Кіно про Україну на Хайфському кінофестивалі: дорога у воєнний Харків, розлучені війною люди та дві співачки з Ізраїлю та Ірану – 26 вересня – 3 жовтня 2026

42-й Міжнародний кінофестиваль відкрився в Хайфі 26 вересня 2026 року. До 3 жовтня глядачів чекають ізраїльські прем’єри, міжнародні конкурсні картини та документальні історії. У програмі знайшлося місце і Україні: подорожі матері та дочки в обстрілюваний Харків та історії українських емігрантів, яких життя розділило між Києвом та Ізраїлем.

Автор: Вікторія Кацман

Хайфа знову стала столицею кіно

У суботу, 26 вересня, в Хайфському аудиторіумі відбулася офіційна церемонія відкриття 42-го Міжнародного кінофестивалю. Він традиційно проходить під час Суккота — одного з головних єврейських свят, коли ізраїльтяни отримують можливість провести кілька днів з родиною, вирушити в подорож або вибратися в кіно.

Основні заходи проходять у культурному комплексі на проспекті ха-Насі, 142, у районі Мерказ ха-Кармель. Фільми також демонструють у Хайфській синематеке, залах Раппопорт, Тікотін та інших фестивальних просторах.

На відкритті відбулася подія, яка сама по собі заслуговує на окрему увагу. На одну сцену вийшли дві співачки — ізраїльтянка Юваль Рафаель та іранська виконавиця у вигнанні Голазін Ардестані, відома під сценічним ім’ям Gola.

У музичній програмі прозвучала New Day Will Rise — пісня, з якою Рафаель представляла Ізраїль на Євробаченні-2025 і зайняла друге місце, отримавши 357 балів. Виступ проходив за участю Хайфського симфонічного оркестру під керівництвом Ерана Рімі.

Дві жінки з держав, відносини між якими визначаються багаторічним протистоянням, зустрілися на ізраїльській сцені. Слова про настання нового дня в такому виконанні отримали зовсім інший контекст. Організатори офіційно підтвердили участь обох співачок, хоча опублікована програма не уточнює розподіл вокальних партій у самій композиції.

Ведучим вечора став Ліор Ашкеназі. Фільмом відкриття обрали «Наша любов» (Our Loves) Аві Нешера — драму, в якій особисті історії кількох героїв переплітаються з трагічними подіями 7 жовтня 2023 року. Самому режисеру вручили нагороду за видатний внесок в ізраїльське кіно.

Але для вихідців з України, які живуть сьогодні в Ізраїлі, в нинішній програмі є ще дві особливо близькі історії.

«Мрії про подорож»: дорога в Харків під час війни

Однією з картин конкурсної програми ізраїльського кіно став документальний фільм Journey Dreams («Мрії про подорож») режисера Мані Лозовської. Його тривалість — 60 хвилин, виробництво — Ізраїль, 2026 рік.

Це історія матері та дочки, які вирушають у подорож по Україні під час повномасштабної російської війни.

Їхня дорога веде в Харків — друге за величиною місто України, розташоване недалеко від російського кордону. З лютого 2022 року він піддається регулярним російським обстрілам і став одним із символів українського опору.

Але в центрі фільму не тільки зруйноване місто.

Дочка намагається розібратися у власних коренях, ставленні до України та Росії, в тому, що означає належати до певного місця. У матері позиція більш визначена: її дім — Ізраїль. Вона їде до подруги дитинства в Харків, а разом з цим повертається до спогадів про життя в Радянському Союзі.

Їхні погляди не завжди збігаються. Через звичайні розмови в дорозі поступово розкривається історія сім’ї, еміграції та непростого пошуку ідентичності.

Для ізраїльської аудиторії тут є цілком впізнаваний конфлікт. Багато сімей репатріантів з колишнього СРСР живуть одразу в кількох культурних просторах: батьки пам’ятають радянське минуле, діти виросли вже в Ізраїлі, а родичі та друзі залишилися в Україні.

Повномасштабне російське вторгнення надало цим сімейним зв’язкам зовсім інше значення. Повернення в місто дитинства тепер може означати поїздку в місце, де продовжують звучати сирени та вибухи.

Коли і де дивитися:

27 вересня, неділя, 16:00 — Хайфська синематека.

Фільм йде російською та івритом, передбачені англійські та івритські субтитри.

Journey Dreams — опис фільму та квитки.

«Зірки»: він повернувся в Київ, вона залишилася в Ізраїлі

Друга історія, пов’язана з Україною, — короткометражний фільм Stars («Зірки») режисера Хіли Елени Ройзенман.

Це 17-хвилинна ізраїльська картина 2026 року, знята російською мовою. Вона включена в конкурсну програму короткометражного кіно Women: Fragments and Dreams — «Жінки: уламки і мрії».

Головні герої — українські емігранти Яна та Саша, яких колись об’єднували танці та романтичні стосунки.

Потім їхні шляхи розійшлися. Саша повернувся в Київ і зміг побудувати своє життя, Яна залишилася в Ізраїлі, відмовившись від колишніх надій.

Через десять років вони знову зустрічаються. Попереду у них всього один день і одна ніч, щоб спробувати подолати відстань, накопичену за роки розлуки, і розібратися, чи залишилося між ними щось від колишньої любові.

Все відбувається у світі, який вже змінила війна.

Це не документальна хроніка бойових дій і не розповідь про фронт. Тут Україна присутня через долі людей, які опинилися в різних країнах, через нереалізоване спільне майбутнє і питання, які через роки так і залишилися без відповіді.

НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency не раз зверталися до того, як російська війна зачіпає сім’ї з ізраїльським громадянством. Зовсім недавно ми розповідали про загибель 14-річного ізраїльтянина під час російського удару по Києву 25 вересня. Фестиваль звертається до іншої сторони цих відносин — людських історій, пам’яті, любові та втраченої близькості.

У фільмі «Зірки» грають Ленна Фрайфельд, Анатолій Вайсман і Світлана Демидова.

Показ відбудеться 29 вересня о 18:30 в залі Тікотін. Російська звукова доріжка, субтитри на івриті та англійською.

Офіційна сторінка програми та квитки.

Важливо уточнити: обидві картини є ізраїльськими виробництвами. Вони пов’язані з Україною насамперед своїми сюжетами та героями, а не країною виробництва.

Що ще покажуть на 42-му Хайфському кінофестивалі

У нинішньому році програма об’єднує велике ізраїльське кіно, європейські прем’єри, документалістику, короткометражні роботи та ретроспективи.

Серед помітних учасників міжнародної програми — французький режисер Франсуа Озон з екранізацією знаменитого роману Альбера Камю «Посторонній». Дія розгортається у французькому Алжирі 1930-х років, а центральною фігурою залишається Мерсо — людина, чия поведінка ставить перед оточуючими незручні питання про мораль і суспільні очікування.

Андрій Звягінцев представляє «Мінотавра» — драму про російського бізнесмена, чиє звичне життя починає руйнуватися у 2022 році. Картина є спільним виробництвом Франції, Латвії та Німеччини. Вона демонструється російською мовою з івритськими та англійськими субтитрами.

Британський режисер Денні Бойл привіз фільм INK («Чорнила»), присвячений становленню таблоїда The Sun та медіабізнесу Руперта Мердока. Це історія про журналістику, владу, комерційні інтереси та перетворення преси в інструмент масового впливу.

У програмі також «Чарівник Кремля» Олів’є Ассаяса — політична драма, дія якої пов’язана з формуванням сучасної російської політичної системи.

Окреме місце займають ізраїльські конкурсні фільми. Цього року за фестивальні нагороди змагаються сім ігрових і п’ять документальних повнометражних картин.

Для глядачів передбачені спеціальні покази, зустрічі з кінематографістами, сімейні програми та заходи під відкритим небом. Багато іноземних фільмів супроводжуються івритськими та англійськими субтитрами, хоча мовні умови кожного сеансу необхідно перевіряти окремо.

Від невеликого починання до одного з головних кінофестивалів Ізраїлю

Хайфський міжнародний кінофестиваль з’явився у 1983 році. Він став першим міжнародним кінофестивалем Ізраїлю і поступово перетворився на щорічну подію, яка приваблює глядачів з усієї країни.

Його проведення під час Суккота давно стало міською традицією. На кілька днів Кармель перетворюється на великий кінематографічний квартал, де звичайні прогулянки по Хайфі сусідять з прем’єрами, обговореннями фільмів та зустрічами з режисерами.

За інформацією муніципалітету, фестиваль щорічно збирає близько 80 тисяч глядачів у кінозалах, а тисячі інших відвідують вуличні заходи та відкриті покази.

З 2022 року фестиваль також отримав особливе значення для ізраїльських короткометражних кінематографістів: переможець відповідної конкурсної категорії може претендувати на участь в оскарівському відборі.

Хайфа взагалі відрізняється від інших великих ізраїльських міст своєю культурною середою. Тут поруч існують єврейські та арабські громади, живуть численні репатріанти, а російська мова давно стала звичною частиною міського простору.

Тому дві історії про Україну в програмі фестивалю виглядають цілком органічно. Це кіно не тільки про війну, але й про людей, для яких питання «де мій дім?» не завжди має просту відповідь.

Де дивитися фільми і як придбати квитки

42-й Міжнародний Хайфський кінофестиваль триватиме до 3 жовтня 2026 року.

Основний майданчик знаходиться за адресою: HaNassi Blvd 142, Haifa — Хайфський аудиторіум на Кармелі.

На офіційному сайті доступні розклад, опис фільмів, інформація про мови та субтитри, а також покупка квитків.

Повна програма 42-го Хайфського кінофестивалю.

Для тих, хто живе в Хайфі та на півночі Ізраїлю, це можливість побачити міжнародні прем’єри практично поруч з домом. А дві картини, пов’язані з Україною, дозволяють подивитися на війну через долі людей, які виїхали, повернулися або продовжують жити між двома країнами, зберігаючи пам’ять про обидві.