Лівія замість москви: як Україна почала витісняти російський вплив вже і в Середземному морі

Нова сцена війни відкривається далеко від України

Поки москва продовжує з маніакальною впертістю вбивати свої ресурси, людей і репутацію у війну проти України, за межами звичного фронту починає вимальовуватися куди більш неприємна для кремля картина. Мова вже не тільки про Чорне море, санкції чи удари по військовій інфраструктурі. За даними розслідування RFI, переказаного низкою міжнародних та українських видань, Україна могла отримати опорні точки в західній Лівії для дій проти російських суден у Середземному морі.

Сама по собі ця історія виглядає майже символічно.

Країна, яку в кремлі роками намагалися представити як жертву, приречену на ізоляцію та виснаження, тепер, за повідомленнями преси, починає тіснити російську присутність у тих регіонах, де москва десятиліттями надувала щоки, продавала образ «великої держави» і будувала свої звичні схеми впливу. І якщо ці дані остаточно підтвердяться, перед нами вже не просто епізод війни, а дуже показовий геополітичний розворот.

Для ізраїльської аудиторії в цій історії є окремий сенс.

Ізраїль занадто добре знає, що таке зсув балансу сил у Східному Середземномор’ї, і занадто близько знаходиться до маршрутів, де переплітаються нафта, газ, військові вантажі, тіньові флоти та інтереси зовнішніх гравців. Тому сюжет про Лівію, Україну та російські судна — це не далека екзотика, а новина з простору, безпосередньо пов’язаного з безпекою та логістикою всього регіону.

Що саме повідомляють про присутність України в Лівії

Згідно з матеріалами, заснованими на розслідуванні RFI, угода про присутність українських військових у західній Лівії нібито діє з жовтня 2025 року. У публікаціях йдеться, що на території, контрольованій урядом Абдель Хаміда Дбейби в Тріполі, могли перебувати понад 200 українських офіцерів і спеціалістів, а серед згаданих точок фігурують Місрата, район Мелліти та Тріполі. Associated Press пізніше також повідомило з посиланням на лівійських чиновників про таємну домовленість між Києвом і західнолівійськими властями.

При цьому важливо відокремлювати підтверджене від заявленого. Міжнародні агентства дійсно описують історію з пошкодженим російським газовозом Arctic Metagaz і наводять версії про ймовірну українську атаку морськими дронами, але далеко не всі деталі, що гуляють по соцмережах, підтверджені однаково надійно.

Наприклад, історія про друге судно Qendil зустрічається в переказах і похідних публікаціях, однак за рівнем підтвердження вона помітно слабша, ніж епізод з Arctic Metagaz.

Удар по «тіньовому флоту» і удар по імперському міфу

Чому історія з Arctic Metagaz так болісна для росії

Російський газовоз Arctic Metagaz, пов’язаний у публікаціях з так званим тіньовим флотом, отримав важкі пошкодження на початку березня 2026 року біля берегів Лівії. Reuters і AP повідомляли, що судно залишилося на плаву, дрейфувало, буксирування зривалося через негоду, а сама ситуація викликала тривогу ще й через ризик екологічного інциденту в Середземному морі.

Москва, у свою чергу, звинувачувала Україну та британські спецслужби.

Для кремля ця історія неприємна відразу на кількох рівнях. По-перше, це удар по практичній логістиці та по маршрутах, які допомагають обходити тиск санкцій. По-друге, це демонстрація того, що війна, розв’язана проти України, починає витікати за межі звичних карт і бити по російських інтересах там, де москва раніше почувалася порівняно впевнено. І, по-третє, це потужний удар по образу держави, нібито контролюючої власну периферію і здатної нав’язувати правила гри далеко від своїх кордонів.

Тут і виникає та сама історична іронія.

Намагаючись зламати Україну, росія запустила процес власного витіснення з міжнародних просторів, де ще недавно любила показувати прапор, торгувати впливом і розігрувати роль обов’язкового учасника всіх регіональних розкладів. Тепер же, за повідомленнями ЗМІ, саме Україна починає діяти там, де раніше москві здавалося, що вона сидить всерйоз і надовго.

Чому Лівія стала особливо важливою точкою

Лівія давно залишається ареною перетину зовнішніх інтересів, де були присутні або намагаються бути присутніми Росія, Туреччина, західні країни та різні місцеві сили. Reuters нещодавно окремо писало про порушення ембарго на зброю, про дрони та про продовження зовнішнього впливу на різні лівійські центри сили.

На такому тлі можливе українське присутність у західній частині країни виглядає не ексцентричним епізодом, а частиною ширшої боротьби за Середземномор’я та Північну Африку.

Для Ізраїлю це особливо важливо тому, що Східне та Центральне Середземномор’я — не абстрактна географія. Це зона, де перетинаються енергетика, безпека морських шляхів, маршрути постачань та вплив держав, які по-різному ставляться до єврейської держави та до західного порядку в цілому.

Чому ця історія важлива не тільки Україні

НАновости — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency звертають увагу: навіть якщо частина деталей цієї історії ще потребує подальшого підтвердження, сама тенденція вже виглядає вкрай показово. Україна, яку в кремлі намагалися загнати в оборону та виснаження, все частіше діє як суб’єкт, здатний не тільки тримати фронт, але й переносити тиск на російські інтереси далеко за межами власної території.

Для Ізраїлю тут є ще один урок. У сучасному конфлікті виграє не той, хто голосніше за всіх кричить про «велич», а той, хто вміє ламати чужу логістику, витісняти противника з маршрутів, розхитувати його позиції на периферії та перетворювати його колишні зони впливу в поле чужої ініціативи. Саме так імперії і втрачають жир, накопичений за століття: не одним ударом, а серією болісних, точних і принизливих зміщень.

І якщо повідомлення про лівійський епізод у своїй основній частині вірні, то найнеприємніше для москви навіть не в пошкодженому газовозі.

Найнеприємніше в тому, що географія війни для росії розширюється, а географія її контролю — навпаки, починає стискатися.