18 жовтня 2026 року прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу публічно звинуватив Росію у співпраці з Іраном всупереч ізраїльським інтересам і заговорив про антисемітські мережі ботів, що діють проти єврейської держави. На тому ж брифінгу він згадав українські удари по інфраструктурі російського «Яндекса» і заявив, що після них зникло 60% певної інтернет-активності, що походила від російських структур, які працювали проти Ізраїлю.
Автор: Олександр Хмельницький
Заява прозвучала в Єрусалимі під час представлення нової концепції національної безпеки Ізраїлю. Брифінг в канцелярії прем’єр-міністра був призначений на 10:00. Того ж дня уряд опублікував основні положення доктрини, підготовленої за участю Ради національної безпеки Ізраїлю (МАЛАЛ — структури при канцелярії прем’єр-міністра). Це була розмова не тільки про Іран і ракети: Нетаньягу включив міжнародну інформаційну боротьбу в число десяти принципів захисту країни.
Негласна заборона знята? Чому ізраїльські політики заговорили про Росію перед виборами
Чим ближче вибори 27 жовтня, тим частіше виникає питання, яке задають в тому числі самі ізраїльтяни: чому партії і політичні блоки, що претендують на владу, так довго обходили стороною співпрацю путінської Росії з Іраном — державою, що представляє пряму загрозу Ізраїлю? Чому цей зв’язок досі майже не ставав предметом відкритої передвиборчої розмови?
НАновини вже звертали увагу на перші зміни. 16 вересня Яір Лапід прямо назвав Росію союзником Ірану і пообіцяв значно розширити допомогу Україні в разі повернення до влади. Потім, 1 жовтня депутат Гілад Карів з партії «Демократи» після похорону 14-річного ізраїльтянина Даніеля Уманського, загиблого від російської атаки на Київ, вимагав, щоб Ізраїль став на бік громадян України.
Тепер, 18 жовтня, про російську співпрацю з Іраном і антисемітські боти заговорив вже сам Нетаньягу — діючий прем’єр і лідер «Лікуду».
Виходить примітна послідовність: спочатку Лапід, потім представник «Демократів», тепер Нетаньягу. Наче існувала в ізраїльській політиці негласна табу на прямий розмову про дії Москви поступово зникає. Ніякої офіційної заборони, офіційно, не існувало, але політична обережність була добре помітна.
Я не здивуюся, якщо за залишені дні кампанії подібні заяви почнуть сипатися як з рогу достатку. Після слів діючого прем’єр-міністра іншим політикам буде все важче робити вигляд, що російсько-іранська співпраця — питання, що не має відношення до безпеки Ізраїлю.
Але заяви — це ще не політика. Тепер цікаво почути від партій і блоків не тільки оцінки дій путіна, але й конкретні пропозиції: що Ізраїль має намір робити з російським впливом всередині країни, як збирається реагувати на військову допомогу Ірану і яке місце відводить Україні в власній стратегії безпеки?
Росія і Іран: що Нетаньягу сказав про путіна
Під час відповідей на питання журналістів прем’єр зупинився на відносинах з Москвою. За повідомленням присутнього на брифінгу журналіста Srugim Йосі Бен-Атара, Нетаньягу заявив, що співпраця Росії з Іраном під час війни в Україні суперечить інтересам Ізраїлю.
Він не оголосив про припинення контактів з кремлем. За словами прем’єра, з путіним він розмовляє за необхідністю, розбіжності Ізраїль висловлює російській стороні прямо, а взаємодія триває там, де зберігаються спільні інтереси. Попередня дипломатична лінія, таким чином, не скасована. Нове в іншому: звинувачення Москві прозвучало публічно, в контексті національної безпеки.
Для Ізраїлю російсько-іранський зв’язок не обмежується дипломатичними заявами. У вересні НАновини детально розбирали програму C430L, про яку повідомила Financial Times: російські фахівці допомагали Ірану працювати над технологією надзвукових крилатих ракет. Це конкретний приклад того, чому військова співпраця Москви з Тегераном має значення для ізраїльської безпеки, незалежно від поточного стану контактів Нетаньягу з путіним.
«Найгрубіший антисемітизм»: російські мережі ботів проти Ізраїлю
Окремо прем’єр згадав кампанії в інтернеті. Srugim наводить його слова на івриті: «יש רשתות, מהלך של בוטים נגד מדינת ישראל באנטישמיות הכי גסה שיכולה להיות». Переклад: «Є мережі, діяльність ботів проти Держави Ізраїль з найгрубішим антисемітизмом, який тільки може бути».
Важливий контекст відповіді: мова йшла саме про претензії до Росії, які Ізраїль, за словами Нетаньягу, пред’являє Москві. Це не означає, що будь-який антиизраїльський акаунт управляється з Росії. Прем’єр говорив про існування організованих мереж і про їх діяльність проти Ізраїлю.
Боти — програми, що автоматично публікують повідомлення, розсилають коментарі або виконують дії на сайтах. В інформаційних кампаніях до них можуть додаватися підставні акаунти, якими керують люди. Разом вони здатні створювати хибне відчуття масової підтримки певної позиції, просувати антисемітські гасла і розпалювати конфлікти в вже напруженому суспільстві.
«Яндекс» і 60%: точний момент на записі виступу
Фраза про «Яндекс» прозвучала в восьмому принципі доктрини — боротьбі за суспільну свідомість, або, на івриті, מאבק על התודעה. Нетаньягу сказав, що противники Ізраїлю використовують соціальні мережі і що державі необхідно створювати власні засоби протидії, в тому числі з застосуванням штучного інтелекту.
Потім він навів приклад української атаки на об’єкт російського «Яндекса». Прем’єр заявив про зникнення 60% активності, що походила від російських структур, які діяли проти Ізраїлю, і додав, що цей епізод показує силу впливу на цифрову інфраструктуру.
Цей фрагмент є в відеозаписі виступу, починаючи з 42:17; саме згадування «Яндекса» звучить ближче до 43-ї хвилини. В автоматичній транскрипції слово, що позначає тип активності, розпізнано нерозбірливо. Тому точніше передавати прозвучалу оцінку як «60% активності», не підміняючи її твердженням про 60% всіх антиизраїльських публікацій у світі.
Що сталося з російськими дата-центрами
У період 7–11 жовтня українські безпілотники, згідно з повідомленнями про серію атак, вразили кілька центрів обробки даних «Яндекса» в Росії. Згадувалися об’єкти в Сасові Рязанської області, Калузькій і Владимирській областях. Зупинки сервісів торкнулися користувачів і підприємств, що залежать від російської хмарної інфраструктури: від цифрових платежів і транспорту до інших інтернет-служб.
12 жовтня президент України Володимир Зеленський пов’язав удари з помітним, за його оцінкою, зменшенням ворожої активності і провокацій в соціальних мережах. 18 жовтня Нетаньягу навів цю історію вже в рамках власної концепції безпеки Ізраїлю.
Технічну сторону збоїв 14 жовтня описала Cloudflare. Компанія зафіксувала різке падіння трафіку пошукових роботів «Яндекса» і зміни в роботі автоматизованих запитів з хмарної мережі, частина яких перемістилася до інших провайдерів. Ці дані стосуються мережевого трафіку, а не до опублікованого переліку конкретних антисемітських акаунтів. Нетаньягу у своєму виступі не назвав методику підрахунку згаданих ним 60%.
Для ізраїльського читача важливе ще одне пояснення: «Яндекс» — не тільки пошуковик. Це велика російська технологічна екосистема з хмарними потужностями і безліччю залежних сервісів. Тому удар по дата-центру може відображатися далеко за межами одного сайту. При цьому з заяви Нетаньягу не випливає, що Ізраїль брав участь в українських атаках або координував їх.
Чому інформаційна війна увійшла в доктрину безпеки
НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency
Оголошений восьмий принцип пов’язаний з проблемою, яка в Ізраїлі обговорюється вже не перший рік. У липні НАновини аналізували доповідь Державного контролера Матаніягу Енгельмана про протидію іноземному впливу в цифровому просторі. У ньому, серед іншого, вказувалося на недостатню міжвідомчу координацію і відсутність єдиної, повністю працюючої системи відповіді на такі операції.
Саме за участю МАЛАЛ і його керівника Шмуеля Бен-Езри, як повідомила канцелярія прем’єра, підготували нову концепцію. Якщо восьмий принцип отримає практичне продовження, питання буде не тільки в розпізнаванні фейків, але і в тому, хто відповідає за захист громадян, роботу з платформами і застосування ІІ.
Десять принципів: Ізраїль більше не хоче чекати першого удару
Нетаньягу почав виступ з перегляду уявлень про захист країни після нападу ХАМАС 7 жовтня 2023 року. У традиційній ізраїльській системі велике місце займали стримування, розвідувальне попередження і відбиття атак. Тепер прем’єр робить акцент на запобіганні загрозам і ініціативних діях, включаючи раптовий упереджувальний удар.
Представлені десять принципів охоплюють недопущення ядерної зброї у противників Ізраїлю, стримування, розвідувальне попередження, ініціативу і військову хитрість, оборону кордонів і тилу, міжнародні союзи, технологічну і промислову самостійність, боротьбу за суспільну свідомість, досягнення перемоги і зміцнення внутрішньої стійкості суспільства. Над ними прем’єр поставив загальну вимогу: перевага Ізраїлю у військових можливостях, а не надія на незмінність намірів сусідів.
У переліку загроз він назвав ядерну зброю, точні і балістичні ракети, безпілотники і їх рої, кібератаки, штучний інтелект і квантові технології, незаконну зброю всередині країни, терор, загрози з кордонів і міжнародні спроби ізоляції Ізраїлю. Окремо підкреслив ризик невеликих дронів, що запускаються не тільки ззовні, але і з ізраїльської території.
Для захисту прем’єр говорив про буферні зони в Газі, Лівані і Сирії, будівництво загороджень і посилення східного кордону — від річки Ярмук до Ейлата. Буферна зона в даному контексті означає територію, де Ізраїль прагне відсунути збройні формування від своїх населених пунктів. Щодо Юдеї і Самарії — так в Ізраїлі офіційно називають Західний берег річки Йордан — він згадував заходи проти збройних угруповань і незаконної зброї.
Іран: від запобігання ядерній загрозі до мети зміни режиму
Прем’єр назвав Іран центральною загрозою і заявив, що вжиті ізраїльські операції віддалили небезпеку створення іранської ядерної зброї і ослабили підтримувані Тегераном сили в регіоні. Це його оцінка результатів війни, а не оголошення про остаточне зникнення іранських можливостей.
Під час брифінгу Нетаньягу пішов далі. Згідно з Srugim, він заявив, що доручив органам безпеки працювати заради падіння іранського режиму. На питання про позицію Вашингтона прем’єр відповів, що цілі, які він ставить, не залежать від американської згоди і Ізраїль при необхідності може діяти самостійно.
На самому виступі він також говорив про необхідність остаточно ослабити ХАМАС і «Хізбаллу». Для ізраїльтян тут принципова різниця: удар по іранських військових об’єктах, запобігання ядерній програмі і зміна політичного режиму — різні цілі з різними наслідками. Нетаньягу об’єднав їх в одній стратегічній картині, але не назвав дату нової операції.
Туреччина, Трамп і дві регіональні осі
Крім іранської осі Нетаньягу виділив ще один регіональний блок, який, за його словами, формується навколо Туреччини і президента Реджепа Таїпа Ердогана. Прем’єр попередив про ризик зближення цих напрямків і про необхідність шукати союзників серед держав, також стурбованих зміною балансу сил.
Відповідаючи на питання Srugim, він визнав розбіжності з президентом США Дональдом Трампом по Туреччині. Нетаньягу розповів, що ізраїльські дії завадили розширенню турецької військової присутності на один з аеродромів у Сирії, і висловив надію уникнути прямого зіткнення з Анкарою.
Це уточнення важливе: союз з Вашингтоном залишається одним з підстав ізраїльської безпеки, але прем’єр прямо визнає, що американські та ізраїльські інтереси не завжди ідентичні. Паралельно він закликає розвивати нові регіональні партнерства.
450 мільярдів шекелів, власна зброя і штучний інтелект
Окремий блок виступу був присвячений ціні нової доктрини. Нетаньягу говорив про суму, що наближається до 450 мільярдів шекелів, у зв’язку з додатковими оборонними витратами і майбутнім розвитком сил. Він не представив на брифінгу детальної розбивки цієї суми по роках і проектах.
Прем’єр наполягає, що Ізраїль повинен самостійно виробляти більше боєприпасів і озброєнь, зміцнювати захищені виробничі потужності, скорочувати залежність від іноземних постачальників і входити в число провідних країн у сфері штучного інтелекту, кібербезпеки і квантових технологій. Як приклад стрімкої зміни ринку озброєнь він згадав американську компанію Anduril і нові розробки в області безпілотних систем.
У тій же частині брифінгу він торкнувся безпеки цивільної авіації: після історії з Flydubai говорив про необхідність додаткових перевірок екіпажів і міжнародної координації. Це було окреме питання журналістів, не пов’язане з російськими ботами.
Брифінг за дев’ять днів до виборів і реакція опозиції
Виступ проходив на тлі призначених на 27 жовтня виборів у Кнесет — парламент Ізраїлю. Ще перед заходом виник спір про доступ журналістів: як повідомило News1, частина військових кореспондентів не отримала запрошень, а Ітай Блюменталь з Kan і Ніцан Шапіра з N12 заявили, що не прийдуть на брифінг. Вони критикували вибірковий порядок запрошень.
Після публікації доктрини колишній начальник Генштабу ЦАХАЛа і опозиційний політик Гаді Айзенкот розкритикував документ як набір передвиборчих гасел. Це його політична оцінка; канцелярія прем’єра, зі свого боку, представила концепцію як підсумок оновлення стратегії після нападу 7 жовтня і наступної війни.
Тому важливо розрізняти два події одного дня: змістовне оголошення нової доктрини безпеки і політичну полеміку навколо того, чому її представили саме зараз. Питання до термінів публікації не скасовують змісту заяв про Росію, Іран і інформаційні операції.
Що виступ означає для відносин Ізраїлю, України і Росії
Україна стикається з російськими ракетами, дронами і атаками по цивільній інфраструктурі. Ізраїль — з загрозами з боку Ірану, ХАМАС, «Хізбалли» та інших збройних сил регіону. Російсько-іранська співпраця створює між цими конфліктами пряму технологічну і політичну зв’язок: озброєння, розвідувальні дані, інженерні рішення і досвід їх застосування не залишаються в межах однієї війни.
Іранські Shahed і пов’язані з ними технології опинилися в російській війні проти України, а російські розробки і фахівці допомагають військовим програмам Тегерана. До сих пір ця взаємозалежність була перш за все предметом розслідувань і заяв Києва. Брифінг 18 жовтня додав до неї прямі публічні слова ізраїльського прем’єра.
При цьому Нетаньягу не оголосив Росію офіційним ворогом, не повідомив про припинення переговорів з путіним, про нові санкції або про військову участь Ізраїлю на стороні України. Практичні рішення в цих сферах ще належить оцінювати окремо. Я б не називав те, що сталося, розривом з Москвою. Але і зводити його до чергової дипломатичної обмовки не можна: російсько-іранська зв’язок і антисемітські мережі тепер прямо названі прем’єром серед проблем безпеки Ізраїлю.
Для ізраїльтян головне питання після цього виступу цілком конкретне: чи піде за визнанням загрози працююча система протидії іноземним інформаційним операціям і чи зміниться політика Єрусалима щодо Москви? Для України не менш важливо, що її удари по російській цифровій інфраструктурі прозвучали в промові глави уряду Ізраїлю як приклад сили впливу на противника.
18 жовтня Нетаньягу зберіг дипломатичний канал до путіна, але перестав обходити мовчанням дві теми: співпрацю Росії з Іраном і діяльність російських антисемітських мереж проти Ізраїлю. Саме це, а не непідтверджені здогадки про наступні кроки Єрусалима, складає сенс його заяви.