Коли громадянка Ізраїлю Ноа Коен прилетіла до Москви, російські прикордонники зацікавилися не стільки її студентською візою, скільки телефоном. Їм не сподобалися публікації про Україну, опозиційні музиканти та позначки на підтримку Ізраїлю. Дівчину не впустили в країну, а пізніше заборонили в’їзд.
Автор: Антон Пшедынський
Про це 21 жовтня 2026 року повідомила «Медіазона», яка вивчила судове рішення та поговорила з Коен. Ім’я героїні змінено. Сам інцидент стався ще влітку 2025 року.
Сім годин у Шереметьєво
Ноа народилася в Україні, має українське та ізраїльське громадянство, але її сім’я давно живе в Ізраїлі. З 2021 року дівчина навчалася в російському університеті. В’їжджала за студентською візою, отриманою як громадянка Ізраїлю.
Влітку 2025-го вона летіла з Європи через Мінськ до Москви. У Шереметьєво Коен відправили на додаткову перевірку. За її словами, окремо перевіряли й інших пасажирів українського походження з європейськими паспортами.
Телефон забрали. Близько семи годин вона чекала розмови з прикордонником. Поїсти теж не вдалося: Коен дотримується кашруту — єврейських релігійних правил харчування, а доступна в аеропорту їжа їм не відповідала.
Нарешті співробітник почав запитувати її про війну проти України, Росії та політичні погляди. Потім перейшов до вмісту телефону.
Що ФСБ вважала підозрілим
Прикордоннику не сподобалися позначки під публікаціями Володимира Зеленського, Олексія та Юлії Навальних, Максима Галкіна, матеріалами про українських військових. У судових документах згадувалися публікації на теми ЛГБТ та чати з образами росіян. Під час допиту, за словами Коен, силовик також звернув увагу на музику Монеточки, Моргенштерна та Noize MC.
Російська влада внесла цих виконавців до реєстру «іноземних агентів». Це юридичний статус, який у Росії присвоюють у тому числі критикам влади; доказом шпигунства він не є. З 2023 року російська влада також називає екстремістським так зване «міжнародне рух ЛГБТ».
У запереченнях ФСБ на позов Коен знайшлося й обвинувачення в схваленні публікацій, що підтримують «агресивну політику Ізраїлю» щодо «Палестини». Саме так російські силовики охарактеризували її позначки.
Дівчина розповідала, що співробітник прямо запитував її, хто на кого напав в ізраїльсько-палестинському конфлікті. Коен відповіла, що підтримує свою країну.
Вона намагалася пояснити: лайк не рівнозначний заклику, а деякі позначки могли бути випадковими. Прикордонник, за її спогадами, заперечив:
«Поставити позначку “Подобається” — це вже дія».
Чому суд не допоміг
Рано вранці Коен вручили документ про відмову у в’їзді. Однак покинути Шереметьєво вона змогла не відразу: прикордонники та білоруська авіакомпанія «Белавіа» сперечалися, хто оплатить зворотний переліт до Мінська. Коен запропонувала купити квиток сама.
Пізніше вона оскаржила відмову через адвоката. У суді ФСБ стверджувала, що підписки та позначки дозволяють розглядати іноземну студентку як загрозу російській безпеці, а на допиті вона нібито намагалася ввести співробітників в оману.
Суд її вимоги не задовольнив. Незадовго до останнього засідання силовики представили окреме рішення про заборону в’їзду. На який термін — з публікації неясно.
Пізніше, збираючись з Ізраїлю до Білорусі, Коен, за її словами, отримала попередження від ізраїльської служби безпеки: білоруська сторона також не має наміру її пропускати.
Інші випадки з ізраїльтянами
У квітні 2026 року в московському Домодєдово близько 40 громадян Ізраїлю кілька годин утримували та допитували. Пасажирів, за повідомленнями ЗМІ, розпитували в тому числі про Іран і вимагали розблокувати телефони. Після втручання ізраїльського МЗС в’їзд дозволили. Відомство назвало ставлення до пасажирів неприйнятним.
Подробиці вже публікували НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency.
Інша справа — вирок дослідниці Софії Розенфельд у жовтні 2026 року: три з половиною роки колонії за пожертви забороненому в Росії Фонду боротьби з корупцією. Про її ізраїльське громадянство повідомлялося раніше, однак публічного офіційного підтвердження немає. Це кримінальне переслідування, а не прикордонна перевірка.
Українські зв’язки та підтримка Ізраїлю
На кордоні Коен в’їжджала як громадянка Ізраїлю, але ФСБ допитувала її і про Україну, яка продовжує захищатися від російської агресії. Одночасно приводом для претензій стала підтримка Ізраїлю.
Прикордонники ФСБ — не окрема цивільна служба: контроль в’їзду до Росії знаходиться у віданні російської спецслужби. Тому навіть дійсна студентська віза не гарантує іноземцю допуску через кордон.
Не можна стверджувати, що ізраїльтянку не пустили виключно за підтримку Ізраїлю: перелік претензій був ширший. Але серед них дійсно стояли її погляди на власну країну.
Для ізраїльтян, які планують поїздку до Росії і відкрито пишуть про війну в Україні або підтримують Ізраїль у соцмережах, це вже не теоретичний ризик. Їхні публікації можуть прочитати на кордоні, використати при допиті і потім навести в судових документах як свідчення неблагонадійності.