Апеляційний суд залишив ключове рішення в силі
Шостий апеляційний адміністративний суд Києва визнав необґрунтованими основні претензії Національного агентства з питань запобігання корупції до декларації посла України в Ізраїлі Євгена Корнійчука. Йдеться про суперечку навколо повної перевірки декларації дипломата за 2021 рік. Про це повідомляє українське видання «Лівий Берег» 8 травня 2026.
Постанова була прийнята 6 травня 2026 року. Апеляційний суд залишив в силі основну частину рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року, який раніше повністю задовольнив позов Корнійчука до НАЗК.
Для ізраїльської аудиторії ця історія важлива не тільки як українська юридична суперечка. Євген Корнійчук займає посаду посла України в Ізраїлі, а отже, будь-які публічні звинувачення або їх спростування навколо його імені безпосередньо відображаються на дипломатичному контексті між Києвом та Єрусалимом.
Що саме оскаржувалося
Суперечка стосувалася довідки НАЗК за підсумками повної перевірки декларації Корнійчука за 2021 рік. Агентство поставило під сумнів окремі відомості, пов’язані з грошовими активами, вартістю майна та колекцією годинників.
Окремий акцент НАЗК робило на походженні готівкових коштів. Але, як випливає з судової позиції, ці гроші були задекларовані ще за 2020 рік і отримані задовго до призначення Корнійчука на державну посаду.
Суд вивчив матеріали перевірки за 2020 і 2021 роки і фактично підтвердив: за підсумками повної перевірки декларації за 2020 рік не було встановлено ознак правопорушень, пов’язаних з недостовірним декларуванням, незаконним збагаченням або необґрунтованими активами.
Іншими словами, ті ж обставини, які раніше не викликали підтверджених претензій, пізніше в перевірці за 2021 рік були оцінені НАЗК інакше. Саме це стало одним з ключових елементів судової суперечки.
Суд: йшлося про неточності, а не про спробу приховати майно
У постанові суду зазначено, що висновки НАЗК про декларування недостовірних відомостей були необґрунтованими. Суд дійшов висновку, що в діях Корнійчука могли бути лише неточності, які не вказують на намір приховати інформацію.
Це принциповий момент. У справах про декларації різниця між технічною неточністю і свідомим приховуванням майна має серйозне значення. Перше може бути наслідком формального або методологічного розходження. Друге вже формує зовсім інший рівень правових і репутаційних ризиків.
У даному випадку суд не побачив підстав говорити про незаконне збагачення, необґрунтовані активи або недостовірні дані в тому сенсі, який намагалося довести НАЗК.
Для дипломатичної служби це особливо чутливо. Посол працює не тільки з документами, але й з довірою приймаючої країни, політичних кіл, бізнесу, громадських організацій і медіа. Тому судове рішення у справі Корнійчука має значення і для українсько-ізраїльського інформаційного поля.
НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency стежить за такими сюжетами саме в цьому контексті: коли внутрішні українські юридичні рішення можуть впливати на сприйняття України в Ізраїлі, на роботу дипломатичних каналів і на довіру до офіційних представників Києва.
Земельна ділянка і позначка «невідомо»
Окремо суд розглянув питання про земельну ділянку, яку Корнійчук отримав у спадок. Посол вказав вартість як «невідомо», оскільки оцінка майна не проводилася.
Суд погодився з таким підходом. За логікою рішення, якщо вартість майна не була відома суб’єкту декларування, закон не вимагає вказувати її штучно або розраховувати самостійно без проведеної оцінки.
Це важлива деталь, тому що в деклараційних суперечках формальні поля іноді стають приводом для широких звинувачень. Але суд у даному епізоді фактично відокремив реальне порушення від ситуації, де декларант діяв у рамках передбаченого законом варіанту заповнення.
Чому суд розкритикував методологію НАЗК
Ще один значущий блок справи стосувався підходу НАЗК до розрахунку доходів Корнійчука за тривалий період — з 1998 року до моменту його призначення на посаду.
Суд визнав помилковою методологію агентства, оскільки при такій перевірці не були враховані інфляційні процеси. Це, за позицією суду, призвело до викривлення економічних показників.
Для звичайного читача це можна пояснити просто: гроші, зароблені десятиліття тому, не можна оцінювати так, ніби економічна реальність всі ці роки залишалася незмінною. Якщо перевіряючий орган не враховує інфляцію і зміну вартості грошей у часі, розрахунок може дати викривлену картину.
Колекція годинників: суд не підтримав претензії агентства
Суд також підтвердив правомірність скасування висновків НАЗК щодо відомостей про колекцію годинників.
У матеріалах справи зазначалося, що годинники були придбані ще до початку державної служби. При цьому НАЗК, за оцінкою суду, без достатніх підстав поставило під сумнів їх наявність.
Цей епізод став частиною більш широкої судової логіки: претензії до декларації повинні спиратися не на припущення, а на доказові обставини. Якщо майно було придбане до призначення на посаду і немає підтверджених ознак незаконного походження активів, сам по собі факт володіння не може автоматично перетворюватися на порушення.
Що означає рішення для посла України в Ізраїлі
Постанова апеляційного суду вступила в законну силу з дати прийняття — 6 травня 2026 року. При цьому вона може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Тобто юридично історія ще може отримати продовження, якщо НАЗК вирішить йти далі. Однак на даний момент суд апеляційної інстанції підтвердив: основні претензії до декларації Євгена Корнійчука визнані необґрунтованими.
Для України це рішення важливе в площині правової визначеності. Для Ізраїлю — в площині дипломатичної стабільності. Коли навколо посла союзної країни виникають публічні звинувачення, їх судова оцінка стає частиною більш широкого контексту відносин між державами.
У цьому випадку суд фактично відокремив перевірені деклараційні питання від політичного шуму. Він вказав, що недостовірних відомостей, ознак незаконного збагачення і ознак необґрунтованих активів не встановлено.
Контекст для українсько-ізраїльських відносин
Корнійчук залишається однією з помітних фігур української дипломатії в Ізраїлі, особливо на тлі війни росії проти України, питань допомоги, зернового скандалу, гуманітарної повістки і постійного діалогу з ізраїльським суспільством.
Тому судове рішення в Києві має не тільки адміністративне значення. Воно впливає на репутаційний фон навколо українського дипломатичного представництва в Ізраїлі.
Формально йшлося про декларацію за 2021 рік. Але по суті суд розглядав більш широке питання: наскільки обґрунтованими були висновки НАЗК і чи можна вважати виявлені розбіжності ознакою свідомого приховування даних. Відповідь апеляційного суду виявилася на користь дипломата.
