Україна та Ізраїль звіряють позиції перед Генасамблеєю ООН: що відомо про зустріч Мар’яни Беци та Роя Розенбліта

10 вересня 2026 року заступник міністра закордонних справ України Мар’яна Беца зустрілася в Києві з новим послом Ізраїлю Роєм Розенблітом. Формально повідомлення українського МЗС вийшло коротким: сторони обговорили стан двосторонніх відносин, подальшу співпрацю та окремо — взаємодію України та Ізраїлю в міжнародних організаціях напередодні тижня високого рівня 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.

Автор: Павло Швейко

Але якщо поставити цю зустріч у контекст перших тижнів роботи Розенбліта в Україні, картина виходить значно ширшою. Новий ізраїльський посол вже обговорював з українським МЗС російські удари, допомогу енергетиці, Бабин Яр та незаконне вивезення українського зерна з окупованих територій. А паралельно Київ та Єрусалим розвивають окремий діалог щодо Ірану, медицини, реабілітації та економічної співпраці.

Тому розмова 10 вересня — швидше ще один елемент швидко формуючогося робочого порядку денного нового посла, ніж одиночна протокольна зустріч.

Розенбліт тільки почав роботу в Києві

Рой Розенбліт — новий глава ізраїльської дипломатичної місії в Україні. 21 серпня заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко прийняв у нього копії вірчих грамот, після чого українська сторона офіційно оголосила про початок його дипломатичної місії. Таким чином, на момент розмови з Мар’яною Бецою Розенбліт працював в Україні менше трьох тижнів.

І ці тижні не були порожніми.

Під час першої зустрічі в МЗС 21 серпня Міщенко дякував Ізраїлю за підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, а окремо — за гуманітарну допомогу, надану протягом 2026 року, в тому числі в енергетичній сфері.

Розенбліт, зі свого боку, від імені уряду Ізраїлю висловив співчуття у зв’язку із загибеллю та пораненням мирних жителів після російських ракетних ударів, включаючи атаку по Києву 20 серпня. Це важливо відзначити саме як офіційно зафіксовану позицію ізраїльського дипломата, а не як інтерпретацію української сторони.

На тій же зустрічі обговорювалися політичні консультації між двома міністерствами закордонних справ, участь представників Ізраїлю в заходах до 85-ї річниці трагедії Бабиного Яру та ще одна, на перший погляд несподівана тема — українське зерно.

Київ передав новому послу інформацію про російські схеми незаконного вивезення та подальшого продажу сільськогосподарської продукції з тимчасово окупованих територій України. У повідомленні МЗС є досить конкретне формулювання: сторони «узгодили алгоритм подальшої взаємодії». Сам цей алгоритм публічно поки не розкривається.

Тобто вже в серпні відносини нового посла з Києвом вийшли далеко за межі знайомства та протоколу.

Бабин Яр знову стає частиною двосторонньої дипломатії

Для ізраїльського читача згадка Бабиного Яру тут особливо важлива. Це не просто український меморіальний захід.

29–30 вересня 1941 року в Бабиному Яру нацисти розстріляли майже 34 тисячі євреїв Києва. Надалі це місце стало одним з головних символів Голокосту від куль — масового знищення єврейського населення на окупованих територіях Східної Європи.

У 2026 році виповнюється 85 років з часу цих розстрілів, і Україна заздалегідь запросила ізраїльську сторону взяти участь у пам’ятних заходах. НАновости — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency раніше детально розповідали, що підготовка до цієї річниці вже стала самостійною темою українсько-ізраїльських контактів.

За кілька днів до нинішньої розмови з’явився і ще один практичний сюжет. 7 вересня Розенбліт разом з головою Київської обласної адміністрації Тимуром Ткаченком відвідав Київську обласну клінічну лікарню. Там обговорювали реабілітацію українських військових і цивільних, підготовку лікарів і психологів, обмін фахівцями та можливе оснащення лікарень. За даними, зібраними НАновости, 57 фахівців Київської області вже пройшли підготовку з використанням ізраїльського досвіду.

Тож дипломатична формула про «розвиток двосторонньої співпраці» має досить земний зміст.

Що Ізраїль вже робить в Україні

Окремо варто нагадати масштаб гуманітарної роботи Ізраїлю після початку повномасштабного російського вторгнення.

За даними ізраїльського МЗС та агентства міжнародного співробітництва MASHAV, Ізраїль розгорнув в Україні цивільний польовий госпіталь «Кохав Меїр» у районі Мостиська Львівської області. Там отримали медичну допомогу близько семи тисяч пацієнтів, у тому числі люди, які приїхали з центральних та східних регіонів України.

Ізраїль також організував лікування українських дітей з онкологічними захворюваннями, приймав поранених військовослужбовців для реабілітації та протезування, передав Україні шість броньованих автомобілів швидкої допомоги MADA, медичне обладнання, препарати, установки для очищення води та генератори.

Більше трьох тисяч фахівців брали участь в онлайн-програмах з роботи з травмою, першої допомоги та психологічної підтримки, ще близько 250 фахівців проходили професійну підготовку безпосередньо в Ізраїлі.

Енергетичну складову українська сторона окремо підкреслювала вже цього року. 2 квітня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після розмови з Гідеоном Сааром дякував Ізраїлю за генератори, які, за його словами, допомогли Україні пройти важку зиму.

Тому коли 10 вересня Мар’яна Беца дякувала Ізраїлю за допомогу під час триваючої російської агресії, за дипломатичною формулою стояли цілком конкретні програми.

Іран — ще одна точка, де інтереси Києва та Єрусалима перетинаються

У відносинах України та Ізраїлю є і напрямок, якого майже не було в двосторонньому порядку денному до російської війни, — Іран.

23 липня 2025 року під час візиту міністра закордонних справ Ізраїлю Гідеона Саара в Київ він і український міністр Андрій Сибіга домовилися розпочати окремий стратегічний діалог щодо іранської загрози. Окрім цього обговорювалися безпека, гуманітарна співпраця, економіка, інновації та спільні проекти.

Для України ця тема пов’язана насамперед з використанням Росією іранських безпілотних технологій. Для Ізраїлю Іран — одне з центральних питань національної безпеки вже багато років. Це не означає, що Україна та Ізраїль створили якийсь спільний військовий блок або мають однакову політику щодо всіх регіональних питань. Такої угоди немає.

Але діалог існує офіційно. Ізраїльське посольство також включає домовленість Саара та Сибіги щодо Ірану в хронологію ключових подій двосторонніх відносин.

НАновости вже розбирали цю лінію окремо — від переговорів глав МЗС до спроби Києва пов’язати російсько-іранське військове співробітництво з загальними загрозами для України та Ізраїлю.

Чому на зустрічі окремо заговорили про ООН

А тепер — мабуть, найцікавіша деталь розмови Беци та Розенбліта.

Українське МЗС не просто написало, що сторони обговорили міжнародну співпрацю. Було спеціально уточнено: йшлося насамперед про ООН та майбутній тиждень високого рівня 81-ї сесії Генеральної Асамблеї.

Мар’яна Беца в цій темі не випадковий співрозмовник. Вона дипломат і спеціаліст з міжнародного права, колишній посол України в Естонії, раніше працювала з ОБСЄ, а зараз є заступником голови МЗС, очолює Національну комісію України у справах ЮНЕСКО та представляє країну в Виконавчій раді цієї організації.

Причому буквально перед зустріччю з Розенблітом Беца була в Нью-Йорку. 31 серпня і 1 вересня вона проводила переговори в штаб-квартирі ООН з представниками керівництва організації та дипломатами країн-партнерів у зв’язку з ситуацією на тимчасово окупованих територіях України.

81-а сесія Генасамблеї відкрилася 8 вересня. Загальні дебати, куди з’їжджаються президенти, глави урядів та міністри закордонних справ, пройдуть з 22 по 26 вересня та 28 вересня 2026 року.

Для Ізраїлю цей тиждень традиційно має особливе значення. Генасамблея регулярно розглядає близькосхідну тематику, а позиції Ізраїлю та значної частини держав ООН щодо неї часто суттєво розходяться.

Тому фраза «координація на майданчиках міжнародних організацій» може означати консультації щодо майбутніх голосувань, текстів документів, дипломатичних ініціатив та взаємної підтримки окремих позицій. Але тут важливо не приписувати учасникам зустрічі того, чого вони не говорили: ні Київ, ні Єрусалим не повідомили, що домовилися однаково голосувати по конкретних резолюціях Генасамблеї.

Україна та Ізраїль в ООН голосують не завжди однаково

Це важливе уточнення, особливо для ізраїльської аудиторії.

Гарний приклад — голосування Генасамблеї 12 червня 2025 року по резолюції «Захист цивільного населення та дотримання правових і гуманітарних зобов’язань», присвяченій ситуації в Газі. Документ підтримали 149 країн, 12 виступили проти і 19 утрималися.

Україна проголосувала за, Ізраїль — проти. Це зафіксовано в офіційному поіменному протоколі ООН.

Тобто політичне зближення Києва та Єрусалима по Ірану, гуманітарним проектам або наслідкам російської війни зовсім не усуває розбіжності по палестинському питанню.

Є і ще один чутливий для Ізраїлю сюжет нинішньої 81-ї сесії. На 28 вересня призначена зустріч високого рівня до 25-річчя Дурбанської декларації та Програми дій проти расизму.

Для багатьох читачів в Ізраїлі слово «Дурбан» має зовсім інший політичний відтінок, ніж звичайна конференція ООН по боротьбі з расизмом. Ізраїль багато років різко критикує Дурбанський процес, вважаючи, що він використовувався для делегітимації єврейської держави. В серпні 2026 року представник Ізраїлю в Генасамблеї знову заявив, що Ізраїль підтримує боротьбу з расизмом, але розглядає подальше просування Дурбанського процесу як руйнівне.

Не можна стверджувати без додаткових даних, що Беца та Розенбліт 10 вересня обговорювали саме Дурбанську зустріч. В офіційному повідомленні такого немає. Але сама її близькість у часі добре показує, чому консультації України та Ізраїлю перед тижнем високого рівня ООН мають не тільки церемоніальне значення.

Від зерна до ООН: що складається в одну картину

Якщо зібрати хронологію останніх тижнів, рух видно краще.

21 серпня Розенбліт починає місію і відразу обговорює з українським МЗС енергетичну допомогу, наслідки російських ударів, Бабин Яр та незаконно вивезене зерно.

Потім новий посол включається в медичні та реабілітаційні проекти в Київській області.

10 вересня він зустрічається з Мар’яною Бецою, причому окремим пунктом стає взаємодія в ООН безпосередньо перед приїздом світових лідерів у Нью-Йорк.

Паралельно діє розпочатий ще в 2025 році стратегічний діалог по Ірану, продовжуються гуманітарні програми, економічна співпраця та контакти між парламентами. Ізраїльське посольство окремо відзначає, що в 2026 році голова Верховної Ради Руслан Стефанчук відвідував Ізраїль і обговорював з президентом країни та керівництвом Кнесету питання безпеки, допомоги Україні та подальшого розвитку відносин.

При цьому поки важливо не забігати вперед. Після зустрічі Беци та Розенбліта не було оголошено ні про нову стратегічну угоду, ні про військовий союз, ні про узгоджену лінію голосування в ООН.

Є інше: новий посол Ізраїлю почав роботу в Києві в момент, коли у двох країн помітно збільшилася кількість практичних тем. Іран, російська війна, енергетика, медицина та реабілітація, Бабин Яр, торгівля, вкрадене зерно, міжнародні організації — все це тепер знаходиться в одному дипломатичному полі.

Для України Ізраїль залишається важливим партнером на Близькому Сході, що має досвід у медицині, безпеці, технологіях та роботі з наслідками війни. Для Ізраїлю Україна — європейська країна, яка кілька років живе під масованими ракетно-дроновими атаками і накопичила власний досвід протидії технологіям, походження яких тісно пов’язане з Іраном.

Але відносини двох країн не стали автоматично однаковими поглядами на світ. І саме тому розмова Розенбліта з Бецою перед Генасамблеєю цікавіша звичайної дипломатичної фотографії: партнерам доводиться одночасно шукати спільні точки і працювати з тими питаннями, де їхні позиції поки різняться.