Як Посольство Ізраїлю втягнули в інформаційну операцію проти України: “нацистський салют” на Майдані в Києві

Історія з відео, на якому кілька десятків молодих людей із закритими обличчями демонструють нацистське вітання на Майдані Незалежності в Києві, стала не просто черговим скандалом в українських соцмережах.

Вона швидко перетворилася на міжнародну проблему, тому що на неї відреагувало посольство Ізраїлю в Україні.

Для Ізраїлю така тема не може бути другорядною. Будь-які нацистські жести, будь-які спроби грати з символами нацизму, будь-які публічні дії, які ображають пам’ять жертв Голокосту, вимагають жорсткої реакції.

Але в цій історії, як стверджує українське видання «Главком», є інший, не менш важливий шар: відео могло бути використане як частина інформаційної спецоперації проти України, а посольство Ізраїлю, можливо, відреагувало на картинку без повної перевірки її походження.

Матеріал «Главкома» вийшов 30 червня 2026 року під заголовком «Нацистський салют» на Майдані? Анатомія спецоперації проти України. Автор публікації — Інна Михайлівська. Видання прямо пише, що історія відео поставила посольство Ізраїлю в Україні в незручне становище.

Що заявило посольство Ізраїлю

За даними «Главкома», минулого тижня посольство Ізраїлю в Україні опублікувало заяву, в якій говорилося, що 21 червня на Майдані Незалежності в Києві відбулася акція об’єднання «Братство», а її учасники нібито вигукували нацистське вітання і демонстрували нацистський салют.

У заяві посольства, яке цитує «Главком», говорилося про занепокоєння такою акцією, оскільки вона ображає пам’ять мільйонів жертв нацизму. Ізраїльські дипломати також висловили надію на оперативну реакцію українських правоохоронних органів відповідно до законодавства України.

Сама по собі така позиція зрозуміла.

Ізраїль як держава, створена в тому числі після катастрофи Голокосту, не може мовчати, коли в публічному просторі з’являються кадри з нацистськими жестами. Особливо якщо йдеться про Україну — країну, на території якої під час Другої світової війни були знищені сотні тисяч євреїв.

Але головне питання тут не в тому, чи повинна бути реакція на нацизм.

Повинна.

Питання в іншому: чи правильно були встановлені дата, учасники, контекст і джерело відео.

І саме тут починається найважливіша частина історії.

Головний факт: відео було знято не 21 червня

«Главком» пише, що два коротких відео, на яких кілька десятків молодих людей із закритими обличчями демонструють нацистське вітання на Майдані, дійсно існують.

Як Посольство Ізраїлю втягнули в інформаційну операцію проти України: “нацистський салют” на Майдані в Києвіhttps://t.co/pTmJiodf6X#НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine #Ізраїль#ישראל pic.twitter.com/JC9x0jOhzB

— NAnews – Nikk.Agency Israel Ukraine News (@AgencyNikk) June 30, 2026

Але, за даними видання, вони були зняті не 21 червня, не під час акції, про яку говорило посольство Ізраїлю, а приблизно за місяць до цього — 23 травня 2026 року.

Це принципова деталь.

Якщо відео було знято не 21 червня, значить заява про те, що саме на акції 21 червня учасники «Братства» нібито демонстрували нацистський салют, може бути побудована на невірній прив’язці до події.

«Главком» також пише, що 21 червня на Майдані проходили інші заходи: «Марш Традиції», організований, зокрема, «Правим сектором» та іншими правими групами, а також хода на захист сім’ї, дітей та України, організована рухом «Всі разом!». У цей же час неподалік проходила щорічна хода «КиївПрайд».

Тобто день був політично і суспільно насиченим.

На Майдані дійсно були різні групи.

Але «Главком» стверджує, що скандальні кадри з нацистським вітанням не стосуються цих подій 21 червня.

Що кажуть організатори подій 21 червня

Детальніше – https://news.nikk.co.il/eto-bylo-nedorazumenie/

Лідер руху «Всі разом!» Руслан Кухарчук, за даними «Главкома», опублікував спростування заяви посольства Ізраїлю. Він заявив, що був на Майдані 21 червня і бачив те, що відбувалося своїми очима.

За його словами, 21 червня на Майдані не було акції «Братства», а проходили дві інші акції — хода на захист сім’ї, дітей та України і «Марш Традиції». Кухарчук також стверджував, що не бачив випадків, коли хтось піднімав руку в нацистському жесті.

З подібною позицією виступив і лідер «Братства» Дмитро Корчинський. Він заявив, що був на Майдані 21 червня, бачив представників різних організацій, але, за його словами, ніхто на акції не демонстрував нацистський салют. Корчинський також стверджував, що деякі люди хрестилися, і саме це могло бути помилково сприйнято як нацистські жести.

Тут важливо не перетворювати позицію організаторів в остаточний вирок.

Але для журналістської і дипломатичної перевірки це важливі свідчення, які не можна ігнорувати.

Якщо посольство Ізраїлю отримало відео, прив’язане до 21 червня, а учасники подій і українське видання стверджують, що відео було знято 23 травня, то ключове питання має звучати так: хто і навіщо передав дипломатам цю версію?

Звідки з’явилося відео

За даними «Главкома», першоджерелом кадрів з так званим «зігуванням» став Telegram-канал «Біле сонце».

Видання пише, що відео були опубліковані там 23 травня о 23:58. У матеріалі окремо підкреслюється: це означає, що твердження про відео як про акцію 21 червня є фейком.

У публікаціях Telegram-каналу, за даними «Главкома», фігурують угруповання «Біла Варта» і «Біле Сонце».

Для зовнішнього спостерігача такі групи можуть виглядати як расисти і праві екстремісти. Але «Главком» робить більш жорсткий висновок: видання вважає, що ці люди перш за все могли виступати як актори, що створюють картинку для антиукраїнської пропаганди.

Це формулювання дуже важливе.

Воно не виправдовує людей на відео.

Якщо вони дійсно демонстрували нацистські жести, це має бути предметом розслідування.

Але одночасно воно показує інший рівень проблеми: в умовах війни провокаційні кадри можуть бути спеціально створені для того, щоб потім їх використовували російські пропагандистські ресурси, іноземні коментатори і навіть дипломати.

Чому це схоже на інформаційну операцію

Схема, описана «Главкомом», виглядає так.

Спочатку з’являється маргінальна провокаційна картинка: люди із закритими обличчями, нацистські жести, Майдан як головний символ української політичної історії.

Потім відео публікується в Telegram.

Потім воно розходиться по соцмережах.

Після цього його підхоплюють російські пропагандистські ресурси.

І вже потім на картинку реагують іноземні дипломати, які, можливо, не перевірили першоджерело, дату і реальний контекст.

«Главком» пише, що 25 травня російський телеканал РЕН TV використав ці кадри у своєму «репортажі» про перепоховання в Києві Андрія Мельника.

Це важливий момент.

Якщо російська пропаганда використала ці кадри вже 25 травня, а посольство Ізраїлю пізніше пов’язало їх з подіями 21 червня, то інформаційний шлях відео виглядає вкрай підозріло.

Для Росії така схема вигідна.

Спочатку створюється картинка.

Потім вона поширюється.

Потім її використовують для підтвердження старого кремлівського наративу про нібито «нацизм в Україні».

А якщо на неї реагує посольство Ізраїлю, то Москва отримує ще більш зручний інструмент: можна сказати, що навіть Ізраїль нібито підтверджує проблему.

Саме це робить історію небезпечною не тільки для України, але і для Ізраїлю.

Роль «Білої Варти», «Білого Сонця» і версії про проросійський слід

У матеріалі «Главкома» є ще один важливий блок.

Видання наводить заяву «Правого сектора», опубліковану в ніч з 21 на 22 червня. У ній говорилося, що група активістів націоналістичних організацій провела «виховну бесіду» з представниками «Білої Варти».

За версією «Правого сектора», цей центр входить у неформальну структуру «Об’єднання правих за мир», яка, як стверджується в заяві, може фінансуватися з-за кордону коштами колишніх депутатів-регіоналів і представників ОПЗЖ, зокрема людиною на прізвище Новинський.

Також у заяві говорилося, що «Біла Варта» нібито вела антимобілізаційну інформаційну кампанію, закликала до неучасті у війні і поширювала наративи про «безглуздість опору російським окупантам» і «мир на умовах агресора».

Це вже не просто історія про жести.

Це історія про можливу мережу, яка використовує праву символіку і радикальну риторику для того, щоб вдарити по українській державності зсередини.

«Главком» також згадує колишнього нардепа Ігоря Мосійчука, який, як пише видання, давно помічений у співпраці з Новинським. У матеріалі наводиться його публікація від 1 квітня, де йдеться про «Об’єднання Правих за Мир», серед учасників якого названі «Біла Варта» і «Біле Сонце».

Крім того, «Главком» нагадує, що 9 травня Мосійчук разом з Новинським та іншими колишніми регіоналами, які перебувають за кордоном, покладали квіти до радянського монумента у Відні.

Для ізраїльської аудиторії це особливо важливо.

Тому що тут виникає не проста формула «українські праві зробили скандальне відео».

Картина складніша: йдеться про групи, які використовують праву естетику і радикальні жести, але фактично працюють на підрив України, її оборони, її мобілізації і її міжнародної репутації.

Як відео потрапило у велике інформаційне поле

За даними «Главкома», до легітимізації цього відео доклали руку не тільки російські ресурси.

Видання пише, що 24 травня у мережі X відео поширила дослідниця Марта Гавришко. До публікації вона додала англомовний коментар, де назвала учасників відео неонацистами, які нібито пройшли маршем до Майдану на мітинг проти трудової імміграції в Україну, і звернулася до Європи з закликом подивитися на своїх «захисників».

За даними «Главкома», цей твіт отримав понад мільйон переглядів і майже чотири тисячі репостів. Репост зробила, зокрема, російська «лібералка» Юлія Латиніна.

І тут видно, як працює сучасна інформаційна пастка.

Маргінальне відео саме по собі може залишитися в вузькому Telegram-каналі.

Але коли його підхоплюють люди з аудиторією, особливо англомовною, воно виходить у західне інформаційне поле.

Після цього російській пропаганді вже не потрібно багато працювати.

Їй залишається тільки використовувати готовий матеріал: «дивіться, навіть українські дослідники пишуть про неонацистів на Майдані».

А потім таку картинку можуть побачити іноземні дипломати, журналісти, політики, єврейські організації.

І далі починається ланцюгова реакція.

Позиція Моше Асмана

Окреме значення в цій історії має позиція Головного рабина України Моше Асмана.

«Главком» пише, що Асман визнав: заява ізраїльських дипломатів про нібито нацистські лозунги і жести представників «Братства» була безпідставною.

За даними видання, Асман зустрівся з лідером «Братства» Дмитром Корчинським. Після цього він заявив, що відео, яке поширювалося в соцмережах, не має відношення до згаданої акції і насправді було знято значно раніше. Він також сказав, що люди на відео не є учасниками «Братства» або інших українських патріотичних організацій.

Найважливіша фраза Асмана стосується можливої природи провокації.

За даними «Главкома», він заявив, що йдеться про неповнолітніх провокаторів, яких, ймовірно, могли використовувати російські спецслужби, зацікавлені в подібних провокаціях, заплативши їм гроші.

Також Асман розповів, що вже говорив з послом Ізраїлю в Україні Михайлом Бродським і пояснив йому, що команду посольства, за його словами, «ввели в оману». Він підкреслив, що зараз важливо не дозволити провокаціям посварити Україну з Ізраїлем і єврейською спільнотою у всьому світі.

Для НАновости — Новини Ізраїлю це ключова частина історії.

Тому що Асман говорить не тільки як релігійний лідер.

Він говорить як людина, яка знаходиться всередині українського єврейського контексту, розуміє біль Ізраїлю, розуміє небезпеку нацизму, але одночасно бачить, як російські інформаційні операції можуть використовувати цей біль проти України.

Чому ця історія важлива для Ізраїлю

Ізраїль має повне моральне право жорстко реагувати на будь-які прояви нацизму.

Але саме Ізраїль повинен бути особливо обережним, коли тема нацизму використовується в інформаційній війні.

Росія десятиліттями намагається привласнити собі монополію на пам’ять про Другу світову війну. Кремль використовує слово «нацизм» не як історичне поняття, а як політичну зброю.

Так Москва виправдовувала вторгнення в Україну.

Так вона пояснювала знищення українських міст.

Так вона намагалася представити український опір не як боротьбу народу за свободу, а як нібито «нацистський проект».

І якщо в таку схему випадково потрапляє реакція посольства Ізраїлю, це стає серйозною проблемою.

Тому що російська пропаганда отримує те, що їй потрібно: емоційну, міжнародну, єврейську та дипломатичну рамку навколо фейкової або спотвореної історії.

Для Ізраїлю це має стати уроком.

У питаннях, пов’язаних з Голокостом, нацизмом, Україною, Майданом і російською війною, швидкість реакції не повинна замінювати перевірку фактів.

Росія б’є не тільки ракетами, але й фейками

Війна проти України йде не тільки на фронті.

Вона йде в Telegram.

Вона йде в X.

Вона йде в англомовних публікаціях.

Вона йде в дипломатичних канцеляріях.

Вона йде в свідомості людей, які бачать коротке відео, але не бачать його походження.

Російська інформаційна війна побудована на тому, щоб брати реальний біль і вставляти її в хибний контекст.

Для євреїв болем є нацизм і пам’ять про Голокост.

Для українців болем є російська агресія і постійні спроби представити жертву агресії злочинцем.

Для Ізраїлю болем є безпека єврейського народу і боротьба з антисемітизмом.

Москва намагається з’єднати ці болі так, щоб посварити тих, хто має бути союзниками.

Україну — з Ізраїлем.

Ізраїль — з українським суспільством.

Єврейські громади — з українською боротьбою проти російської агресії.

Що має бути зроблено

Ця історія не повинна закінчитися простим поясненням: «це була провокація».

Провокація не скасовує відповідальності.

Якщо на відео дійсно були люди, які демонстрували нацистські жести, українські правоохоронні органи повинні встановити їх особи, перевірити їх зв’язки, з’ясувати, хто організував зйомку, хто оплатив участь, хто першим поширив відео і хто довів його до міжнародного скандалу.

Потрібно відповісти на конкретні питання.

Хто ці люди?

Чи пов’язані вони з «Білою Вартою» або «Білим Сонцем»?

Чи були серед них неповнолітні?

Хто знімав відео?

Чому воно з’явилося 23 травня?

Чому пізніше його прив’язали до 21 червня?

Хто передав цю версію посольству Ізраїлю?

Чому реакція була опублікована без публічної перевірки джерела?

Ці питання важливі не для виправдання України.

Вони важливі для захисту правди.

Тому що якщо така схема спрацювала один раз, вона може бути повторена знову.

Ізраїль і Україна повинні говорити напряму

Для Ізраїлю правильний висновок не в тому, щоб мовчати про нацизм.

Мовчати не можна.

Правильний висновок — перевіряти джерело, дату, контекст, учасників і ланцюжок поширення.

Якщо є ознаки нацистських жестів — вимагати розслідування.

Якщо є ознаки російської провокації — говорити про це так само голосно.

Якщо дипломатів ввели в оману — виправляти помилку публічно.

Якщо Україна повинна знайти провокаторів — Україна повинна це зробити.

Якщо Ізраїль хоче захищати пам’ять жертв нацизму — він повинен захищати її і від тих, хто використовує цю пам’ять як інструмент російської спецоперації.

Саме тут потрібна чесна комунікація між Києвом і Єрусалимом.

Не через фейки.

Не через Telegram-канали.

Не через російські медіа.

А напряму — між дипломатами, правоохоронними органами, єврейськими організаціями та українськими інституціями.

НАновини — Новини Ізраїлю вважає, що ця історія повинна бути уважно вивчена в Ізраїлі не як «український внутрішній скандал», а як приклад того, як Москва намагається працювати з ізраїльською чутливістю до теми нацизму і Голокосту.

Висновок

Історія з «нацистським салютом» на Майдані показує, наскільки небезпечною стала гібридна війна.

Кілька секунд відео можуть стати міжнародним скандалом.

Один Telegram-канал може створити картинку для російської пропаганди.

Один англомовний пост може вивести маргінальний ролик у західне інформаційне поле.

Одна неперевірена дипломатична реакція може дати Москві саме той ефект, якого вона добивалася.

Україна повинна жорстко розслідувати будь-які прояви нацизму і будь-які провокації під нацистською символікою.

Ізраїль повинен жорстко реагувати на антисемітизм і нацизм, але не дозволяти втягувати себе в російські інформаційні пастки.

А єврейський світ повинен розуміти: захист пам’яті про Голокост вимагає не тільки емоційної реакції, але й точної перевірки фактів.

Тому що сьогодні брехня часто приходить не у вигляді довгої статті.

Вона приходить у вигляді короткого відео.

І якщо її вчасно не перевірити, вона починає працювати проти тих, хто дійсно стоїть на стороні правди.

Повний матеріал «Главкома» читайте тут (укр.):

«Нацистський салют» на Майдані? Анатомія спецоперації проти України