FDD: Переговори про припинення вогню в Лівані: “стережіться довіряти Росії у стримуванні “Хезболли” – путін вже грубо порушував аналогічну угоду з Трампом”

У 2017 році президенти Росії та США Путін і Трамп – «домовлялися»У т.ч. про «стримування «Хізбалли»Однією з ключових цілей угоди між США, Росією та Йорданією було припинення вогню на півдні Сирії та стримування іранських сил, включаючи «Хізбаллу», та запобігання їх розширенню до ізраїльського кордону.

Ідея виглядала багатообіцяюче: Росія, як союзник Башара Асада, мала використати свій вплив, щоб не допустити проникнення іранських проксі в регіон.

Однак замість виконання зобов'язань путін фактично «поклав» на свої обіцянки Трампудозволивши «Хізбаллі» посилити військову присутність та інфраструктуру на півдні Сирії.

У результаті Кремль грубо порушив угоду, поставивши під загрозу безпеку Ізраїлю та Йорданії.

Історія повторюється: чи можна довіряти Москві у стримуванні загроз?

Нещодавній візит повіреного Біньяміна Нетаніягу до Москви наводить на роздуми про можливі «гарантії» Росії щодо припинення вогню в Лівані. Суть переговорів полягає в тому, що Росія, використовуючи свій вплив у Сирії, начебто має допомогти Ізраїлю «стримувати контрабанду зброї», що направляється до «Хізбалли», і чинити тиск на президента Сирії Башара Асада, щоб запобігти проходу іранської зброї через територію Сирії.

Однак, незважаючи на офіційні заяви та можливість “дипломатичної допомоги” з боку Москви, залишаються серйозні сумніви з приводу того, чи справді Росія здатна чи зацікавлена ​​у виконанні подібних зобов'язань.

З моменту втручання у сирійський конфлікт у 2015 році Росія вибудувала тісні відносини з Іраном та його проксі, включаючи «Хізбаллу». Ці зв'язки зумовлені як військовими, і економічними інтересами: Москва підтримує режим Башара Асада, який забезпечує російську присутність у регіоні.

Сирійсько-ліванський кордон став зоною, де «Хізбалла» активно діє під заступництвом Ірану. Це є ключова територія для контрабанди зброї та наркотиків, включаючи каптагон — препарат, який став основним джерелом фінансування режиму Асада.

Угода 2017 року: великі очікування та гучні провали.

У 2017 році США (Трамп), Росія (путін) та Йорданія досягли угоди про припинення вогню на півдні Сирії Воно набуло чинності 9 липня, а його мета полягала у:

• Зниження напруженості між проасадівськими силами та повстанцями.
• Стримування іранських проксі, включаючи “Хізбалла”, від просування до Голанських висот.
• Забезпечення стабільності для безпеки Ізраїлю та Йорданії.

Однак Росія не виконала своїх зобов'язань. За даними американського Фонду захисту демократій FDD:

• «Хізбалла» зміцнила позиції на Голанських висотах, сирійсько-йорданському кордоні та поблизу Ізраїлю.
• Контрабанда зброї та наркотиків через Йорданію збільшилась на 70% за перші два роки після угоди.

“Росія мало що зробила, щоб стримати дії Асада та його союзників, що створило додаткові загрози для Ізраїлю та Йорданії”– повідомляє FDD.

Американський Фонд захисту демократій вказує:

«Угода була використана Кремлем як ширма, під прикриттям якої «Хізбалла» зміцнила свою присутність у ключових районах».

Наслідки угоди щодо безпеки регіону

Нездатність Росії стримувати «Хізбаллу» призвела до таких результатів:

• Зміцнення іранської військової інфраструктури на півдні Сирії.
• Збільшення числа ракетних обстрілів із сирійської території.
• Погіршення безпеки Ізраїлю, що вимагало активніших дій ЦАХАЛу.

Ізраїль неодноразово висловлював занепокоєння. У 2020 році кількість ударів по іранських об'єктах у Сирії досягла 50 за рікщо стало прямою відповіддю порушення домовленостей.

Таблиця: результати угоди 2017 року

Як це далося взнаки на Йорданії?

Для Йорданії провал угоди призвів до катастрофічних наслідків:

• Збільшення контрабанди зброї та наркотиків. Контрабанда каптагону, що виробляється на території Сирії, зросла на 70%Що створило серйозну загрозу для безпеки та економіки Йорданії.
• Нестабільність у кордону. Нагромадження іранських проксі-груп посилило ризики атак та порушень кордону.

Йорданське керівництво неодноразово висловлювало невдоволення Росією, але Кремль продовжував заплющувати очі на дії своїх союзників.

Чому провалилася угода?

Незважаючи на публічні заяви, Росія мала власні інтереси, що суперечать досягнутим домовленостям:

1. Стратегічне партнерство з Іраном.

   Росія тісно співпрацює з Іраном, який забезпечує Москву озброєнням, зокрема для війни в Україні.

2. Фінансові інтереси

   Кремль заплющував очі на наркоторгівлю через сирійсько-йорданський кордон, оскільки доходи від контрабанди каптагону підтримували режим Башара Асада.

3. Геополітична гра.

   Росія прагнула зміцнити свій вплив Близькому Сході, одночасно послаблюючи позиції США у регіоні.

Висновок: чому навчає історія?

Події 2017 року ясно показують, що довіра до Росії у стримуванні Хізбалли не виправдана. Це актуально як для Ізраїлю, так і для України з огляду на тісні зв'язки Кремля з Іраном.

“Там, де війна колись приносила користь Росії, тепер укладання миру принесе їй ще більшу користь”, – стверджує джерело в ізраїльській розвідці.

Чому Росія зацікавлена ​​у ролі посередника?

Наразі Кремль намагається використати врегулювання в Лівані для покращення свого міжнародного становища. Це пов'язано з:

1. Бажання пом'якшити ізоляцію після вторгнення в Україну.
2. Зміцненням зв'язків з Іраном та Асадом.
3. Створення противаги США на Близькому Сході.

На думку аналітиків FDD, участь у переговорах дозволяє Москві виглядати «ключовим гравцем», здатним впливати на стабільність у регіоні. Однак минулий досвід показує, що такі зобов'язання залишаються на папері.

Уроки 2017 року: чи варто довіряти Кремлю?

Історія 2017 року вчить: Росія готова жертвувати своїми зобов'язаннями заради власних інтересівОсобливо важливо пам'ятати Ізраїлю, який розраховує на безпеку в умовах поточних переговорів.

«Кремль уже показав, що його зобов'язання – це лише слова. Росія не може бути надійним гарантом безпеки», – заявив посол України Євген Корнійчук.

Щоб бути в курсі подій та аналітики, читайте НАновини — Новини Ізраїлю.

Залишити коментар у Telegram — каналі НАновини↓