Чи знаєте ви, хто прикрашає 50-шекелеву купюру? Шауль Черніховський, народжений і творивший в Україні видатний єврейський поет

Черніховський народився в Михайлівці (Таврійська губернія), нині смт. Михайлівка Запорізької області. 20 серпня 2020 р. пам’ятну дошку Черніховському відкрили на будівлі Михайлівського краєзнавчого музею (Запорізька область, Україна). 1 березня 2022 року Михайлівка окупована російськими агресорами.

Чи знаєте ви, хто прикрашає 50-шекелеву купюру? Так-так, саме він — Шауль Черніховський, чиє ім’я увічнено не лише на банкнотах, але й на вулицях ізраїльських міст.

Його часто називають “другим після Бялика” поетом Ізраїлю. Але хіба це не комплімент?

Шауль Гутманович Черніховський був видатним єврейським поетом, перекладачем і лікарем, чиї твори на івриті мали значний вплив на єврейську культуру.

Народжений у Михайлівці (Запоріжжя, Україна), він знав декілька мов і вже в юності почав перекладати твори Пушкіна на іврит.

У 15 років продовжив освіту в Одесі. За підтримки Йосифа Клаузнера почав публікувати вірші. Потім поїхав до Гейдельберга і Лозанни, де вивчав медицину. Повернувшись з-за кордону, працював лікарем у Мелітополі та в Харківській губернії.

Під час першої світової війни також був лікарем у госпіталі (Серафимівський лазарет у Мінську). Був нагороджений орденами Св. Станіслава третього ступеня і Св. Анни третього ступеня.

Після війни повернувся до Одеси, займався приватною медичною практикою. У 1922 році емігрував з Росії, оселився в Берліні.

Його вірші та переклади принесли йому широке визнання. Писав вірші на івриті (в той час іврит ще не був повністю відновлений як розмовний, і його часто називали «давньоєврейською мовою»). Поезія оспівує внутрішнє відродження через сіонізм, звільнення єврейської душі.

Для сучасних носіїв івриту, однак, метрику Черніховського часто складно сприймати через те, що наголоси в сучасному івриті інші, ніж у мові, на якій писав поет; суттєво змінилася, ставши живим засобом спілкування, також і сама мова.

У 1931 році Черніховський зробив крок, який змінив його життя: він переїхав до Ерец-Ісраель. Тут він не лише вніс вклад у медицину, складаючи словник термінів (латинь — іврит — англійська), але й продовжував лікувати словом, працюючи лікарем у школі.

Його перо було не менш потужним, ніж скальпель, адже саме він переклав на іврит епічні поеми “Іліада” і “Одіссея”, а також “Слово о полку Ігоревім”. За переклад фінської “Калевали” його удостоїли лицарського хреста ордена Білої троянди Фінляндії в 1934 році. З 1936 року Черніховський представляв івритську літературу в міжнародному ПЕН-клубі, був номінований на Нобелівську премію з літератури в 1935 і 1937 роках. Він двічі став лауреатом літературної премії імені Бялика.

Двічі (в 1935 і 1937) номінувався на Нобелівську премію з літератури.

Помер у 1943 році в Єрусалимі, залишивши після себе багату літературну спадщину.

Шауль Черніховський — це не просто ім’я, це символ. Символ любові до свого народу, до мови і культури. Символ невтомного прагнення до знань і творчості.