- 23 Грудня, 2025
- 11:56 am
- В світі
Мова йде не про сплеск емоцій і не про низку випадкових інцидентів. У світі розгортається цілеспрямований ідеологічний наступ на єврейську громаду. Про це говорить ізраїльський журналіст і міжнародний оглядач Елдад Бек в інтерв’ю, опублікованому 21 грудня 2025 року.
За його оцінкою, те, що відбувається, не має аналогів з часів закінчення Голокосту. Географія найширша: Австралія, Канада, США, країни Західної Європи. Синагоги атакують, єврейські школи та громадські центри стають мішенями, людей б’ють на вулицях за кипу або магендавид. Безпечних територій більше не існує.
Світ, який ще недавно здавався нейтральним, стає відверто ворожим.
Антисемітизм сьогодні — це не набір окремих злочинів. Це процес. Системний, послідовний, повторюваний. Його мета, за словами Бека, проста і вкрай цинічна: витіснити євреїв з публічного простору.
Євреям все частіше пропонують «не провокувати»: не молитися публічно, не носити релігійні символи, не підкреслювати ідентичність, не жити «занадто помітно». Після 7 жовтня рівень агресії різко зріс, але корені проблеми набагато глибші. Хвилі антисемітизму накочуються з початку 2020-х років, кожного разу прикриваючись новою кризою — пандемією, війною в Україні, конфліктом у Газі. Ці події використовуються як привід, але ніколи не є причиною.
Навіть періоди відносного затишшя в Газі не зупиняють ненависть.
Навпаки, атаки на євреїв продовжуються саме тоді, коли військові дії слабшають. Це ключовий маркер. Він показує: джерелом агресії є не війна, а ідеологія. Ненависть не потребує тригера — вона лише шукає виправдання.
Антисемітизм перестав бути реакцією на конкретні події і перетворився на стійку модель поведінки.
І мова йде не тільки про євреїв.
За спостереженням Бека, удар спрямований ширше — по культурному фундаменту Заходу. Закриваються церкви, знищуються християнські символи, скасовуються різдвяні ярмарки «з міркувань безпеки». Це вже не локальна проблема меншин, а демонтаж самої ідеї відкритого суспільства.
Він називає те, що відбувається, ісламістським наступом на Захід, посиленим слабкістю політичних еліт. Уступки, прикриті риторикою «взаєморозуміння», не знижують напругу. Вони лише підтверджують, що тиск працює.
На цьому тлі багато ізраїльтян задумуються про еміграцію.
Берлін, Париж, Лондон, Нью-Йорк — міста, які ще недавно здавалися притулком. За словами Бека, це небезпечна ілюзія.
«Ніхто не чекає євреїв за межами Ізраїлю. Ніде», — каже він.
У західних країнах формується токсичний союз: ультраправі антисеміти і радикальні ісламісти сходяться в одному — у ненависті до євреїв та Ізраїлю. Надія «розчинитися в натовпі», приховати ідентичність, перечекати — самообман. Конфлікт все одно вийде на поверхню.
Чому ж значна частина ізраїльського суспільства довго не бачила цієї картини?
Бек пояснює це розривом сприйняття. Релігійні та ортодоксальні євреї стикаються з антисемітизмом напряму — щоденно. Світське суспільство часто вважає його пережитком минулого, тінню Голокосту, чимось історичним і таким, що відходить.
Це помилка. Сучасний антисемітизм не прив’язаний до кордонів, територій або політичних рішень. Він не зникає після визнань, поступок або компромісів. Визнання палестинської держави ніколи не служило захистом для євреїв — і історія це багаторазово підтверджувала.
Висновок Бека жорсткий і прямий: проблема не в Ізраїлі. Проблема — в самому факті існування євреїв в очах їхніх противників.
Сьогодні Ізраїль залишається єдиною реальною відповіддю на цю загрозу.
Військовим захистом.
Політичним суб’єктом.
Історичним якорем пам’яті та відповідальності.
Втеча і заперечення не працюють. Працює лише зміцнення держави — у сфері безпеки, економіки та зовнішньої політики. І саме це розуміння стає ключовим у світі, де ілюзії закінчуються. Цю реальність фіксує і пояснює НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency.
