У Нью-Йорку перед NAZA покажуть 7 жовтня: у Lincoln Center зіткнуться дві версії розповіді про війну

26 вересня 2026 року в Нью-Йорку майже одночасно відбудуться два дуже різних покази однієї війни.

Всередині Lincoln Center глядачі зберуться на північноамериканську прем’єру документального фільму NAZA — картини Юваля Абрахама і Рахель Шор про дії Ізраїлю та ЦАХАЛу в секторі Газа.

А зовні Israeli-American Council збирається встановити мобільні LED-екрани і показати документальні записи ранку 7 жовтня 2023 року: камери спостереження, мобільні телефони і відео, які знімали самі терористи під час нападу на Ізраїль.

Автор: Вікторія Кацман

Виходить сцена майже неможлива для заздалегідь придуманого сценарію.

Люди йдуть дивитися фільм про те, що відбувалося після 7 жовтня. А на вході їм показують, що сталося 7 жовтня.

Акція отримала назву Movies Have Editors. History Does Not — «У фільмів є монтаж. У історії — ні».

Вона почнеться 26 вересня о 15:00 за часом Нью-Йорка. Північноамериканська прем’єра NAZA в Alice Tully Hall, одному з залів Lincoln Center, запланована на 15:30 в рамках 64-го New York Film Festival.

Перед входом — кадри 7 жовтня

Israeli-American Council, або IAC, — одна з найбільших організацій ізраїльсько-американської громади в США. Вона займається зв’язком ізраїльтян, які живуть у Сполучених Штатах, з Ізраїлем, освітніми та громадськими проектами.

Цього разу організація обрала дуже прямий формат.

На екранах біля Lincoln Center збираються показувати матеріали з документального проекту October 7: Bearing Witness to the Massacre.

Це не художня реконструкція нападу.

У підбірці використовуються реальні записи камер спостереження, телефонів, автомобільних камер і відео, які терористи ХАМАС знімали самі під час атаки.

В акції повинні взяти участь Ром Ель-Хай і Шалев Бітон, які пережили напад на музичний фестиваль Nova, а також Юніс Алькарнаві — ізраїльський бедуїн, який рятував людей 7 жовтня.

Фестиваль Nova проходив біля кібуца Реім недалеко від кордону з сектором Газа. Вранці 7 жовтня туди увірвалися терористи. Сотні учасників фестивалю були вбиті, десятки викрадені.

Для людини в Ізраїлі слова «Nova» або «Реім» давно не потребують розшифровки.

Для частини американської аудиторії фільму — потребують.

І саме тут починається суперечка не тільки про кіно.

Що таке NAZA і про що цей фільм

NAZA зняли ізраїльські режисери Юваль Абрахам і Рахель Шор.

Вони вже відомі за фільмом No Other Land, який отримав «Оскар» як найкращий документальний фільм. Але тут потрібна точність: No Other Land створювали чотири режисери. NAZA — вже окремий проект саме Абрахама і Шор.

У вересні фільм брав участь в основному конкурсі Венеціанського кінофестивалю і отримав Special Jury Prize — Спеціальний приз журі.

Раніше НАновини вже детально розбирали, що сталося в Ізраїлі після цієї нагороди: петицію з вимогою позбавити Абрахама і Шор громадянства, заяви міністра культури Мікі Зоара і те, що насправді дозволяє ізраїльський Закон про громадянство. Там важлива межа: політичне звинувачення, навіть дуже важке, ще не є доведеним злочином.

Назва NAZA пов’язана з ізраїльським військовим терміном נז״א — נזק אגבי, тобто «супутня шкода».

У військовій мові йдеться про оцінку можливого шкоди цивільним особам і цивільній інфраструктурі при ударі по військовій цілі.

Автори фільму намагаються показати, як такі розрахунки, за їхньою версією, використовувалися ЦАХАЛом під час війни в Газі.

Картина побудована, серед іншого, на інтерв’ю з ізраїльтянами, яких автори представляють як військовослужбовців, офіцерів і людей, пов’язаних з системою розвідки.

У фільмі обговорюється вибір цілей, допустима супутня шкода, автоматизовані системи і використання технологій штучного інтелекту.

І ось тут дуже легко зробити помилку.

Те, що стверджується в документальному фільмі, ще не стає встановленим фактом просто тому, що фільм документальний.

Офіційний опис New York Film Festival використовує дуже жорсткі формулювання про дії Ізраїлю і загибель палестинських мирних жителів. Це позиція творців фільму і фестивальної платформи. ЦАХАЛ частину цих висновків і тверджень оспорює.

ЦАХАЛ відповів не тільки словами

14 вересня начальник Генерального штабу ЦАХАЛа генерал-лейтенант Еяль Замір розпорядився перевірити можливість юридичних дій у зв’язку з фільмом NAZA.

Окремо військовим структурам доручили перевірити можливий витік секретних матеріалів, які могли потрапити до творців картини.

Це вже інша площина.

Критикувати дії армії — одне.

Отримувати або використовувати закриту військову інформацію незаконним способом — зовсім інше.

Але і тут не можна перестрибувати через докази. На момент публікації немає судового рішення, яким було б встановлено, що Абрахам або Шор незаконно отримали секретну інформацію або вчинили злочин.

Замір назвав фільм навмисним спотворенням дійсності. Це позиція начальника Генштабу.

Представники ЦАХАЛа також заявляли, що армія оспорює ряд тверджень фільму, але для повноцінної відповіді необхідно спочатку подивитися картину повністю.

Тобто суперечка поки йде одночасно на кількох рівнях: факти, журналістська робота, політика, мораль війни і можлива збереженість секретних відомостей.

Змішати все це в одну фразу дуже легко.

Розібрати назад — значно складніше.

НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency вже писали про цю межу в матеріалі «Ізраїль, Україна і ціна слова: коли чесний текст починає працювати на чужу ненависть»: контекст не скасовує факт і не виправдовує злочин, але без контексту окремий справжній факт іноді починає зображати собою всю історію.

І з NAZA це питання стає майже буквальним.

Навіщо IAC витягує 7 жовтня на вулицю

Логіка Israeli-American Council досить прозора.

Людина приходить дивитися фільм про дії Ізраїлю в Газі.

До того, як він увійде в зал, йому пропонують побачити напад, після якого почалася нинішня війна.

Не розповідь політика.

Не промова прес-секретаря.

Не реконструкцію Netflix.

Кадри самого ранку 7 жовтня.

Для IAC це принципове питання хронології: не можна обговорювати подальшу війну так, ніби її перша дата — 8 жовтня.

Організація прямо говорить, що не хоче дозволити видалити 7 жовтня з розповіді про те, що відбувається.

Звідси і фраза: «У фільмів є монтаж. У історії — ні».

І вона зачіпає.

Але тут є ще одна річ, яку не можна ховати за вдалим гаслом.

Записи вбивств 7 жовтня не відповідають автоматично на питання про законність кожного конкретного ізраїльського удару по Газі.

Точно так само загибель палестинського мирного населення не скасовує масове вбивство ізраїльтян, викрадення людей, напад на кібуци і фестиваль Nova.

Один справжній кадр не робить інші кадри несправжніми.

Напевно, це і є найбільш неприємна частина всієї цієї історії.

Чому для Ізраїлю 7 жовтня — не просто «контекст»

Для ізраїльського читача тут є ще одна відмінність, яку іноземна аудиторія не завжди відчуває.

7 жовтня в Ізраїлі сприймається не просто як «початок війни Ізраїлю і ХАМАС».

О 06:29 ранку почалася масштабна атака з сектора Газа. Терористи прорвали кордон, атакували населені пункти, військові бази і фестиваль Nova, вбивали цивільних і військових, а людей вивозили в Газу як заручників.

Для країни це одночасно масове вбивство, провал системи безпеки, історія заручників і політична травма, наслідки якої Ізраїль розбирає досі.

Через тисячу днів після нападу НАновини детально писали, чому вимога державної комісії з розслідування провалів 7 жовтня залишається всередині Ізраїлю одним з головних суспільних питань. Пам’ять про загиблих тут існує поруч з дуже жорсткими питаннями до власної держави, уряду і армії.

Тобто ізраїльська розмова про 7 жовтня зовсім не зводиться до позиції «ЦАХАЛ завжди правий».

Навпаки.

В Ізраїлі роками сперечаються про те, хто допустив катастрофу, хто повинен відповідати, чому розвідка помилилася, чому армія не встигла і чому повноцінне державне розслідування так і стало окремою політичною битвою.

Є і ще один шар.

Ізраїль продовжує поіменно встановлювати учасників нападу. НАновини розповідали про це в матеріалі про підрозділ NILI і базу учасників різанини 7 жовтня: через майже три роки події того ранку продовжують розбирати по людях, іменах, фотографіях і конкретних епізодах.

Тож фраза «треба пам’ятати 7 жовтня» в Ізраїлі означає набагато більше, ніж просто ще раз показати страшні відео.

Це досі незакрита історія.

Але війна після 7 жовтня теж не зникає

Є ризик піти і в іншу крайність.

Якщо кожну розмову про цивільні жертви в Газі закінчувати тільки словами «а де ви були 7 жовтня?», самої розмови про те, що сталося потім, теж не вийде.

Творці NAZA стверджують, що саме це вони і намагаються дослідити: яким чином Ізраїль приймав рішення про цілі і допустимий ризик для цивільних під час війни.

І цю частину не можна скасувати тільки тому, що висновки фільму викликають лють в Ізраїлі.

Потрібно перевіряти конкретні епізоди.

Хто віддавав наказ.

Яка була ціль.

Яка інформація була до удару.

Що знали командири.

Які обмеження діяли.

Що сталося потім.

Ось там вже починається фактична розмова.

Не в гаслі — будь-якому.

Два екрани і дві дуже різні точки початку

26 вересня все це стане фізично видимим.

О 15:00 біля Lincoln Center почнуть показувати кадри 7 жовтня.

О 15:30 всередині Alice Tully Hall почнеться NAZA.

Одні люди прийдуть на фестивальний фільм.

Інші спеціально прийдуть на акцію IAC.

Частина глядачів, ймовірно, побачить обидва зображення.

І тут вже важко буде зробити вигляд, що існує тільки одна точка початку цієї історії.

NAZA пропонує дивитися на дії Ізраїлю після 7 жовтня.

IAC змушує повернути в кадр саме 7 жовтня.

Це не робить автоматично правою одну зі сторін спору.

Але змушує бачити хронологію цілком.

А вона незручна.

Дуже.

І Нью-Йорком все не закінчиться.

Історія важлива ще й тому, що NAZA не залишиться фільмом одного фестивалю.

24 вересня було оголошено міжнародний прокат картини більш ніж у 50 країнах. Після кінотеатрального прокату фільм також планується зробити доступним через The Guardian.

Тобто той глядач, який сьогодні проходить повз екрани IAC біля Lincoln Center, — лише одна маленька частина майбутньої аудиторії.

Через кілька тижнів або місяців NAZA будуть дивитися люди, які ніколи не були в Ізраїлі, не знають, де знаходиться Беері або Кфар-Аза, не відрізняють Реім від Нір-Оза і для яких 7 жовтня давно перетворилося на рядок перед фразою «війна в Газі».

І тоді питання послідовності стає ще важливішим.

В Україні, до речі, пам’ять про 7 жовтня теж продовжує жити окремо від ізраїльської внутрішньої дискусії. Кілька днів тому НАновини розповідали про проект RUN 7.10 — «Ми біжимо і йдемо разом з Ізраїлем», який проводять українські єврейські організації в пам’ять про загиблих.

Це хороший приклад того, наскільки по-різному одна дата існує в різних країнах.

Десь — як пам’ять.

Десь — як політичний аргумент.

Десь вже майже як далека передісторія.

Історію дійсно можна змонтувати.

Напевно, саме тут лозунг IAC перестає бути просто рекламною фразою.

Будь-який фільм монтують.

Будь-яку статтю теж.

Автор вирішує, з чого почати. Який епізод поставити раніше. Який пізніше. Що пояснювати докладно, а що залишити одним рядком.

Навіть документальна камера обирає напрямок.

Історія — ні.

У ній 7 жовтня сталося раніше війни в Газі.

А потім була війна.

Були вбиті ізраїльтяни.

Були заручники.

Були загиблі палестинські мирні жителі.

Були рішення командирів.

Були помилки.

Були звинувачення.

Будуть ще розслідування.

Все це існує одночасно, подобається комусь така конструкція чи ні.

І тому сцена біля Lincoln Center вийшла сильнішою за будь-який спір у соцмережах.

Ззовні — необроблені кадри 7 жовтня.

Всередині — документальний фільм про те, що сталося після.

Кілька дверей між ними.

Але одна історія.

І перемонтувати те, що вже сталося, дійсно не можна.