- 5 Січня, 2026
- 11:31 am
- В світі
Новий рік розпочався для Кремля з неприємних сигналів. Затримання венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро американськими силами та зростаюча нестабільність в Ірані ставлять під сумнів саму архітектуру союзів, на яких трималася зовнішня політика росії. 2026 рік все чіткіше виглядає як рубіж, після якого старі домовленості перестануть працювати.
На тлі затяжної війни в Україні становище путіна виглядає більш уразливим, ніж будь-коли за останні роки. Спроби відволікти увагу розповідями про «фальшиву атаку» на власну резиденцію збіглися з набагато болючішими подіями: падінням венесуельського партнера та спалахом масових протестів в Ірані після невдалого військового протистояння з Ізраїлем.
Так звана «спеціальна операція», задумана як швидка перемога, виявила системні слабкості — від армії до економіки. Під санкційним тиском і звужуючим колом союзників москва все більше нагадує центр сили без опори.
Венесуела: кінець нафтової опори
Венесуела, що має найбільші у світі розвідані запаси нафти — близько 300 мільярдів барелів, — за роки правління наступників Уго Чавеса перетворилася на символ деградації держави. Ніколас Мадуро зробив ставку не на реформи, а на конфронтацію та ізоляцію.
Економіка зруйнувалася, бідність стала нормою, а наркоторгівля перетворилася на один з ключових джерел виживання режиму. Співпраця з росією з прагматичного партнерства швидко переросла в рятівний союз — обидві сторони потребували одна одну як противагу Заходу.
Рішучі дії США перекреслили цю конструкцію. Операція із затримання Мадуро та його дружини силами спецназу стала не просто ефектним жестом, а прямим сигналом: вплив Кремля в Латинській Америці підійшов до кінця.
Іран: протест без страху
Паралельно Іран входить у нову фазу внутрішньої кризи. Цього разу протести виходять за рамки звичних соціальних груп і охоплюють верстви населення, раніше вважалися лояльними режиму. Економіка країни в тяжкому стані, ріал знецінений, нестача продовольства стає побутовою реальністю.
При цьому режим продовжує фінансувати зовнішні проекти — від «Хізбалли» до ХАМАС, інвестуючи в дрони, ракети та військові розробки. Після конфлікту з Ізраїлем Іран опинився в уразливому становищі, а страх перед вулицею перестав бути стримуючим фактором.
Вперше за довгий час протестувальники відкрито об’єднуються навколо символів альтернативи, включаючи фігуру Рези Пехлеві. У ряді випадків силовики воліють не втручатися. Це тривожний знак для теократії, яка десятиліттями трималася на контролі та страху.
Розрив осі Тегеран – Каракас
Падіння Мадуро болісно відгукується і в Тегерані. За останні роки між Іраном, «Хізбаллою» та Венесуелою сформувався стійкий альянс, остаточно оформлений у 2022 році під гаслом спільного опору американському впливу.
Латинська Америка стала для іранських структур важливою логістичною та фінансовою зоною. Тепер ця мережа тріщить по швах. Демонтаж одного з вузлів ставить під загрозу всю конструкцію, в яку Кремль був вписаний як політичний гарант.
Світ на межі переустрою
Різко контрастує і медіареакція. Масові протести в Ірані залишаються на периферії уваги, тоді як конфлікти в Газі обговорюються цілодобово. Критика дій США у Венесуелі часто ігнорує саму природу режиму Мадуро — авторитарного, корумпованого і тісно пов’язаного з кримінальними структурами.
Події останніх місяців все більше нагадують початок перерозподілу сил. Ще у 2014 році Генрі Кіссінджер попереджав, що без усвідомленої взаємодії великих держав світ ризикує зануритися в хаос. Сьогодні цей ризик перестав бути теоретичним.
Якщо Європа і демократичні країни хочуть зберегти вплив і безпеку, їм доведеться діяти узгоджено і прагматично, а не реагувати постфактум. 2026 рік стає тестом на здатність світу адаптуватися до нової реальності — реальності, де старі осі руйнуються, а нові правила тільки формуються. Саме за цими процесами уважно стежать НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency.
