- 19 Лютого, 2026
- 11:49 am
- В світі
США домагаються, щоб союзники по НАТО не запрошували Україну та партнерів з Індо-Тихоокеанського регіону на формальні зустрічі липневого саміту в Анкарі. Про це повідомляє Politico з посиланням на джерела в альянсі. Йдеться не лише про Київ, але й про чотирьох офіційних партнерів — Австралія, Нова Зеландія, Японія та Південна Корея.
Рішення, якщо воно буде закріплено, стане сигналом про перегляд ролі НАТО в світовій архітектурі безпеки.
Вашингтон повертає НАТО до «євроатлантичного мінімуму»
За даними публікації, Білий дім прагне розглядати НАТО виключно як євроатлантичний оборонний пакт. Це означає відмову від практики останніх десятиліть — розширення функцій альянсу за межі традиційної зони відповідальності, включаючи глобальні партнерства, кризове управління та ініціативи, засновані на цінностях.
Внутрішньополітичний контекст у США відіграє помітну роль. Розширення мандату НАТО давно викликало роздратування в частині електорату, орієнтованого на ізоляціоністську повістку.
Фактично йдеться про спробу звузити формат саміту в Анкарі до «класичної» повістки колективної оборони.
Від «ультиматуму путіна» до нової реальності альянсу
Багато хто вже забув, що повномасштабному вторгненню Росії в Україну передував так званий «ультиматум путіна» — пакет вимог до США та країн НАТО про перегляд архітектури безпеки в Європі. Серед ключових пунктів звучала вимога про виведення сил та інфраструктури з території держав, що вступили в альянс після 1997 року.
Тоді це сприймалося як нереалістичний політичний демарш.
Сьогодні, на тлі внутрішніх дискусій в альянсі та спроб звузити його повістку, в європейських столицях все частіше задаються питанням: де проходить межа допустимих компромісів?
Швидкість, з якою альянс почав демонструвати ознаки стратегічної втоми та розбіжностей, посилює тривожні оцінки.
У цьому зв’язку аналітики зазначають: дискусія про запрошення України та азійських партнерів — не технічне питання протоколу. Це маркер того, в якому напрямку рухається НАТО — до глобального формату чи до регіональної самоізоляції.
Саме тому редакція НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency звертає увагу на стратегічний контекст того, що відбувається: для країн Східної Європи та Балтії питання формату саміту безпосередньо пов’язане з відчуттям гарантій безпеки.
Європейська відповідь: інвестиції в східні кордони
Паралельно з дискусією навколо саміту в Анкарі, Європейська комісія оголосила про запуск інвестиційної платформи EastInvest.
Новий механізм почне роботу 26 лютого і спрямований на підтримку регіонів, розташованих біля східних кордонів ЄС.
Йдеться про багатомільярдні кредити та доступ до фінансування для бізнесу та місцевих влад. У наступному бюджеті ЄС передбачені додаткові ресурси на зміцнення оборони та безпеки кордонів.
Які країни отримають підтримку
У фокусі програми — прикордонні території Фінляндія, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Естонія, Латвія та Литва.
За оцінкою комісії, ці регіони стикаються з комплексом проблем: відтік населення, уповільнення економічного зростання, зростання інфляційного тиску на тлі війни Росії проти України.
EastInvest задуманий як інструмент стабілізації і одночасно як елемент стратегічної автономії ЄС.
Чому це важливо для Ізраїлю та регіону
Для Ізраїлю те, що відбувається в НАТО, не є віддаленою темою. Зміна формату альянсу впливає на баланс сил у Європі і, опосередковано, на глобальні конфігурації безпеки, включаючи Близький Схід.
Якщо НАТО остаточно повернеться до вузького євроатлантичного формату, це посилить роль регіональних союзів та двосторонніх гарантій. В умовах, коли Росія продовжує війну проти України, а Іран поглиблює військово-технічне співробітництво з Москвою, такі зрушення набувають додаткового значення.
Саміт в Анкарі стане індикатором. Не стільки за підсумковими деклараціями, скільки за складом запрошених і за тим, які сигнали отримають союзники та партнери.
Питання про запрошення України — це питання про стратегічну лінію альянсу. І від відповіді на нього залежатиме не лише символіка, але й реальна конфігурація безпеки в Європі на роки вперед.
