Експерт аналізує, що за угодою Росії та Ірану стоять економічні та стратегічні інтереси.

Підписана угода про стратегічне співробітництво між Росією та Іраном не означає створення військового альянсу і не містить зобов’язань щодо взаємної оборони. Це випливає з публічних роз’яснень офіційних представників Москви та коментарів профільних експертів, які вивчили текст документа. Йдеться про політичну та економічну рамку, а не про договір колективної безпеки.

Сигнал важливий, особливо на тлі триваючої напруженості навколо Ірану та очікувань можливої ескалації на Близькому Сході.

Продовження формату, а не нова лінія фронту

Політичний коментатор Андрій Антіков в інтерв’ю телеканалу Al-Hadath підкреслив: угоду слід розглядати як розвиток вже існуючої взаємодії між Москвою та Тегераном. Ключовий фокус — економіка, торгівля, логістика, енергетика.

Військових гарантій документ не містить. За словами Антікова, навіть у разі прямих ударів по Ірану з боку Ізраїлю або США Росія не була б зобов’язана вступати в конфлікт. Формат співробітництва в оборонній сфері обмежений окремими домовленостями і не носить союзницького характеру.

Це принципово відрізняє угоду від класичних оборонних пактів і знімає частину очікувань, активно транслюваних у медіапросторі.

Каспій, Кавказ і чутлива географія

Регіональний контекст залишається одним з ключових елементів російсько-іранського діалогу. Особлива увага приділяється Каспійському регіону та Південному Кавказу.

Угода прикаспійських держав 2019 року, що забороняє присутність іноземних військ в акваторії Каспійського моря, як і раніше розглядається Москвою та Тегераном як стратегічний якір. На цьому тлі в Ірані з тривогою стежать за зростанням американського впливу в регіоні, особливо з урахуванням нестабільних відносин між Вірменією та Азербайджаном.

Окремим подразником для Тегерана залишається транспортний проект «Trump Trail», який може зв’язати Азербайджан, Вірменію та Туреччину. В іранській інтерпретації він створює ризик фактичної ізоляції Ірану від вірменського кордону та ослаблення його регіональних позицій.

Військові технології та ядерний порядок денний

Співробітництво Росії та Ірану в сфері безпілотних технологій носить точковий характер. Експерти підкреслюють: мова не йде про системний військовий союз або довгострокові взаємні зобов’язання.

Що стосується іранської ядерної програми, в експертному середовищі обговорюється можлива роль Росії у відновленні об’єктів, які можуть постраждати в результаті ізраїльсько-американських ударів. Міністр закордонних справ Сергій Лавров раніше заявляв про небажання Москви підтримувати санкції ООН проти Ірану і підтверджував готовність брати участь у будівництві цивільних атомних електростанцій.

Це знову вказує на розмежування: підтримка в сфері мирного атому — так, автоматичне залучення у військовий конфлікт — ні.

Дипломатична логіка без гегемонії

Колишній російський дипломат В’ячеслав Матузов окремо зазначив, що Москва не підтримує ідею іранської гегемонії в регіоні. За його словами, російська позиція будується на принципах балансу, рівності держав і запобігання домінуванню однієї сили — особливо в Перській затоці, критично важливій для світової економіки.

Матузов також відкинув трактування, поширені в західних ЗМІ, згідно з якими Росія нібито готова грати роль гаранта іранської військової безпеки. У російській логіці відносини з Тегераном — інструмент регіональної стабілізації, а не союз проти третіх країн.

На цьому тлі повідомлення про внутрішній іранський звіт, що попереджає про можливі удари з боку Ізраїлю та відповідні дії союзників, лише підкреслюють крихкість поточної конфігурації.

Підсумок без ілюзій

Угода Росії та Ірану фіксує прагматичне партнерство, але не створює автоматичних зобов’язань щодо захисту. В умовах, коли Ізраїль розглядає прямі операції проти іранської інфраструктури як реальний сценарій, цей нюанс набуває принципового значення — і для регіону, і для глобальної політики.

Контекст важливіший за заголовки. Саме в цьому полягає головний висновок, який сьогодні роблять аналітики.

НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency