Іран на межі: розвідка США фіксує найслабше становище режиму з часів революції

Кінець 2025 року став для Ірану моментом, коли внутрішня напруга вийшла за звичні рамки. Масові протести, що прокотилися країною, зачепили не лише великі міста, але й регіони, які довгі роки вважалися безумовною опорою влади. У урядових колах це викликало тривогу, а у Вашингтоні — пильну увагу.

За даними американської розвідки, які були представлені Дональд Трамп, іранське керівництво опинилося в найбільш уразливому становищі з часів революції 1979 року. Навіть у провінціях, традиційно лояльних верховному лідеру Алі Хаменеї, протестні настрої дали про себе знати.

Економіка залишається ключовим джерелом роздратування. Інфляція, падіння доходів і відсутність відчутних реформ підірвали довіру до влади. Формальне затишшя після вуличних виступів не зняло напругу: жорсткі репресії лише закріпили відчуття тупика і посилили соціальну фрустрацію.

Американська реакція на те, що відбувається, не обмежилася дипломатичними заявами. Військова присутність США в регіоні була посилена, а зона відповідальності Центральне командування США отримала додаткові ресурси. Це розглядається як сигнал стримування на тлі нестабільності.

Пентагон перекинув системи протиповітряної оборони і посилив авіаційну компоненту, включаючи штурмові літаки. Дальня авіація приведена в стан підвищеної готовності — без публічних анонсів, але з зрозумілим політичним посилом.

Сам Трамп публічно допустив можливість силового сценарію у разі ескалації репресій проти протестувальників. Водночас всередині його команди немає єдності: частина радників наполягає на жорсткому тиску, інші попереджають про ризики прямого зіткнення і регіональної дестабілізації.

Паралельно йдуть інтенсивні консультації з союзниками. Командувач Центральним командуванням адмірал Бред Купер провів серію зустрічей з військовими і політичними лідерами в Сирії, Іраку і Ізраїль. Окрему увагу приділено координації з Саудівською Аравією і Катаром, де обговорюються як питання безпеки, так і можливі дипломатичні формати.

У Вашингтоні підкреслюють: ситуація навколо Ірану швидко змінюється. Трамп не виключає повернення до переговорного треку і допускає «угоду», якщо з’являться реальні підстави. Але на даний момент регіон залишається в стані крихкого балансу, де будь-який різкий рух може змінити розстановку сил.

Так складається складний політичний ландшафт Близького Сходу — між внутрішньою кризою в Ірані, військовими сигналами США і обережними дипломатичними маневрами союзників. Саме в цій точці перетинаються інтереси глобальних гравців і регіональних держав, і саме тут сьогодні формується порядок денний, про який пише НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency.