Проєкт «Українські Здибанки в Ізраїлі» відзначив 5-річчя і 26 листопада 2025 випустив спеціальне відео — велике ювілейне інтерв’ю про шлях команди, розвиток ініціативи, підтримку України та роль української громади в Ізраїлі.
У випуску беруть участь:
- Уляна Дрючкова — співзасновниця проєкту
- Ольга Ткач — співзасновниця
- Інна Добрицька — організаторка
- Юнія Камінська — організаторка, художниця
Детальна презентація ювілейного відео «Українські Здибанки в Ізраїлі»

1. Як все починалося — історія першої зустрічі
У ювілейному відео учасниці згадують старт проєкту настільки детально, що майже відчуваєш себе там — у тому самому парку.
Перша зустріч відбулася в умовах, які складно назвати ідеальними: осінній дощ, мокрі лавки, кілька сімей, які намагаються сховатися під деревами, і письменниця, яка тримала книгу однією рукою, а іншою — парасольку.
Це сталося в період, коли Ізраїль тільки починав відходити від ковідних обмежень:
- люди були насторожені,
- заборонялися великі збори,
- багато хто уникав офлайн-заходів.
Тим не менш кілька сімей прийшли — просто тому, що їм хотілося “українського голосу, книжок, живого спілкування”.
Уляна Дрючкова та Ольга Ткач згадують, що на тій зустрічі не було відчуття провалу — навпаки, виникло відчуття, що якщо навіть у таких умовах люди приходять, значить, потрібно продовжувати.
І це стало відправною точкою проєкту «Українські Здибанки в Ізраїлі».
2. П’ять років розвитку — шлях від читань до фестивалів
Ювілейне відео детально показує, як за п’ять років змінилася ініціатива:
Від камерності — до системності
Перші зустрічі були простими: читання українських книг, дитячі куточки, невеликі майстер-класи.
З часом команда стала розширювати формат, вчитися новим технікам і створювати все більш складні заходи.
Поява мобільної української бібліотеки
З часом сформувалася повноцінна бібліотека українських книг, яка тепер “приїжджає” на кожну Здибанку.
Це десятки книг для дітей і дорослих, які неможливо було знайти в Ізраїлі в 2020–2021 роках.
Фестивалі з різними зонами
Зараз Здибанки виглядають як міні-фестиваль, де одночасно працюють:
- дитячі майстерні,
- зона читання і розповідання казок,
- виступи музикантів,
- ярмаркові точки ремесел,
- фотозони,
- зона творчості для дорослих.
Масштаб виріс багаторазово, але не втратив камерності і теплоти, яка була в першому дощовому парку.
3. Волонтерство як основа ініціативи — чесна кухня зсередини
У відео учасниці пояснюють, що проєкт ніколи не був бізнесом.
Це завжди було громадською справою, заснованою на бажанні підтримувати українську мову і традиції.
Команда складається з людей, у яких:
- є своя робота,
- є сім’ї,
- є діти,
- є побутові і кар’єрні навантаження.
Але всі вони продовжують вкладати сили в Здибанки.
При цьому робота величезна:
- оренда майданчика,
- закупівля матеріалів,
- узгодження спікерів,
- пошук ремісників,
- оформлення зали,
- монтаж звуку,
- створення афіш,
- адміністрування груп,
- підготовка волонтерів.
Кожен захід — це повноцінний проєкт на 2–3 тижні підготовки.
4. Фінансова частина і допомога Україні — від витрат з сім’ї до мільйонів гривень на ЗСУ
Команда чесно розповідає, що спочатку всі витрати лягали на плечі організаторок:
купівля паперу, фарб, прикрас, оренда приміщень, доставка матеріалів.
Але з ростом проєкту витрати стали занадто великими.
Чому з’явилися платні майстер-класи
Вартість участі зробили мінімальною — тільки щоб покривати:
- матеріали,
- ножиці, клейові пістолети, пензлі, фарбу,
- декорації,
- оренду залів.
Це дозволило не зупиняти проєкт, утримати якість і не вигоряти.
Збір коштів на Україну
Окрема лінія, про яку говорять у відео — системна допомога Україні:
- за роки війни мільйони гривень було відправлено на потреби українських військових;
- команда підтримує конкретні бригади, щоб допомога була адресною і відчутною;
- кожен донат документується, — прозоро і відкрито;
- громада довіряє Здибанкам, тому що бачить звіти.
Це одна з найважливіших сторінок діяльності проєкту.
5. Помилки, досвід і ріст — чесно про провали
У відео учасниці без прикрас розповідають про те, що:
- іноді програма була занадто перевантаженою,
- іноді не вистачало волонтерів,
- іноді діти вибігали на сцену під час виступів,
- іноді спека робила роботу на майданчику практично неможливою.
Були технічні збої, помилки в розкладі, недооцінені масштаби.
Але команда виробила звичку робити розбір після кожної події — без звинувачень, спокійно, по суті.
Це дозволило проєкту рости.
6. Вигорання — тема, яку багато хто боїться обговорювати
Особливий блок відео присвячений тому, як волонтери вигорають:
- постійне навантаження,
- відповідальність,
- необхідність бути «на зв’язку» майже завжди,
- стрес перед фестивалями.
Команда впровадила правило «відпустки в січні» — місяць без заходів.
Також вони навчилися делегувати, відмовлятися від зайвого і приймати допомогу учасників громади.
7. Українська громада в Ізраїлі — де місце Здибанок сьогодні
У відео підкреслюється, що за п’ять років українська громада в Ізраїлі стала набагато більш активною:
- з’явилися кіно-покази,
- театральні проєкти,
- квізи,
- творчі зустрічі,
- освітні формати.
Але «Українські Здибанки в Ізраїлі» займають особливе місце:
- це перш за все сімейний простір,
- місце, де звучить українська мова,
- місце, де діти ростуть з автентичними традиціями: писанка, павуки, вибійка,
- місце, де люди знаходять друзів, підтримку і відчуття українського дому.
Ювілейне відео
Подкаст БалачкИ – випуск №9. Про українські Здибанки в Ізраїлі, які святкують своє п’ятиріччя, про фінанси та донати, друзів, партнерів та гейтерів, про українську спільноту та її рух.
Що сьогодні являють собою «Українські Здибанки в Ізраїлі»
- великі сімейні фестивалі з кількома зонами;
- майстер-класи з українських ремесел;
- мобільна бібліотека українських книг;
- освітні та культурні заходи;
- постійні збори і допомога українським військовим;
- центр комунікації української спільноти в Ізраїлі;
- готовність ділитися досвідом і підтримувати подібні ініціативи в інших містах.
Щоб бути в курсі всіх подій, анонсів, фото- та відеозвітів, команда запрошує підписатися на офіційні сторінки проєкту:
🔹 YouTube (ювілейне відео та подкасти):
https://www.youtube.com/@udmIsrael
🔹 Facebook:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100089422609055
🔹 Telegram-канал:
https://t.me/ukrainian_zdybanky_in_israel
🔹 Instagram:
https://www.instagram.com/ukrainian_zdybanky_in_israel/
Привітання та подяка від НАновини
Редакція НАновини сердечно вітає проєкт «Українські Здибанки в Ізраїлі» з п’ятиріччям.
Цей проєкт став важливою частиною українського життя в Ізраїлі і довів, наскільки сильною може бути громада, коли її створюють щирі, активні та небайдужі люди.
Ми дякуємо Уляні Дрючковій, Ользі Ткач, Інні Добрицькій, Юнії Камінській та всім волонтерам проєкту за величезний внесок у збереження української культури за кордоном, підтримку України та турботу про сім’ї та дітей.
Для нас честь розповідати про вас і підтримувати українську спільноту Ізраїлю.
Такі ініціативи формують живе і сильне українське майбутнє за межами країни.
НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency
