- 9 Жовтня, 2025
- 10:42 pm
- В світі
Коли обговорюють майбутнє війни, в центрі завжди опиняються дрони та ІІ. Але аналітики та практики все частіше повертають розмову до ракет — тих самих крилатих і балістичних боєприпасів, які зберігають унікальне поєднання дальності, точності та руйнівної сили.
Майкл Бонерт з RAND у колонці для Defense News прямо сказав: незважаючи на хайп навколо дронів і «стелс»-літаків, головною зброєю майбутніх війн, ймовірно, залишаться крилаті ракети. Вони здатні паралізувати ППО та командування противника, відкрити дорогу для решти засобів і при цьому бути економічно виправданими — їх удар по ключових цілях часто повністю перекриває вартість самої ракети.
Дрони, літаки-невидимки та реальність на полі бою
Останні роки показали: ударні безпілотники завдали серйозної шкоди в локальних конфліктах — і вони дійсно домінували за кількістю уражених цілей до 2025 року. Проте випадки червня 2025 року, коли ірано-ізраїльська кампанія продемонструвала роль швидких точних авіаударів (включаючи F-35) і стратегічної авіації (B-2), знову повернули в дискусію важливість авіації високої технологічності.
Бонерт підкреслює, що ні дрони, ні стелс-літаки самі по собі не закривають всю картину: крилаті ракети — той перший залп, який виводить з ладу критичну інфраструктуру, ППО та вузли управління, роблячи менш ефективною будь-яку подальшу оборону.
Чому ракети «живучіші» дронів і економічніші авіанальотів
Крилаті ракети летять на малій висоті, ухиляючись від радарів, і мають дальність, через яку встановити достатню кількість ППО на кордонах великої країни економічно неефективно. На відміну від дорогих авіаударів або вразливих дронів, ракета може «пробити» систему, уразивши центральні точки противника — від електромереж до транспортних логістичних вузлів.
Бонерт наводить приклади застосування Tomahawk та аналогічних систем на ранніх етапах конфліктів США, Великобританії та Франції — саме такі удари забезпечували подальший розвиток операцій. При цьому ударні дрони залишаються дешевим і мобільним інструментом, але вони працюють інакше — частіше як «множник ефекту», а не як засіб стратегічної паралізації.
Україна: власні ракети та шлях до стратегічної самостійності
Україна вже робить якісний крок від споживача до виробника. Буквально в матеріалі згадуються кілька ключових проєктів і фактів:
— «Нептун» (R-360 Neptune) — українська крилата ракета, яку багато експертів називають однією з найкращих у своєму класі в Європі; заявлена дальність «Long Neptune» в окремих оцінках досягає близько 1000 км, бойова частина — близько 260 кг; це робить систему реальним фактором глибоких ударів по критичних цілях противника.
— «Фламінго» — про застосування говорили при атаках на об’єкти в окупованому Криму: за даними ЗМІ, в перспективі виробництво таких ракет може бути розгорнуто великими обсягами — до сотень одиниць на місяць при налагодженні серійного виробництва. Ці дані варто трактувати як прогнозні та частково неанонсовані офіційно плани промисловості.
— Проєкти тактичних балістичних систем (Sapsan / Hrim-2 і приватні розробки типу FP-7/FP-9) дають уявлення, що Україна рухається в бік власного технологічного суверенітету: не тільки крилаті, але й балістичні рішення вже тестуються і йдуть у серію.
Що роблять світові держави
США, Китай, Росія, Великобританія та інші країни нарощують інвестиції в крилаті та гіперзвукові технології, а також у підводне базування ракет. Це — гра на випередження: хто зможе поставити більше автономних, далекобійних і менш доступних для ППО носіїв, той буде диктувати стратегію.
Практична логіка: перший залп і контроль простору
Крилаті ракети — це інструмент першого удару: вони відкривають простір для подальших маневрів, будь то авіація, десант або масовані удари дронів. Саме тому на них роблять ставку як держави з глобальними амбіціями, так і країни, що прагнуть забезпечити власну обороноздатність.
Ризики та етика
Масштабованість ракетних ударів породжує і нові ризики: ескалація, помилкові пуски, кіберзагрози до систем управління. Потрібні міжнародні механізми контролю та «цифрові стримування», але поки політичне рішення цих питань відстає від технічного прогресу.
Підсумок
Так, дрони та ІІ — важливі інструменти війни нового часу, але крилаті ракети залишаються і будуть залишатися ключовим елементом арсеналу держав. Для України це шанс: розвиток «Нептуна», «Фламінго» та локальних балістичних проєктів перетворює її з країни-реципієнта на виробника стратегічної зброї. Для світу ж це нагадування: технологічний прогрес створює не тільки нові важелі сили, але й нові зобов’язання щодо їх контролю.
