«Ляпис Трубецкой» в Ізраїлі в лютому 2026: група, для якої музика стала формою спротиву автократичним режимам Білорусі та Росії

У 2014 році Сергій Міхалок активно підтримував Євромайдан і Революцію Гідності в Україні, що викликало негативну реакцію та низку заборон Росії та Білорусі. У 2015 році артист отримав українське громадянство та ВНЖ. У 2020 р. йому було присвоєно звання Заслуженого артиста України (2020 р.).

У лютому 2026 року в Ізраїлі пройдуть концерти «Ляпіса Трубецкого» — білоруського панк-рок-гурту, чия історія давно перестала бути просто музичною біографією. Це не ностальгічний тур і не «повернення заради хітів». Це виступи групи, для якої сцена стала формою громадянського висловлювання, а музика — способом говорити про війну, свободу і особисту відповідальність.

Для Ізраїлю ці концерти — особлива подія. На сцену виходить колектив, який не пішов у нейтралітет, не переписав свою історію і не зробив вигляд, що «все складно».

Від Мінська 1989 року до точки неповернення

Група «Ляпис Трубецкой» була створена в 1989 році в Мінську.
Її лідер — Сергій Міхалок, фронтмен і автор текстів, який протягом десятиліть визначав напрямок і інтонацію колективу.

У 1990-х і на початку 2000-х «Ляпис» асоціювався з іронічним ска-панком, гротеском і сатирою на пострадянську реальність. Але до кінця 2000-х років музика почала змінюватися. Іронія відходила, на її місце приходили жорсткі, прямі тексти про владу, насильство, брехню і відповідальність.

Заборони в Білорусі та остаточний розрив

Навесні 2011 року музиканти були внесені до списку заборонених діячів культури в Білорусі.
Усі заплановані концерти групи на батьківщині були скасовані.

Цей момент став точкою неповернення. «Ляпис Трубецкой» перестав бути частиною «допустимої культури» і остаточно опинився по інший бік системи. Для слухачів група стала символом незгоди. Для влади — проблемою, яку намагалися вирішити заборонами.

2014 рік: розпад і нова форма

У 2014 році група офіційно припинила існування, розпавшись на два проекти:

• BRUTTO — з Сергієм Міхалком,
• Trubetskoy — з вокалістом Павлом Булатниковим.

На той момент це виглядало як фінал історії. Але події в Україні показали: це була пауза, а не кінець.

Україна як ключова точка біографії

З 2014 року Україна зайняла центральне місце в житті Сергія Міхалка.

Він відкрито підтримав Євромайдан і Революцію Гідності, не йдучи в обережні формулювання. Це викликало різку реакцію з боку Росії та Білорусі — заборони, тиск, спроби ізоляції.

У 2015 році Міхалок отримав українське громадянство і вид на проживання, а в 2020 році йому було присвоєно звання Заслуженого артиста України. Для українського суспільства це стало не формальністю, а визнанням його позиції і внеску.

Як пісні «Ляпіса Трубецкого» почали сприйматися в Україні

Після 2014 року в Україні змінилося не тільки ставлення до Міхалка як до артиста, але й саме сприйняття музики «Ляпіса Трубецкого». Його пісні перестали бути концертними треками і стали частиною живого історичного контексту.

Важливо: «Ляпис» не був призначений символом зверху.
Його пісні присвоїла вулиця.

Від сцени до Майдану

Під час Євромайдану композиція «Воїни світла» вийшла за межі сцени. Вона звучала:

• на барикадах,
• на мітингах,
• в волонтерському середовищі,
• в відео з протестів.

Пісня не писалася спеціально для України, але точно потрапила в нерв часу. З цього моменту в українському контексті вона стала не просто піснею групи, а піснею епохи.

Російськомовні композиції — «Капітал», «Я вірю», «Гаррі» — почали сприйматися інакше: як антиімперські і антисистемні, незалежно від мови.

2022 рік: війна і відродження «Ляпіса»

Після 24 лютого 2022 року, на тлі повномасштабного вторгнення Росії в Україну, проект «Ляпис Трубецкой» був відроджений.

Повернення групи відразу було позначено як антивоєнне і благодійне. Концертна діяльність стала формою підтримки України — не декларативною, а практичною.

Підтримка України і ЗСУ: не слова, а дії

Підтримка України з боку Сергія Міхалка і «Ляпіса Трубецкого» після 2022 року носить системний і публічний характер.

З перших днів війни Міхалок зайняв жорстку антивоєнну позицію.
На своєму YouTube-каналі BRUTTO NOSTRA він опублікував серію відеозвернень:

• до білоруських військових,
• до громадян Білорусі,
• до російських музикантів.

“Білоруси.
Боягузливий і зрадивший батьківщину Лукашенко, обіс*авшись, здав нашу країну путіну, який зійшов з розуму. Ці два гон…дона використовують територію Білорусі для того, щоб атакувати братську Україну.

Саме з нашої Білорусі їдуть танки, летять ракети в бік братського народу. І зараз відбувається ще більш страшне — тепер вони хочуть послати сюди на вірну смерть наших воїнів, які нічого не розуміють.

Їм розповідають про якихось нацистів, про якийсь б…дь «борг». Вони всі тут загинуть, тому що армія України, ЗСУ — це найсильніша армія в світі.

Усі, хто сюди приїдуть, будуть лежати в землі, а потім горіти в пеклі…”

У цих зверненнях він прямо говорив про те, що Білорусь використовується як плацдарм для нападу на Україну, а участь у війні призведе до загибелі солдатів, введених в оману пропагандою.

Пряма підтримка ЗСУ

Сергій Міхалок особисто виступав для українських військових:

• зустрічав бійців ЗСУ в Києві,
• виконував для них «Воїни світла», часто в українській версії «Воїни світла»,
• робив це поза концертними залами — в живому, людському форматі.

Ці епізоди фіксувалися на відео і стали частиною реальної хроніки війни. Для військових це був не концерт як шоу, а жест солідарності.

Благодійні тури

Після відродження групи музиканти провели:

• масштабний європейський тур,
• згодом тур по США і Канаді.

Ці гастролі прямо позиціонувалися як тури на підтримку України. Частина коштів спрямовувалася на гуманітарні та волонтерські ініціативи. Концерти активно підтримувалися українською діаспорою.

Українські версії пісень

Принциповим кроком стало офіційне переосмислення пісень українською мовою.

Група випустила українські версії:

• «Воїни світла»,
• «Євпаторія»,
• «Гаррі».

Над перекладами працював Сергій Жадан. Ці версії були опубліковані офіційно і стали частиною концертних програм. В українському контексті вони сприймаються не як «адаптація», а як рівноправна форма звучання.

…

Міхалок і Білорусь

Відносини Сергія Міхалка з Білоруссю — це історія принципового розриву з режимом і солідарності з суспільством, а не конфлікт через гастролі або цензуру. Цей розрив оформився задовго до 2020 року і став остаточним задовго до повномасштабної війни проти України.

Від популярного артиста до забороненого

У 1990-х і на початку 2000-х «Ляпис Трубецкой» був однією з найпопулярніших груп у Білорусі. Перелом стався в кінці 2000-х, коли тексти стали жорсткими і політично прямими.

У 2011 році група була включена до списку заборонених діячів культури Білорусі.
Усі концерти на батьківщині скасували. Це була системна заборона, фактично закривши групі шлях назад в офіційний культурний простір країни.

Розрив з режимом Лукашенка

З цього моменту відносини Міхалка з білоруською державою стали непримиренними. Він не шукав компромісів і відкрито критикував режим Лукашенка, називаючи його авторитарним і зрадившим суверенітет країни.

При цьому його позиція завжди чітко розділяла:

• білоруське суспільство,
• і білоруський режим.

Критика була спрямована проти влади, а не проти країни або людей.

2020 рік: підтримка протестів

Під час протестів у 2020 році Міхалок публічно:

• підтримав протестувальників,
• засудив насильство силовиків,
• підтримав символіку демократичного руху — біло-червоно-білий прапор і герб «Погоня».

Він не входив у політичні структури, залишаючись у ролі культурного голосу опору.

Після 2022 року

Після початку повномасштабної війни проти України Міхалок зайняв ще більш жорстку позицію. Він прямо говорив, що:

• територія Білорусі використовується для нападу на Україну,
• режим Лукашенка несе відповідальність за співучасть у війні.

На каналі BRUTTO NOSTRA він записав відеозвернення до білорусів і військових із закликом не брати участь у війні і не ставати співучасниками злочинів.

Як його сприймає опозиція

У білоруському опозиційному середовищі і діаспорі Міхалок сприймається:

• як один з найвідоміших культурних противників режиму,
• як людина, яка не змінювала позицію під тиском,
• як артист, який заплатив ціну вигнанням і заборонами.

Він свідомо тримається поза формальною політикою, вважаючи своїм форматом культуру як форму опору.

Сергій Міхалок знаходиться в жорсткій опозиції до режиму Лукашенка, послідовно підтримує демократичний рух Білорусі і залишається одним із символів культурного опору білоруській автократії.

Що прозвучить в Ізраїлі

Концерти «Ляпіса Трубецкого» в Ізраїлі в лютому 2026 року будуються навколо основного концертного репертуару групи, добре знайомого глядачам за різними періодами її історії.

За інформацією з афіші та від організаторів, у програмі очікуються такі пісні, як:

• «Воїни світла»,

• «Капітал»,

• «Ау»,

• «Я вірю»,

• а також інші відомі композиції групи.

Формат концертів традиційно передбачає щільний темп, мінімум пауз і високу віддачу зі сцени — без шоу-елементів, але з акцентом на живе звучання і прямий контакт із залом.

Чому це важливо для Ізраїлю

Для ізраїльської аудиторії ці концерти — не просто музична подія.
Це зустріч з групою, яка говорить про війну, ціну мовчання, відповідальність і вибір — теми, добре зрозумілі ізраїльському суспільству.

«Ляпис Трубецкой» в Ізраїлі в лютому 2026 року — це не ностальгія і не «повернення заради хітів».
Це живий панк-рок з історією, позицією і підтвердженими діями.

Дати, час і майданчики концертів в Ізраїлі

Хайфа

19 лютого 2026 року

Четвер, початок о 20:00

Клуб Beat
Шдерот а-Насі, 124

Тель-Авів

20 лютого 2026 року

П’ятниця, початок о 20:00

Зал «Рідінг-3»
Північний Тель-Авівський порт
вул. Ха-Тааруха, 3

“Ляпис Трубецкой” завжди працює на межі, без пауз і згладжених кутів.

Квитки – https://showman.co.il/e/lyapis-trubetskoy-2026/

НАновини — приватна думка про події, культуру і музику, які дійсно мають значення.