МАГАТЕ: Захисний щит Чорнобильської АЕС, пошкоджений російськими ударами, більше не виконує основні функції безпеки.

На Чорнобильській АЕС знову тривога. Захисний екран, який був побудований заради однієї мети — утримувати всередині залишки радіоактивних матеріалів і не дати їм повернутися в атмосферу, — більше не виконує свою роботу. Пошкодження прийшло не зсередини, а з повітря: дрон, що вдарив по конструкції, порушив ключові елементи оболонки. Це підтвердили фахівці МАГАТЕ після перевірки, проведеної на об’єкті.

Інспекцію закінчили буквально днями. Картина вийшла неприємна: удар, який припав ще в лютому, збігся з загостренням на фронті, і наслідки тепер фіксують у звітах. Споруда, завершена всього кілька років тому — у 2019-му, — отримала пошкодження, яким саме чином вони розвивалися в часі, поки не ясно.

Голова агентства, Рафаель Гроссі, зазначив, що основний функціонал екрану — ізоляція — порушений. Це ключовий момент. При цьому несучі конструкції, системи моніторингу та інше обладнання не демонструють ознак довгострокового руйнування. Але сам факт збою в «першій лінії захисту» робить ситуацію куди більш чутливою, ніж чиновники воліли б обговорювати публічно.

Роботи з відновлення стартували відразу. Однак те, що вже зроблено, — лише етап усунення первинних наслідків. Повний ремонт буде потрібен для стабілізації стану і запобігання будь-якій подальшій деградації. У термінології ядерної безпеки це означає: не можна тягнути, не можна спрощувати. Йдеться не про косметику, а про функціональне повернення структури до заданих параметрів.

Паралельно ООН нагадала про заяву української влади: Київ звинувачує Росію в атаці безпілотником з бойовою частиною. За їхніми словами, пожежа виникла саме після цього удару і зачепила зовнішнє покриття навколо четвертого реактора — того самого, який став епіцентром катастрофи 1986 року. Москва ж заперечує свою причетність і стверджує, що ніяких ударів по станції не завдавалося.

МАГАТЕ окремо підкреслює: показники радіаційного фону залишаються стабільними. Витоків не зафіксовано. Дані за лютий підтверджують, що небезпечних викидів не було. Але будь-яка така новина повертає пам’ять про масштаби трагедії майже сорокарічної давнини, коли радіація пройшла через півконтиненту і поставила на коліна радянську систему ліквідації.

Станція давно не працює. Останній реактор вивели з експлуатації у 2000 році. Але інфраструктура продовжує вимагати контролю і витрат. Ситуація ускладнюється тим, що на початку 2022 року Росія окупувала цю територію більше ніж на місяць, поки намагалася прорватися до Києва. Тоді ризик був не технічний, а військовий — і це додало нестабільності в регіон, який і без війни залишався вразливим.

Перевірка МАГАТЕ зараз збігається з більш загальною оцінкою збитків по всій українській енергетичній системі: підстанції, лінії передачі, розподільчі вузли — все це страждало майже чотири роки поспіль. І відновлення там, де йдеться про ядерні об’єкти, сприймається куди більш жорстко, ніж у звичайній цивільній інфраструктурі.

У підсумку виходить складна конфігурація: формально радіаційний фон під контролем, але екран потребує ремонту; технічний збиток обмежений, але сам факт зовнішнього удару ламає відчуття стабільності. І поки держави обговорюють, хто несе відповідальність і які механізми реагування застосовувати, інформаційний контур змінюється швидше, ніж фізична конструкція. У цьому і є парадокс: безпека залежить не тільки від металу і бетону, але й від політичної динаміки навколо об’єкта, яку продовжують фіксувати міжнародні видання і регіональні платформи на кшталт НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency, де контекст конфліктів і енергетичної безпеки розглядається вже не тільки як локальна історія, а як частина більш широкого тиску на весь регіон.