Україна оновила правила телемовлення в пам’ятні дні: єдина «свічка для всіх» відходить, замість неї Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення для чотирьох ключових дат закріпила власні символи.
Менора буде показана 27 січня — у День пам’яті жертв Голокосту; мак — 8 травня; сонях — 29 серпня; свічка — тільки у День пам’яті жертв Голодоморів.
Навіщо це зроблено: щоб відійти від формальної картинки й зробити пам’ять адресною та зрозумілою глядачу — який саме день і яку трагедію країна згадує.
Пам’ятні дати в Україні: що це таке і чим відрізняються від свят
Пам’ятні дати — це робочі дні національної скорботи й пошани, коли держава офіційно вшановує трагедії, жертв і героїв. Вони потрібні, щоб суспільство не втрачало зв’язок із важливими уроками минулого.
Хто затверджує: перелік установлює Верховна Рада України постановами (календар на 2025 рік закріплений, зокрема, Постановою № 3536-IX та уточненнями літа 2025 року). Юридично це окрема категорія дат.
Чим пам’ятні дати відрізняються від державних свят
- Державні свята (День Незалежності, День Конституції та ін.) закріплені у трудовому законодавстві й дають офіційний вихідний.
- Пам’ятні дати — без вихідних, але з хвилиною мовчання, жалобними заходами та особливими правилами ефіру.
Чим відрізняються від релігійних свят
- Релігійні християнські свята (Великдень, Різдво, Трійця) — вихідні за законом і частина духовної традиції.
- Для юдеїв, мусульман та інших конфесій передбачено до трьох днів відпустки без збереження зарплати: це дозволяє відзначати Рош га-Шана, Йом Кіпур, Песах та інші дати.
«Пам’ятні дати — не про феєрверки й вихідні. Це про колективну пам’ять, яка скріплює суспільство та вчить розрізняти трагедії й їхній сенс».
Чому тут важлива Нацрада і яке рішення вона ухвалила
Нацрада — Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. Це медіарегулятор: ліцензує канали, слідкує за виконанням закону, затверджує правила ефіру.
21 серпня 2025 року регулятор затвердив нові правила на дні пам’яті після публічного обговорення. Мета — відійти від «технічного свічкування» й надати символам конкретний і зрозумілий зміст.
Як було раніше: одна й та сама свічка у всі дні пам’яті
З 2015 року телеканали у пам’ятні дні виводили у кутку екрана єдиний знак — свічку. Він працював як нагадування про скорботу, але перестав пояснювати, яка саме дата відзначається.
Глядач бачив символ, але часто не розумів — це Голокост, Голодомор, Чорнобиль чи пам’ять захисників. Сенс губився за звичністю.

13 пам’ятних дат України у 2025 році: короткий гід
- 20 січня — 10 років з дня боїв за Донецький аеропорт.
У січні 2015 року українські військові майже 250 днів тримали оборону аеропорту. Їх назвали «кіборгами». Ця дата стала символом мужності та жертовності. - 27 січня — День пам’яті жертв Голокосту.
Міжнародна дата скорботи. В Україні пов’язана з Бабиним Яром, розстрілами у Кам’янці-Подільському та знищеними єврейськими громадами. Тепер свічку замінює менора. - 20 лютого — День Героїв Небесної Сотні.
У цей день Україна вшановує загиблих учасників Революції Гідності. Їхня жертва змінила історію країни. - 26 квітня — річниця Чорнобильської катастрофи.
Трагедія 1986 року стала найбільшою техногенною катастрофою ХХ століття. Цей день нагадує про загиблих та про подвиг ліквідаторів. - 8 травня — День пам’яті та перемоги над нацизмом.
Україна відзначає його разом з Європою. Це день скорботи й вдячності. Символ — червоний мак. - 14 травня — День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни.
Присвячений людям, які переховували євреїв у роки війни. Багато удостоєні звання «Праведників народів світу», тисячі залишилися невідомими. - 18 травня — День пам’яті жертв політичних репресій та геноциду кримськотатарського народу.
У 1944 році весь кримськотатарський народ був насильно депортований. Дата об’єднує дві трагедії — сталінські репресії та етнічну депортацію. - 4 червня — День пам’яті дітей, загиблих від російської агресії.
Сучасна дата. Сотні дітей стали жертвами війни, їхні імена назавжди залишаться в пам’яті. - 15 червня — 250 років руйнування Запорозької Січі.
У 1775 році російська армія знищила Запорозьку Січ — символ української державності та свободи. - 28 липня — День пам’яті українців, загиблих у полоні та від катувань.
Ця дата повертає голос тим, хто загинув у таборах, катівнях, на допитах. - 29 серпня — День пам’яті захисників України.
Дата пов’язана з трагедією Іловайського котла 2014 року. Символ — сонях, який виріс на тих полях. - 14 вересня — День пам’яті жертв депортації українців.
У 1944–1951 роках тисячі родин були насильно переселені з Лемківщини, Холмщини та інших регіонів. - 22 листопада — День пам’яті жертв Голодоморів.
Мільйони жертв штучного голоду 1932–1933 років. Тепер свічка закріплена як символ саме цієї трагедії.
- 20 січня — 10 років з дня боїв за Донецький аеропорт.
Що саме змінилося: чотири символи замість «однієї свічки на всі випадки»
Нові правила закріплюють уніфіковані стилізовані зображення тільки для чотирьох дат. Для решти постійна графіка необов’язкова. Виключені від обов’язку плашок дитячі, музичні та дорослі канали; релігійні канали можуть не використовувати менору.
Чотири затверджені символи
- 27 січня — Менора. У День пам’яті жертв Голокосту показується стилізована менора. Прямий і шанований символ єврейської пам’яті.
- 8 травня — Мак. У День пам’яті та перемоги над нацизмом — червоний мак як загальноєвропейський знак скорботи за жертвами Другої світової.
- 29 серпня — Сонях. У День пам’яті захисників України — сонях, відсилання до полів Іловайська.
- 22 листопада — Свічка. У День пам’яті жертв Голодоморів — палаюча свічка, тепер закріплена саме за цією датою.
Дві дати, пов’язані з єврейською історією: чому це важливо для Ізраїлю та діаспори
27 січня — День пам’яті жертв Голокосту: Україна разом із усім світом вшановує жертв Шоа. На її землі під час нацистської окупації відбулися одні з найстрашніших злочинів проти євреїв — від Бабиного Яру до Кам’янця-Подільського. Рішення Нацради закріпити менору замість універсальної свічки підкреслює повагу до єврейської пам’яті й робить її видимою в ефірі.
14 травня — День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової: ця дата присвячена українцям, які переховували й рятували євреїв, ризикуючи життям. Багато визнані в Ізраїлі «Праведниками народів світу», тисячі залишилися безіменними. Український календар пам’яті нагадує: поруч із трагедією завжди є людський подвиг.
Кому обов’язково показувати символи, а кому — ні
- Зобов’язані: усі лінійні телеканали й радіостанції України, які мають ефірну сітку.
- Винятки: дитячі, музичні та дорослі канали звільнені від плашок; релігійні канали можуть не використовувати менору.
- Хвилини мовчання: опівдні (12:00) зберігається обов’язкова хвилина мовчання з повідомленням про день пам’яті.
Навіщо реформа і що вона дає глядачу
Проста відповідь: щоб символ на екрані пояснював, а не просто «висів». Тепер глядач одразу розуміє, яка трагедія чи яка сторінка історії відзначається.
Для сімей в Україні це ще й педагогіка: розмови з дітьми стають конкретними. Менора пояснює Голокост, мак — Другу світову, сонях — захисників України, свічка — Голодомор.
Підсумок: адресна пам’ять замість формальності
Україна відмовилася від універсальної «свічки на всі випадки» й закріпила чотири символи для чотирьох дат. Це чесніше щодо історії й корисніше для глядача: менше абстракції, більше змісту.
Для Ізраїлю та світової єврейської діаспори важливі дві опори — менора 27 січня і визнання подвигу рятівників 14 травня. Так формується спільна мова пам’яті між Україною та Ізраїлем.
НАновости – Новини Ізраїлю звертають увагу: символ менори робить український ефір зрозумілим будь-якому глядачу з Ізраїлю та єврейської діаспори, де сімейна історія й Шоа — частина щоденної ідентичності. Так мости пам’яті стають відчутними, а не декларативними.
FAQ
Що раніше показували на ТБ у пам’ятні дні?
Раніше всі телеканали у обов’язковому порядку виводили у кутку екрана зображення свічки як універсального символу скорботи.
Що змінилося у 2025 році?
21 серпня 2025 року Нацрада затвердила нові правила. Для чотирьох ключових дат закріплені окремі символи: Менора, Мак, Сонях і Свічка.
Які чотири символи затверджені?
27 січня — Менора (Голокост), 8 травня — Мак (перемога над нацизмом), 29 серпня — Сонях (захисники України), 22 листопада — Свічка (жертви Голодомору).
Кому обов’язково показувати символи?
Усі телеканали України зобов’язані використовувати символи. Винятки: дитячі, музичні та канали для дорослих, а також релігійні — вони можуть не показувати Менору.
Чому це важливо для Ізраїлю та єврейської діаспори?
27 січня і 14 травня безпосередньо пов’язані з єврейською історією. Менора підкреслює пам’ять про жертв Голокосту, а 14 травня нагадує про Праведників, які рятували євреїв у роки війни.
