У січні 2025 року в Україну вперше за всю російсько-українську війну прибула російська правозахисна місія. Не дистанційний звіт, не аналіз за відкритими даними — особисті візити, зустрічі, польові записи. За підсумками поїздки Центр «Меморіал» зібрав тритомний матеріал під назвою «Україна: військові злочини російських агресорів». Остання частина присвячена умовам утримання українських військових і цивільних у російських колоніях, СІЗО і в’язницях — 196 установ на території Росії і ще 84 в окупованих районах України.
Картина, описана правозахисниками, не залишає простору для трактувань.
Оленівка: перша зупинка після полону
Навесні 2022 року двоє українських морпіхів з 36-ї бригади потрапили в полон під час оборони Маріуполя. Один тримав оборону на заводі імені Ілліча, другий — на «Азовсталі». Їх етапували в ІК-120 в Оленівці — колонію, яка на той момент була фактично занедбана.
Ув’язнені згадують: вікна без скла, вирвані унітази, відсутність води і опалення. Перші ночі — на бетонній підлозі. Пізніше видали матраци, але місць не вистачало: люди спали по змінах, іноді в коридорі.
«Коридори» і тортури. Режим харчування — виживання
За свідченнями А.А., відразу після виходу з автобуса полонених проганяли через так званий «коридор пошани» — удари без паузи. Будь-які спроби дивитися вгору закінчувалися новими побоями.
Раціон виглядав так: вранці — кип’яток і шматок хліба, в обід — чверть батона і половина тарілки перловки або капусти, ввечері — той самий хліб і чай.
Слідчі вимагали зізнань. Основний інтерес — «азовці». Стояти доводилося зігнувшись, очі — вниз. За «непереконливі відповіді» — удушення, удари, шокери.
СІЗО-2 Ряжськ: «джентльменський набір»
Після етапування в Ряжськ військових обстежували лікарі. Це була єдина процедура, що нагадувала норму. Далі починалися побиття.
Спецназ зустрічав новоприбулих коридором з дубинок і черевиків. У кімнатах для допитів знаходився стандартний набір інструментів: електрошокери, предмети для примусу, неформальні «методи впливу».
Допити йшли щодня, іноді по 14–16 годин. Фізичні вправи ставали обов’язковим елементом тортур: якщо один «не виконував норму», били інших у камері.
ІК-10, Мордовія: постійні приниження
У Мордовії схема повторювалася, але жорсткіше. Новоприбулих змушували повністю роздягатися, після чого слідував цикл побоїв. Камери заповнювали по десять осіб.
Більшу частину дня людей змушували стояти. Час на воду або туалет — мінімальний. Будь-яка спроба ослухатися завершувалася покаранням.
СІЗО-2 Таганрог: холод, насильство, примус
З весни 2022 року сюди привозили як військових, так і цивільних українців. Їх скидали з вантажівок, змушували йти наосліп — очі закривали, голови опускали.
За словами звільнених, співробітники спецназу і ФСБ регулярно катували затриманих, вимагаючи хибні зізнання. Людей змушували вчити військові пісні, а за помилки били всіх усередині камери.
Сирість і холод у Таганрозі призводили до важких ускладнень: обмороження, інфекції, хронічні захворювання.
Галич: безперервні допити і знущання
У Галичі, за свідченнями, допити тривали цілими днями, без вихідних. Побиття перемежовувалися приниженням: у звіті описуються випадки, коли проти полонених застосовували хімічні речовини.
За даними правозахисників, механізм тортур залишається системним. Він стосується і військових, і цивільних, а географія — десятків установ. Підсумки місії передані міжнародним структурам. Ми продовжуємо стежити за реакцією країн і організацій, оскільки матеріали вказують на стійке порушення міжнародного гуманітарного права — про це докладно повідомляє редакція НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency.
