У Кнесеті ввечері 8 грудня 2025 прозвучала заява, яка навіть для ізраїльської політики виглядає дисонансом. Опозиція зібрала 40 підписів і вимагала від прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу пояснити, чому Ізраїль втрачає позиції на міжнародній арені. У відповідь прем’єр видав аргумент, якого в його промовах не чули з лютого 2022 року: він «регулярно спілкується» з володимиром путіним.
Нетаньягу запевняв, що становище Ізраїлю «блискуче», і саме особистий зв’язок з кремлем — одне з доказів цього.
«Я постійно розмовляю з президентом путіним, це триває десятки років і служить нашим життєвим інтересам», — заявив прем’єр.
Він пояснив, що такі контакти необхідні, щоб «гальмувати спроби» завдати шкоди безпеці на північному кордоні Ізраїлю. Конкретизувати, хто саме і яким чином намагається втручатися в ситуацію, він не став.
Повернення до старої схеми
До нападу росії на Україну Нетаньягу часто демонстрував свої зв’язки з путіним. Використовував фотографії рукостискань у передвиборчій кампанії, робив ставку на «особисту довіру». Але з початком повномасштабної війни тональність зникла: контакти з Москвою не афішувалися, деталі розмов приховувалися.
Прес-служба Кремля регулярно повідомляла про телефонні бесіди. Канцелярія прем’єр-міністра Ізраїлю — лише підтверджувала факт, уникаючи описів змісту.
Тепер ця лінія несподівано повернулася — прямо в розпал обговорень ослаблення міжнародних позицій Ізраїлю.
Реакція Кнесету
Одразу після слів прем’єр-міністра в залі почалися вигуки з боку опозиції. Депутати вимагали пояснень, чому як аргумент на користь «успіхів Ізраїлю» наводиться спілкування з лідером держави, що веде агресивну війну проти України.
Нетаньягу продовжив промову, звинувачуючи опозицію в «страху перед правдою». Прем’єр заявив, що державна комісія з розслідування катастрофи 7 жовтня буде упередженою, а вимога її створення — політичний крок.
Ця ремарка викликала нову хвилю суперечок у залі.
Чому заява про путіна прозвучала саме зараз
Контекст підсилює ефект: у США та Європі зростає критика на адресу уряду Нетаньягу. Публічне нагадування про контакти з росією виглядає як спроба продемонструвати, що у прем’єра є додаткові дипломатичні «важелі», хоча ефективність цих важелів викликає сумніви у багатьох аналітиків.
Таким чином, заява Нетаньягу стала новим фронтом внутрішньополітичної боротьби — і індикатором того, наскільки нервовою стала дискусія навколо ізраїльської зовнішньої політики. Ситуацію продовжує відстежувати редакція НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency.
