- 19 Грудня, 2025
- 3:20 pm
- Ізраїль
Чергова спроба перезібрати минуле під гаслом «історичної справедливості» знову виходить на поверхню. Цього разу — в самому серці Єрусалима. На тлі війни проти України та демонстративного перегляду кордонів у Європі в ізраїльському порядку денному несподівано повертається тема переговорів з росією про так звані «історичні території».
Йдеться про Олександрівське подвір’я — об’єкт у Старому місті, про який більшість ізраїльтян майже нічого не знають, хоча він розташований всього за кілька хвилин ходьби від Храму Гробу Господнього. Саме ця точка сьогодні може перетворитися на важіль зовнішнього впливу в одному з найчутливіших місць світу.
Сигнал, який важко не помітити
ТАСС повідомив, що Ізраїль відновив переговори з росією про передачу Олександрівського подвір’я. Джерело — МЗС рф. Формулювання обережне, але сенс ясний: «шанси є, контакти ведуться».
Важливо нагадати: ці переговори були заморожені після повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року. Тодішній уряд Беннета–Лапіда вважав продовження діалогу неможливим. Зараз ситуація змінилася — і саме це викликає тривогу.
Чому ця точка критична
Олександрівське подвір’я знаходиться:
— всередині стін Старого міста
— приблизно в 150 метрах від Храму Гробу Господнього
Це не просто нерухомість. Це вузол, де сходяться релігія, туризм, політика і безпека. Контроль над таким об’єктом означає доступ до потоків людей, символів і смислів — а значить, і до впливу.
Як змінилися правила гри
У 2020 році уряд під керівництвом Біньяміна Нетаньягу змінив юридичний статус подвір’я, прирівнявши його до «святих місць». Фактично — до Стіни Плачу, Аль-Акси і Храму Гробу Господнього.
Результат був очевидний: питання вийшло з судової площини і опинилося повністю в руках уряду. Процедура передачі об’єкта стала простішою, ніж отримання звичайного муніципального дозволу.
Це було політичне рішення. І наслідки у нього — теж політичні.
Хто стоїть за вимогами
На подвір’я претендує Імператорське православне палестинське товариство (ІППО). Один з ключових фігур у його керівництві — Сергій Степашин, колишній голова ФСБ. У структурах такого рівня «колишніх» не буває.
ФСБ — це не абстракція. Це структура, яка:
— взаємодіє з Іраном
— координує операції в Сирії
— має контакти з ХАМАС
— веде гібридні та інформаційні дії проти Ізраїлю
Сам Степашин публічно визнавав, що москва чинила тиск на Ізраїль з метою відновлення переговорів.
Чому це небезпечно саме зараз
8 грудня 2025 Нетаньягу з трибуни Кнесету заявив, що підтримує регулярний контакт з путіним і вважає ці особисті відносини «життєво важливими». У цьому контексті передача стратегічного об’єкта структурі, пов’язаній з російськими силовими колами, виглядає не як бюрократичний епізод, а як ризик.
Контроль над Олександрівським подвір’ям — це контроль над «нервовою системою» Старого міста. І це вже питання національної безпеки.
Уроки, які ігнорують
Коли голова МЗС фашистської росії лавров каже, що «Україна завжди була їхньою», він фактично визнає: москва ніколи не збиралася виконувати угоди, якими сама ж визнавала кордони 1991 року.
Історія це підтверджує. Грузія, Абхазія, Цхінвальський регіон. Ультиматуми, «миротворці», потім — відторгнення територій. Сценарій повторюється десятиліттями.
Ще в XIX столітті Отто фон Бісмарк попереджав: договір з росією не вартий паперу, на якому він підписаний. Він знав, про що говорив — три роки пропрацювавши послом у санкт-петербурзі.
Грузинський письменник Григол Робакидзе писав про це сто років тому, описуючи не просто окупацію, а культурний і моральний розлом, який приносить з собою росія. Його слова сьогодні звучать лякаюче актуально.
Агентурна робота як стратегія
Фашистська росія давно діє не тільки танками. Агентурне проникнення, партії-сателіти, «корисні ідіоти» — це частина однієї системи.
21 листопада 2025 року у Великобританії був засуджений колишній депутат Європарламенту Нейтан Гілл, який зізнався у роботі на росію. Термін — 10,5 років. У Німеччині «Альтернатива для Німеччини» відкрито демонструє проросійську орієнтацію. Питання лише в масштабі.
Єрусалим — не розмінна монета
Олександрівське подвір’я — це не архівний спір і не жест «доброї волі». Це стратегічний вибір з довгими наслідками.
Історія України, Грузії та всієї Східної Європи показує: поступки росії не закривають конфлікт, а запрошують його продовження. Особливо коли йдеться про «сакральні» місця і «історичні права».
Саме тому обговорення цього питання виходить далеко за рамки однієї угоди і вимагає максимальної обережності — як для Ізраїлю, так і для всього регіону. Це і є той контекст, в якому сьогодні працюють і аналізують події НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency.
Петиція проти передачі Олександрівського подвір’я
❗️Ми закликаємо всіх небайдужих підписати петицію проти передачі Олександрівського подвір’я в руки ІППО.
Це дуже важливо для безпеки Ізраїлю та захисту❗️
🔽 Посилання на петицію 🔽
https://www.atzuma.co.il/threatfromrussia
