- 11 Листопада, 2025
- 10:43 am
- В світі, Відео
Москва, 7 листопада 2025 року
На Театральній площі біля пам’ятника Карлу Марксу пройшла щорічна акція Комуністичної партії Російської Федерації. Приводом стала 108-а річниця “Жовтневої революції”. У центрі Москви зібралися партійні активісти, комсомольці та депутати Держдуми на чолі з Геннадієм Зюгановим.
Комуністи поклали квіти до мавзолею Володимира Леніна, пройшли площею з червоними прапорами та портретами революційних вождів, а потім провели мітинг. Все як завжди — до одного візуального штриха. У натовпі партійних прапорів і транспарантів раптом з’явилися “палестинські прапори”. Кілька великих полотнищ із зелено-чорно-білими смугами майоріли поруч із червоними прапорами КПРФ.
Хто приніс цю символіку — невідомо. В офіційних звітах партії про це не сказано ні слова. Але сам факт викликав обговорення навіть серед прихильників лівих рухів: навіщо на російській “річниці Жовтня” знадобилися прапори чужої країни?
Хто такий Геннадій Зюганов
Геннадій Андрійович Зюганов — російський політик, голова Центрального Комітету КПРФ і керівник її фракції в Державній Думі РФ.
Народився 26 червня 1944 року в Орловській області, закінчив педагогічний інститут, працював викладачем, потім партійним функціонером у КПРС. Після розпаду СРСР став одним із засновників Комуністичної партії Російської Федерації, яку очолює з 1993 року.
Зюганов — депутат усіх скликань Держдуми і чотири рази кандидат у президенти Росії. Його партія залишається найбільшою парламентською «опозицією», але фактично підтримує політику Кремля, включаючи війну проти України.
Ідеологічно він поєднує радянський комунізм, російський націоналізм і православний консерватизм. Останніми роками активно використовує антизахідну та антиизраїльську риторику, підтримуючи союз Росії з Іраном і рухом ХАМАС.
Сьогодні Зюганов — символ старої партійної епохи: людина, що зберігає радянські лозунги в новій реальності, де «опозиція» служить фоном державній пропаганді.
Зюганов про революцію, «фашистів» і Донбас
Лідер КПРФ Геннадій Зюганов виступив біля пам’ятника Карлу Марксу з промовою, в якій повторив ключові тези партії останніх років.
«Великий Жовтень назавжди змінив долю людства. Сьогодні на Росію знову ополчаються фашисти і підпалювачі війни. Ми зобов’язані стояти пліч-о-пліч з нашими братами — героями Донбасу і бійцями спеціальної військової операції. Ми знаємо, що правда за нами, а значить, за нами перемога!» — заявив Зюганов.
“Сьогодні нам усім потрібна нова перемога. Раніше ми досягли її після індустріалізації, колективізації та культурної революції. …
Сьогодні американщина знову не терпить жодної альтернативи. Їм не потрібна ні потужна Росія, ні успішна Європа, ні динамічно розвиваючийся Китай. Їм потрібне глобалістське, фінансове і олігархічне панування.
… ми провели форум, в якому взяли участь 165 делегацій з 91 країни світу. І всі вони підтримали нашу справедливу боротьбу проти фашизму. І проголосували на підтримку тих, хто піднявся на Донбасі, ставши грудьми на захист Руського світу і великих радянських завоювань.
Сьогодні до нас приїхали представники 40 країн світу. Це керівники інформаційно-пропагандистських служб, телекомпаній, газет, журналів”.
Його слова супроводжувалися аплодисментами, і багато учасників скандували звичні лозунги: «Ленін! Сталін! СРСР!», «Фашизм не пройде!», «Хай живе соціалізм!».
Втім, ні в промові Зюганова на мітингу, ні у виступах інших представників КПРФ не прозвучало жодного згадування про Палестину, Газу або “близькосхідний конфлікт”. Лідер комуністів говорив виключно про «правду Донбасу» і про «боротьбу проти імперіалізму».
Повне відео мітингу доступне на rutube.
Символіка без пояснення
Відеозаписи з місця подій, опубліковані в соцмережах і в репортажах регіональних відділень КПРФ, підтверджують: палестинські прапори дійсно були присутні. Кілька активістів тримали їх поруч із партійними банерами та плакатами. На одному з фото видно, як зелено-чорно-біле полотно з червоним трикутником на древку стоїть поруч із портретом Леніна і лозунгом «Слава Жовтню!».
При цьому жодних коментарів або пояснень — ні в офіційних публікаціях КПРФ, ні в прес-релізах, ні в новинних сюжетах — не було. Російські телеканали обмежилися зйомкою загальних планів: червоні колони, портрет Зюганова, вінок у мавзолея. Палестинські прапори на відео потрапили “випадково”, не крупним планом і чомусь поруч із Зюгановим.
Судячи з попередньої практики партії, поява таких символів можна пов’язати з активістами московської «Інтербригади» — молодіжного крила лівих рухів, яке вже не раз брало участь в акціях «на підтримку жителів Гази» і проти «ізраїльської агресії». У вересні 2025 року та ж група виходила до посольства “Палестини” в Москві з плакатами «Свободу Газі!» і «Ні фашизму на Близькому Сході».
Таким чином, “палестинська символіка” в руках російських комуністів — не випадковість, а частина ідеологічного набору, покликаного підкреслити «інтернаціональну солідарність кремлівському вождю».
Інтернаціоналізм по-російськи
“Палестина” давно стала для російських і “державних лівих” і “державних правих” зручним символом «боротьби проти імперіалізму». З радянських часів СРСР підтримував “Організацію визволення Палестини”, а образи «страждаючого народу» і «героїчного опору» міцно закріпилися в ідеологічному лексиконі.
Сьогодні КПРФ експлуатує ті ж образи, але сенс у них інший. Для учасників нинішнього мітингу палестинський прапор — це не жест солідарності, а знак політичної позиції: підтримки лінії Кремля, який з 2023 року вибудовує антиизраїльську риторику на тлі союзу з Іраном і терористами ХАМАС.
Ця риторика стала частиною внутрішнього пропагандистського курсу. КПРФ, формально називаючи себе опозиційною, насправді відтворює ту ж повістку: антиизраїльські заяви, антизахідна лексика, демонстрація «боротьби з фашизмом». “Прапори Гази” в руках російських комуністів — не “акт солідарності з палестинцями”, а візуальне підтвердження політичної лояльності: «ми з путіним проти Ізраїлю і Заходу».
«Форум проти неофашизму»: декорації великої риторики
Листопадова акція КПРФ проходила незабаром після партійного медіафоруму під назвою «Правда проти неофашизму». Захід проходив у Москві з 5 по 6 листопада 2025 і був приурочений до “річниці Жовтневої революції”.
Організатори заявили про делегації з понад сорока країн, хоча список учасників не публікувався. У виступах звучали теми «боротьби з імперіалізмом», «захисту історичної правди» і «інформаційної війни проти Заходу».
“Підле і зрадницьке знищення Радянського Союзу породило у світових хижаків почуття безкарності. Нинішня позиція Заходу робить становище в світі все більш тривожним і небезпечним. Неоколоніалізм активно нагадує про себе. Примножуються горе і страждання народних мас. Сотні тисяч людей помирають від голоду і відсутності медичної допомоги, гинуть у збройних конфліктах і від рук терористів. В Україні та в секторі Газа, в інших куточках планети ллється кров“, – з промови Зюганова.
“Дії імперіалістів ускладнюють обстановку в Європі та Азії, в Америці та Африці. США та їх натовські подільники ….
Це робиться через санкції, військові загрози і політичний шантаж….
Пряма підтримка країн НАТО звела нацизм у ранг державної ідеології в Україні. Бандерівська мерзота перетворила братську нам країну в концтабір для інакодумців. Вона розправилася з Компартією, закрила небажані ЗМІ, повністю знищила опозицію. За вірність Великій Перемозі над фашизмом нацисти живцем спалювали людей в Одесі і тероризували Донбас. Незважаючи на все це, «демократичний» Захід продовжує підтримувати хунту Зеленського. Її щедро напихають грошима і накачують зброєю. По суті, розпалюється пожежа великої війни в Європі.
Задумки імперіалістичного Заходу просякнуті отрутою ненависті до всіх, хто виступає за справедливість, соціальний прогрес і реальний суверенітет. Трамп і Мерц, Макрон і Урсула фон дер Ляйєн іноді сперечаються між собою з приватних питань. Але всі разом вони — прислужники глобального капіталу. Платою за їх високі посади є готовність обслуговувати інтереси фінансової олігархії.
Рідкісний виступ Дональда Трампа обходиться без антикомуністичних випадів. Слово «марксизм» в його устах звучить як найбільша лайка”
і тд і тп ….
Геннадій Зюганов говорив про необхідність об’єднання «всіх прогресивних сил світу проти глобалізму і неофашизму».
Тим не менш, символіка форуму і мітингу — червоні прапори і палестинські прапори — утворили візуально єдиний контур: Росія знову «в інтернаціоналі», тільки тепер проти Ізраїлю і Заходу, а не в ім’я “світової революції”.
Пропагандистська географія
Для російських комуністів поява палестинських прапорів — це частина візуальної риторики. На їх мітингах символи чужих конфліктів використовуються як ідеологічний маркер: Газа, Донбас, Венесуела — все зводиться до єдиної схеми «боротьби проти фашизму і імперіалізму».
Насправді ж партія говорить не про зовнішню політику, а про внутрішню повістку. За «інтернаціоналізмом» ховається спроба довести власну актуальність і підкреслити вірність Кремлю. Промова Зюганова, де «бійці спецоперації» названі “героями”, підтверджує: КПРФ давно не опозиція, а допоміжний інструмент державної пропаганди.
Історичний антураж
Місце дії теж не випадково. Пам’ятник Карлу Марксу, зведений у 1961 році навпроти Великого театру, став для КПРФ символом спадкоємності з СРСР. Кожного 7 листопада комуністи збираються саме тут, щоб «згадати великий Жовтень».
У 2025-му акція зібрала, за оцінками очевидців, близько трьох тисяч осіб. На сцені — партійні лідери, в натовпі — ветерани, молодь і делегації з регіонів. Після мітингу учасники пройшли до Червоної площі, поклали вінки і зробили колективне фото біля мавзолею.
Жоден із присутніх не пояснив, чому поруч із портретами Леніна опинилися “прапори Палестини”. Це мовчання виявилося голоснішим за будь-які лозунги.
«Солідарність» як декорація
Якщо раніше радянський інтернаціоналізм був “політикою держави”, то тепер він перетворився на декорацію ідеологічної вітрини. Російські комуністи більше не впливають на світовий лівий рух, але використовують його символіку для внутрішніх цілей.
“Прапор Палестини” поруч із червоним знаменом КПРФ — не про “підтримку Гази”, а про потребу в символах. Це візуальне доказ того, що партія як і раніше «в боротьбі», нехай і ритуальній.
При цьому самі “палестинці” в цій дії відсутні. Немає ні послів, ні делегацій, ні представників їх політичних структур. Тільки кольори, перетворені на елемент пропаганди.
Чому це важливо
У 2025 році російська політична сцена переживає ідеологічну кризу. Майже всі парламентські партії втратили власну позицію, злившись із кремлівською повісткою. КПРФ — не виняток.
Використання палестинської символіки показує: партія шукає нові знаки легітимності, граючи на антиизраїльських і антизахідних настроях. При цьому реальний зміст протестного лівого руху витіснено риторикою «спецоперації».
Зюганов, говорячи про «фашистів і підпалювачів війни», фактично повторює аргументи Міністерства закордонних справ РФ. І якщо в 1970-ті комуністи дійсно “підтримували Палестину”, то тепер — тільки її зображення.
Хто не знає – чому “Жовтнева революція” відзначається 7 листопада?
Назва «Жовтнева революція» часто викликає плутанину: подія називається жовтневою, але відзначається в листопаді. Причина — в тому, що в 1917 році Росія жила за старим юліанським календарем, що відставав від сучасного григоріанського на 13 днів.
- За старим стилем (юліанським) революція відбулася 25 жовтня 1917 року.
- За новим стилем (григоріанським), який Росія ввела в 1918 році, це відповідає 7 листопада 1917 року.
З тих пір історики і державні документи зберігають стару назву — Жовтнева революція, — але фактична дата святкування завжди припадає на 7 листопада.
В СРСР цей день став головним державним святом — «Днем Великої Жовтневої соціалістичної революції».
До 1991 року він відзначався парадами, демонстраціями і урочистими промовами по всій країні.
Комуністична партія Російської Федерації (КПРФ) продовжує відзначати його щорічно. Для комуністів це символ спадкоємності з Радянським Союзом і вірності ідеалам Леніна.
Так і виходить: «Жовтнева» — за назвою, «листопадова» — за календарем.
Підсумок
Пам’ятна акція КПРФ у Москві 7 листопада 2025 року пройшла під звичними лозунгами і новими прапорами. Червоні і палестинські полотнища поруч у Карла Маркса стали символом не інтернаціональної дружби, а ідеологічного театру, де чужий біль використовується заради внутрішньої пропаганди.
Ні Зюганов, ні його соратники не пояснили, навіщо на мітингу з’явилися “прапори Палестини”. Можливо, тому що пояснити нічого: за ними — не “солідарність”, а лояльність кремлівському режиму.
НАновини Новини Ізраїлю Nikk.Agency
