30 вересня 2023 року в Москві на 89-му році життя помер Віталій Коротич, письменник, поет і сценарист, який також довгий час очолював журнал “Огонек”.
“Помер народжений у Києві і який жив у країні-агресорі Росії журналіст, письменник і сценарист Віталій Коротич”, повідомив 30 вересня в Instagram засновник видання “ГОРДОН” журналіст Дмитро Гордон.
Про смерть Коротича повідомив український журналіст Дмитро Гордон:
“Сьогодні на 90-му році життя помер видатний український поет, письменник і публіцист, один з батьків перебудови і гласності в Радянському Союзі, багаторічний голова редакційної ради “Бульвару Гордона”, мій друг Віталій Коротич. Будь-які слова далі безглузді… Світла пам’ять!”, – написав він.
Дитинство і освіта
Віталій Коротич народився в Києві в 1936 році. За освітою медик. У 1960-ті роки став відомий як поет, писав українською та російською мовами. Освіту почав у київській школі №92 імені Івана Франка, яку закінчив із золотою медаллю. З 1953 по 1959 роки навчався в Київському державному медичному інституті, завершивши його з відзнакою. Після інтернатури почав працювати кардіологом у сільській лікарні. Пізніше закінчив аспірантуру і Київський педагогічний інститут іноземних мов.
Коротич також увійшов до правління Спілки письменників СРСР у 1966 році і став секретарем Спілки письменників України, додатково до 1967 року керував молодіжним журналом “Ранок”.
Творча діяльність
Як поет Коротич прославився завдяки віршу “Останнє прохання старого лірника”, написаному українською мовою і перекладеному на російську Юною Моріц. Цей твір у подальшому ліг в основу пісні “Переведи мене через майдан”, записаної подружжям Нікітіними.
Конфлікти з Спілкою письменників
У 1969 році Коротич не був переобраний секретарем Спілки письменників України і виключений з правління Спілки письменників СРСР. Він пояснював це тим, що “сказав і написав щось не те”.
У 1978 році Коротич отримав посаду редактора журналу “Всесвіт”, що стало важливим етапом у його кар’єрі, оскільки він займався перекладами і модернізацією змісту журналу.
Повернення до редакторської діяльності
У 1981 році знову був обраний секретарем правління Спілки письменників СРСР, займаючи цю посаду до 1991 року. Після Чорнобильської катастрофи він почав редагувати всесоюзний журнал “Огонёк”. За рекомендацією Роберта Рождественського і пропозицією Олександра Яковлєва йому вдалося значно збільшити тираж журналу з 1,5 мільйона до 4,5 мільйона примірників, при цьому змістивши акцент з партійного офіціозу на статті для масового читача.
Еміграція і викладання
19 серпня 1991 року, перебуваючи в США, Віталій Коротич залишив авіаквиток до Москви, побоюючись репресій з боку ГКЧП. Це рішення визначило його подальшу долю: він залишився жити в Америці. З 1991 по 1998 рік викладав у Бостонському університеті, зробивши внесок у розвиток освіти в галузі літератури і журналістики.
Робота в Україні
З 1999 по 2014 роки Коротич також керував київським виданням російською мовою, очолюючи редакційну раду всеукраїнської газети “Бульвар Гордона”. Ці роки стали важливим етапом у його професійній діяльності.
Порядок життєвого шляху Віталія Коротича залишається закарбованим у спогадах сучасників і літературних діячів, які відзначають його внесок у російську і українську літературу. Коротич залишив яскравий слід у культурі, і його творчість продовжує хвилювати серця читачів.
