22 січня в Кремлі відбулися переговори між президентом росії путін і головою Палестинської автономії Махмуд Аббас. Офіційний порядок денний виглядав звично: ситуація в Секторі Газа, гуманітарна допомога, можливі контури політичного врегулювання. Однак за дипломатичними формулами знову проступає знайомий сценарій — москва використовує чужі конфлікти, щоб легітимізувати власну агресію.
З російської сторони прозвучало нагадування про визнання палестинської держави ще в 1988 році і про «послідовну підтримку» палестинської сторони на міжнародних майданчиках. На підтвердження серйозності намірів путін навів економічний аргумент: за його словами, товарообіг між росією і Палестинською автономією за останні роки зріс утричі, незважаючи на обмежений масштаб самих зв’язків.
Окремий блок розмови був присвячений гуманітарній тематиці. Кремль заявив про постачання понад 800 тонн гуманітарних вантажів у регіон з початку нинішнього конфлікту, а також нагадав про навчання близько 150 студентів з Палестинської автономії в російських вишах. У цьому ж контексті була згадана ідея «Ради миру» Дональда Трампа: путін заявив про готовність виділити до одного мільярда доларів на підтримку палестинського населення і відновлення Гази, уточнивши, що кошти поки заморожені і обговорюються з американською стороною.
Відповідь Махмуда Аббаса була очікувано доброзичливою. Він подякував росії за багаторічну політичну і дипломатичну підтримку, підкресливши, що палестинці відчувають її протягом десятиліть. При цьому Аббас поклав відповідальність за поточні трагічні події на політику Ізраїлю в Газі, Юдеї і Самарії, а також в Єрусалимі, акцентуючи увагу на масштабах людських втрат.
За його словами, наслідки війни в Секторі Газа мають катастрофічний характер: число загиблих і поранених обчислюється сотнями тисяч, анклав фактично зруйнований, значна частина цивільної інфраструктури — від шкіл до релігійних об’єктів — виведена з ладу. Водночас палестинська сторона наполягає на тому, що жителі Гази не мають наміру покидати свої землі і відкидають будь-які плани переселення.
Але головне питання залишається за кадром офіційних заяв. Росія, яка веде повномасштабну війну проти України, системно знищуючи міста і цивільну інфраструктуру, сьогодні намагається представити себе посередником і донором гуманітарної допомоги. путін, який є агресором і фактичним терористом у Європі, використовує риторику «миру» як інструмент геополітичної гри, одночасно підриваючи безпеку України і створюючи додаткові ризики для Ізраїлю.
Для Ізраїлю і України ця кремлівська зустріч — не просто дипломатичний епізод. Це наочне нагадування про те, як москва перетворює війни на інструмент впливу, а гуманітарні лозунги — на прикриття агресії. І саме тому до таких «мирних ініціатив» варто ставитися вкрай тверезо і без ілюзій.
НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency
