Російський президент продовжує війну не через військові розрахунки і не через дипломатію. Причина, по суті, одна — страх втратити владу. Саме так пояснює поведінку кремля колишній посол Ізраїлю в Росії Аркадій Міль-Ман.
Про це в ефірі Еспресо 19 грудня 2025 розповів ізраїльський дипломат, надзвичайний і повноважний посол держави Ізраїль в Російській Федерації в 2003-2006 роках, зараз очолює програму з вивчення Росії в ізраїльському інституті національної безпеки Аркадій Міль-Ман.
Компроміс як загроза режиму
За словами Міль-Мана, для путіна будь-який компроміс — добровільний чи нав’язаний ззовні — рівнозначний втраті контролю. Навіть якщо рішення буде продиктоване економічним тиском або зміною позиції США, результат виявиться тим самим.
Він підкреслює: у момент, коли війна перестане бути виправданням для мобілізації суспільства, репресій і закритої економіки, система почне розсипатися. Саме тому путін не зацікавлений у деескалації — для нього це питання особистого виживання.

Пропаганда замість реальності
Окрему увагу Міль-Ман приділив інформаційній картині, яку кремль цілеспрямовано формує для зовнішнього світу. Він нагадав про численні відео, де путін у військовій формі приймає доповіді генералів про «значні успіхи» на фронті.
Ці кадри створюють ілюзію військової переваги. Але вона швидко руйнується, коли реальні факти вступають у протиріччя з офіційною версією.
Куп’янськ як приклад
Дипломат навів конкретний приклад: поки кремль заявляє про «повний контроль» над Куп’янськом, президент України приїжджає в місто і публічно демонструє протилежне.
Такі епізоди, за його словами, підривають ключовий елемент російської пропаганди — міф про нібито неминучу перемогу. Саме тому для путіна так важливо утримувати інформаційний бульбашку і не допускати руйнування цього наративу на міжнародній арені.
Фактор Трампа і очікування Заходу
Міль-Ман висловив надію, що Дональду Трампу і його оточенню все ж донесуть реальний стан справ. Він підкреслює: російська армія не володіє тією перевагою, про яку заявляє кремль, а розповіді про «прорив фронту» — частина політичної постановки.
Розуміння цього факту може змінити підхід до тиску на Москву і позбавити путіна важливого інструменту зовнішнього маніпулювання.
Санкції як межа війни
На цьому фоні прозвучала і заява президента України Володимира Зеленського. Він зазначив, що здатність Росії продовжувати війну безпосередньо залежить від ефективності санкційного тиску з боку Заходу.
Економічні обмеження, за його словами, залишаються ключовим фактором, здатним позбавити кремль ресурсу для затяжного конфлікту — і тим самим наблизити момент, якого путін боїться найбільше.
Війна все чіткіше виглядає не як засіб досягнення зовнішньополітичних цілей, а як механізм утримання влади всередині країни. І саме в цьому контексті заяви ізраїльських експертів і оцінки ситуації навколо Росії набувають особливого значення для міжнародного порядку денного, включаючи ізраїльську — що і продовжує аналізувати НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency.
