“Це не серія ізольованих інцидентів – це систематична політика, яка порушує всі норми міжнародного права”, — Amnesty International.
Проблема українських полонених у Росії перегукується з трагедією ізраїльтян, які перебувають у заручниках у ХАМАС та інших терористів у Газі. Терористична організація утримує ізраїльтян, відмовляючись розкривати їхню долю, так само як і Росія приховує інформацію про тисячі українців у полоні. В обох випадках родини залишаються в невіданні, міжнародні організації не можуть здійснити достатній тиск, а окупанти використовують заручників як інструмент шантажу.
Цей механізм – інструмент терору, знайомий ізраїльтянам, які пережили 7 жовтня і продовжують боротися за повернення своїх близьких.
І в Україні, і в Ізраїлі агресори діють однаково: приховують списки, відмовляються від міжнародного контролю, використовують полонених у своїх політичних цілях.
Якщо вірити даним минулорічної резолюції №2573 Парламентської асамблеї Ради Європи, зниклими безвісти військовополоненими та незаконно ув’язненими цивільними визнані понад 65 тисяч українців.
Проте офіційні дані охоплюють лише 30% полонених – решта залишається у тіні. Як стверджує адвокат Тетяна Лебедєва, за даними Координаційного штабу, лише 3 767 осіб вдалося повернути з російського полону, з яких 168 – цивільні.
“Інформація про українських полонених у РФ висвітлюється лише на 30%. Умовно кажучи, ми можемо бачити лише 30% якихось списків, реєстрів, щоб простежити, коли людина потрапила в полон і коли її змогли обміняти.
Загалом немає статистики або якоїсь інформації про те, що певна особа потрапила в полон, наприклад, у 2022 році, станом на сьогодні вона жива і утримується там-то… Самі звільнені також не дуже публічні, і лише одиниці розповідають, як були в полоні, де, можливо, з ким, які були умови утримання тощо. Вся ця цінна інформація не є публічною”.
Чому ці цифри такі малі?
- Росія приховує дані про ув’язнених і не публікує списки.
- Міжнародне право забороняє утримання цивільних осіб, але не надає механізмів для їхнього звільнення.
- Гласність не завжди допомагає – інколи вона навіть шкодить заручникам.
- Шахраї використовують інформацію про полонених для наживи, видаючи себе за «посередників».
Чому Москва не поспішає з обмінами?
Росіяни використовують тактику «розмивання» полонених, не даючи можливості ідентифікувати їхнє місцезнаходження. Україна не отримує доступу до місць утримання, а родичі часто залишаються без інформації.
За даними Amnesty International:
- 95% українських військовополонених зазнали тортур у РФ.
- Москва приховує долю полонених, не надаючи інформації навіть Міжнародному комітету Червоного Хреста.
- Захоплених цивільних українців використовують як важіль тиску на Київ.
“Російська влада піддає українських військовополонених і цивільних заручників тортурам, тривалому утриманню без зв’язку із зовнішнім світом та іншим видам нелюдського поводження, що є воєнними злочинами та злочинами проти людяності”, — Amnesty International.
Чому гласність може зашкодити?
Родичі полонених часто чують від офіційних структур: «Не піднімайте шум». Чому?
- Полоненим може стати гірше – російські охоронці жорстоко поводяться з тими, про кого починає говорити преса.
- Появляються шахраї, які обіцяють за гроші «допомогти» зі звільненням. За оцінками правозахисників, лише 5% сімей отримали реальну допомогу, а решта стали жертвами аферистів.
- Москва може завищувати ціну – чим більше уваги до полоненого, тим складніше його повернути.
Міжнародні організації: чому вони бездіяльні?
Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) не публікує дані про полонених і не чинить тиску на Росію.
- По цивільних полонених вони розглядають лише 10 із 100 звернень.
- По військових – тільки 10 із 1 000.
- Вони не дають родичам зворотного зв’язку щодо переданих листів та посилок.
МКЧХ заявляє, що дотримується «політики нейтралітету», але фактично це призводить до бездіяльності.
Висновок: що робити?
На цей момент 65 000 українців залишаються в полоні у Росії. Їхня доля невідома, а обміни йдуть повільно.
🔹 Гласність важлива, але не завжди безпечна.
🔹 Шахраї наживаються на стражданнях сімей.
🔹 Міжнародні організації не чинять реального тиску на РФ.
🔹 Юридичні механізми бездіяльні.
НАновини — Новини Ізраїлю продовжують висвітлювати цю тему, адже боротьба за свободу триває!
