Коли дрони з’являються над європейським небом, а російські загрози звучать все голосніше, стає ясно: москва більше не демонструє силу — вона намагається приховати слабкість.
Експерти, політики та аналітики зазначають: нинішні атаки росії — не знак могутності, а визнання невдачі її стратегії тиску. Про це йдеться в публікації FREEДОМ, де підкреслюється: Заходу пора не просто реагувати, а діяти разом.
Європа між страхом і рішучістю
Поки кремль збільшує інтенсивність атак, Європа шукає нову формулу стримування — захист, інформаційну стійкість і підтримку України.
Експерти закликають до об’єднаної реакції: від зміцнення ППО до боротьби з дезінформацією, від енергетичної координації до спільних економічних рішень.
Головна мета кремля — дестабілізувати регіон, посіяти сумніви і роз’єднати союзників.
Але ефект, судячи з усього, зворотний: Європа згуртовується, а НАТО посилює східний фланг.
Маска сили, за якою порожнеча
Німецький політолог Андреас Умланд зазначає, що нинішня агресія росії — це не виклик НАТО, а спроба уникнути прямого зіткнення, зберігаючи ілюзію могутності.
«Росія створює видимість сили, але сама розуміє — ці методи не працюють. Їхня мета не перемога, а страх», — підкреслює експерт.
Інститут вивчення війни (ISW) додає: нещодавній виступ путіна на форумі «Валдай» — не стратегія, а театральна постановка для внутрішньої аудиторії.
Гіперболізовані заяви про «перемоги» і загрози Заходу — це не дипломатія, а інформаційна зброя, розрахована на тих, хто сумнівається в допомозі Україні.
«Валдай» як дзеркало пропаганди
Колишній український посол Олександр Левченко назвав форум «Валдай» одним з ключових інструментів російської пропаганди.
За його словами, москва поєднує напівправду з дезінформацією, намагаючись переконати росіян в успіхах і заплутати зовнішню аудиторію.
«Головна мета — деморалізувати союзників України, змусити їх повірити, що підтримка марна», — пояснює дипломат.
Гібридні загрози і дрони над Європою
Поява дронів над країнами, що підтримують Україну, стала новою формою тиску.
Це не військові удари, а психологічні — сигнали страху, покликані викликати тривогу і політичні суперечки.
Примітно, що над проросійськими країнами подібних інцидентів не спостерігається. кремль обирає, кого лякати, а кого щадити.
Економіка страху
Політтехнолог Руслан Рохов вважає, що росія перейшла від військового шантажу до економічного.
Вона загрожує європейським активам, створює нестабільність на ринках і змушує політиків бути обережними.
Рохов підкреслює:
«Європейська підтримка України повинна стати не жестом солідарності, а системним рішенням. Реальне виділення коштів ЄС — спосіб захистити і власну економіку».
Копенгаген: союз проти гібридних атак
На саміті в Копенгагені представники 50 країн Європи погодили позицію: гібридні атаки росії виходять за межі українського фронту.
Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що українські фахівці вже працюють у Данії, допомагаючи виявляти і нейтралізувати дрони, а також зміцнювати захист європейської інфраструктури.
«Наша перевага — в спільних діях. Тільки разом ми можемо зупинити ескалацію і зберегти стабільність», — підкреслив Зеленський.
Контури нової Європи
Сьогодні москва знову намагається говорити мовою страху.
Але Європа, схоже, більше не слухає.
Вона перебудовується — від оборони до стійкості, від реакції до ініціативи.
Якщо раніше кремль розраховував, що втомлений Захід відступить, тепер він бачить протилежне: чим голосніше загрози, тим твердіше стає єдність.
