“Систематичне Зло”: Україна озвучила реальні дані про дітей, знищених і викрадених Росією (2022–2025)

Сотні українських дітей загинули. Росія повинна відповісти за це.

“Я пишу не тільки як державний службовець, але й як свідок систематичного зла. Війна Росії проти України — це війна проти дітей, розрахований і безжальний напад на найуразливіших.“

4 листопада 2025 року голова Офісу президента України Андрій Єрмак опублікував в американському виданні The Washington Examiner колонку про злочини Росії проти українських дітей. Того ж дня українські та закордонні ЗМІ поширили ключові дані та цитати.

Цей текст — не емоція. Це — доказ.
Цифри, озвучені Єрмаком, — не статистика війни, а список зруйнованого життя.

“Точна кількість жертв на окупованих територіях залишається невідомою. Росія утримує там безліч українських дітей. Їм промивають мізки, готують до війни і перетворюють на знаряддя в руках Російської імперії. Тисячі дітей були вивезені до Росії, щоб стерти їх українську ідентичність. Це геноцид, а не супутні збитки. Це цілеспрямована стратегія знищення серця і душі нації.

Мої співвітчизники-українці щиро натхнені тим, що американці розуміють ганебну сутність режиму президента Росії володимира путіна.“

З початку повномасштабного вторгнення, з 24 лютого 2022-го по теперішній час:

• 660+ убитих дітей
• 2000+ поранених
• 19 000+ незаконно вивезених

«Це не випадковість, а свідомий злочин і частина системної політики Кремля щодо знищення української нації», — заявив Єрмак.

Коли країна говорить про дітей — вона говорить про майбутнє. І Україна говорить про майбутнє так, ніби тримає його уламки в руках.

Системне зло, не “трагічні епізоди”

Колонка Єрмака читалася не як політичний текст, а як протокол злочину.

Росія не просто знищує українські міста.
Вона забирає дітей, змінює імена, ламає мову і пам’ять.

«Росія утримує безліч українських дітей. Їм промивають мізки, готують до війни, перетворюють на інструмент імперії.»

І це не фігура мови.
Це — причина, з якої Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт путіна і Львової-Бєлової.

Вперше з часів Другої світової лідер країни отримав міжнародний ордер за викрадення дітей.

Історії, які не можна закрити

Статистика оживає, коли звучать імена (The Washington Examiner).

• Ангеліна, 2 роки. Серпень 2025-го. Російська ракета. Життя обривається, ніби його хтось вимкнув.

«Кожна повернена дитина — це врятоване майбутнє.»

• Філіп, 17 років, Маріуполь. Викрадений, “усиновлений” російською чиновницею. Його “перевиховували”, бо він співав українські пісні.
• Влад з Херсона. Підліток, замкнений за спробу зняти прапор окупантів.
• Брати Лісниченко, 4 і 6 років. Убиті разом з батьками російським безпілотником.

«Це полювання на дітей. І світ повинен це зупинити.»

Зруйновані церкви, убиті священики — фон того ж злочину

Єрмак зазначив: мова не тільки про дітей.

• 704 зруйнованих релігійних об’єктів
• 74 убитих священнослужителя
• систематичні тортури цивільних і військових

«Росія зруйнувала сотні церков, убила священиків, катувала мирних людей і військових. Але саме ставлення до дітей — найстрашніше свідчення її морального краху.»

США зробили крок, який змінює правила

Сенат США просуває закон:
якщо Росія не поверне викрадених дітей, її можуть визнати державою-спонсором тероризму.

Це не дипломатичний жест.
Це — визнання природи того, що відбувається.

«Світ не має права відвести погляд. Ми зобов’язані змусити Росію відповідати.»

Особлива деталь: Єрмак висловив подяку першій леді США Меланії Трамп.

«Особлива подяка Першій леді США Меланії Трамп — за її особисту увагу до повернення українських дітей.»

Коли перша леді втручається — це сигнал системі, що моральне питання стало політичним.

Чому Ізраїль чує це особливо гостро

Тут, в Ізраїлі, це читають інакше.
Бо тут слова «поверніть дітей» звучали раніше, ніж багато країн взагалі знали слово “ракета”.

Українські родини в Хайфі, Тель-Авіві, Ашдоді, Єрусалимі розуміють:
повернення дитини — це не політика, це дихання родини.

Факти, зафіксовані як докази

Не емоції — факти.
Не наратив — доказ.

Чого вимагає Україна

Просто:

1. Повернути дітей.
2. Назвати злочинців — злочинцями.
3. Не дати світу втомитися.

«Ми не просимо співчуття. Ми просимо справедливості.»

Пам’ять — це теж зброя

Війна стає геноцидом там, де ворог йде за дітьми.
І світ повинен відповідати там, де ворог вважає дітей “переписуваним матеріалом”.

НАновини — Новини Ізраїлю. Ми не дозволимо тиші стати виправданням.