США та Пакистан обговорюють можливість відкриття фронту проти Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні

У Вашингтоні 25 вересня відбулася значуща зустріч прем’єр-міністра Пакистану Шахбаза Шаріфа та голови армії країни, фельдмаршала Асіма Муніра з екс-президентом Дональдом Трампом. Обговорення мало велике значення для майбутніх геополітичних реалій.

Історичні зв’язки

Пакистан традиційно є союзником США, хоча в останні роки помітно змінив свої орієнтири, зміцнивши зв’язки з Китаєм. Участь у Шанхайській організації співробітництва та отримання інвестицій у розмірі близько 50 мільярдів доларів у рамках Китайсько-пакистанського економічного коридору позначають цей курс. Водночас, історично сформована залежність від США, а також бунтівне сусідство з Індією, залишаються актуальними.

У минулому Пакистан отримав від США значну військову допомогу і став єдиною мусульманською країною з ядерною зброєю. Цей час, незважаючи на суперечності, встановив низку домовленостей, проте складнощі залишають слід не лише на долі регіону, а й на відносинах між усіма оплотами сил.

Китай і Пакистан: зближення

З 2010-х років взаємодія між Пакистаном і Китаєм впевнено зміцнюється. Порт Гвадар передано Китаю в концесію, а реалізація інфраструктурних проектів свідчить про стратегічне зближення. Поряд з тим, прагнення Пакистану налагодити нові зв’язки з Азербайджаном та іншими мусульманськими країнами знаменує новий етап співробітництва.

Загострення ситуації

Арабські країни також проявляють інтерес до ядерної парасольки Пакистану, що може призвести до створення нових військових блоків. Стратегічні інтереси не забуваються, оскільки Туреччина заявила про будівництво проекту “хіджазької залізниці”, що вступає в суперечність з інтересами західних держав. Проекти в Південному Кавказі та Центральній Азії стають важливими економічними та політичними факторами на цьому перехресті.

З Ахмадом К. до нових змін

Афганістан поступово опиняється в центрі уваги країн, які прагнуть впливати на розвиток сусіднього регіону. Ймовірне повернення США в Баграм знову ставить питання про витоки впливу самого Афганістану. Очевидно, що майбутні зміни конкуренції численних держав зроблять цей регіон одним з найважливіших на світовій арені.

Ринок впливу

Конкуренція за вплив у Центральній Азії загострюється, ключовим центром напруженості залишається взаємозв’язок між Китаєм і Росією. Ключовою роллю тут стає “центрова” країна — Афганістан. Значний майбутній розвиток може призвести до поворотів у низці стратегій, від яких залежить подальший вектор розвитку багатополярного світу.

Чого очікувати від Трампа?

У контексті очікуваних від США матеріальних запитів з Пакистану, доводиться приділяти увагу також взаємодії на Близькому Сході. Успіх Трампа у внутрішній і зовнішній політиці залежатиме від рішень щодо палестинського питання та можливості укладення нових економічних угод.

Тактичні рішення стосуються і мусульманського світу в цілому: для Трампа важливо підтримання стабілізації на Близькому Сході. Це може призвести як до покращення відносин між Пакистаном і США, так і до загострення ситуації на існуючих фронтах.

Таким чином, розвиток відносин Пакистану і США стане черговим тестом для зовнішньополітичних амбіцій обох країн. Важливі моменти, що зачіпають інтереси не лише цих двох країн, а й усього регіону, вимагають особливого моніторингу.