- 10 Січня, 2026
- 1:14 pm
- В світі
У Вашингтоні посилюється роздратування через те, як Москва веде переговори по Україні: в оточенні президента США Дональда Трампа все частіше звучить думка, що головним гальмом для будь-яких домовленостей стає Путін, а не Київ. У британській пресі це описують як перехід від «батога і пряника» до фази, коли «пряник закінчився».
Публічна частина цієї зміни настрою вже проявлялася: 3 січня 2026 року Трамп на прес-конференції в Мар-а-Лаго заявив, що він «не в захваті» від Путіна через війну та масштаби загибелі людей.
Сигнал з моря: США забрали російський нафтовий танкер
Цього тижня США перейшли від слів до демонстративних дій. Американські сили піднялися на борт танкера під російським прапором і взяли судно під контроль. У західних публікаціях це пов’язують з посиленням тиску на обхід санкцій та нафтову логістику, яка приносить доходи Росії.
Для команди Трампа це виглядає як зрозумілий меседж: санкції — це вже не тільки папір і списки, а готовність зупиняти схеми, які підживлюють військову машину.
«500% мита» як інструмент тиску на покупців російської нафти
Паралельно в США обговорюється новий санкційний важіль, який б’є не тільки по Росії, але й по тих, хто купує її енергоресурси. Йдеться про законопроєкт, просуваний сенатором Ліндсі Гремом, який передбачає можливість введення мит до 500% проти країн, що продовжують закуповувати російську нафту і тим самим фінансувати війну.
Сенс ідеї — винести питання з площини «караємо Москву» в площину «робимо токсичною торгівлю з Москвою». Це різкий крок, тому що він потенційно зачіпає великі економіки і ланцюги постачань, тому навколо ініціативи багато дипломатичних застережень і суперечок.
Лондон і Європа: настрій жорсткіший, ніж ще недавно
На тлі цієї динаміки в Лондоні та європейських столицях посилюється розмова про гарантії безпеки для України. Повідомлялося, що представники британського уряду обговорювали ці питання у Вашингтоні з американським керівництвом, а тема майбутнього формату підтримки Києва знову вийшла на перший план.
Москва при цьому продовжує лінію залякування: заяви про те, що будь-яке розміщення західних сил на території України буде вважатися «законною ціллю», в Європі сприймають як елемент стратегії — затягнути час і одночасно підвищити ціну будь-якого рішення.
Чому Трампу це важливо саме зараз
Трамп йшов на вибори з обіцянкою показати результат і «закрити» війну політичним рішенням. Але чим довше триває процес, тим вища політична ціна: кожне «ще трохи почекаємо» перетворюється на питання до самої адміністрації — де важелі, де тиск, де розв’язка.
Звідси і логіка поточних кроків: морська операція проти танкера плюс просування санкційного пакета, який може вдарити по покупцях російської нафти, — це спроба змусити Кремль обирати не темп «два кроки вперед — один назад», а конкретні поступки.
Що це змінює для України та Європи
Для Києва ключове питання — чи буде у цих сигналів продовження, чи вони залишаться поодинокими епізодами. Якщо захоплення танкера і просування законопроєкту стануть початком нової лінії, значить ставка робиться на економічне і логістичне удушення джерел доходу Росії.
Для Європи головний ризик — нормалізація. Якщо загрози і демонстративні кроки Москви перестають викликати реакцію, межа допустимого повільно зсувається ближче до ЄС. Саме тому в європейських столицях уважно дивляться не тільки на заяви Трампа, але й на те, наскільки адміністрація готова підкріплювати їх діями.
Зараз картина така: Трамп публічно дистанціюється від колишніх «теплих формулювань», його оточення все частіше називає Путіна перешкодою миру, а інструменти тиску стають жорсткішими — від санкційних схем до морських перехоплень. Чим це закінчиться, стане зрозуміло в найближчі тижні — і за цим варто стежити разом з НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency.
