13 вересня 2025 року в Румунії була зафіксована атака, що піднімає питання про те, наскільки ефективно НАТО здатне захистити свій повітряний простір від загроз Кремля. Аналіз можливостей протиповітряної оборони Європи та дії щодо її посилення проведено журналістами The Economist.
Оцінка засобів протиповітряної оборони НАТО
Повітряний щит НАТО вибудовується на кількох рівнях. На першому етапі здійснюється розвідка та спостереження. Альянс має 14 літаків раннього попередження, які патрулюють простір від Німеччини до кордонів України та Білорусі. Підтримку їм надають розвідувальні дрони, що базуються в Італії, а також американські аеростати з радарами, замовлені Польщею.
На додаток до цього Альянс експериментує з акустичними сенсорами, здатними виявляти дрони. Наступний рівень складають винищувачі союзників. Вони активно патрулюють східні рубежі НАТО: італійці та іспанці контролюють Балтію, нідерландці та норвежці — Польщу. У разі необхідності літаки можуть не лише супроводжувати російські борти, але й збивати ракети чи дрони. Так, після недавніх атак Франція направила в Туську область три винищувачі Rafale.
Третій компонент — наземна протиповітряна оборона. У Східній Європі функціонують як місцеві системи, так і комплекси Patriot, надані Німеччиною, США та іншими союзниками. Додаткове прикриття забезпечують американські есмінці в акваторії з далекобійними радарами. Вся ця сітка інтегрована в систему IAMD, якою керує штаб у Рамштайні (Німеччина).
На папері описаний спектр захисту виглядає впевнено, проте виникають серйозні проблеми на практиці.
Проблеми, що виникають у системі ППО НАТО
На думку видання, з часом значна кількість систем ППО була передана Україні, в результаті чого у європейських країн не залишилося потрібної кількості запасів. Як зазначив Рютте, НАТО має збільшити фінансування протиповітряної оборони в чотири рази для ефективної відповідності військовим планам. Крім того, дрібні дрони, що ініціюють атаки, часто проходять крізь радари непоміченими.
Час від часу уламки падають на території Румунії, ракети потрапляють у Польщу, а один з дронів був зафіксований при падінні в Латвії. Польська влада визнала, що частина апаратів ігнорується через підозри, що вони можуть бути «порожніми приманками».
З фінансової точки зору перехоплення “Герберів” — дешевих пінопластових дронів — за допомогою ракет Patriot виявляється надмірно затратним. Хоча країни НАТО працюють над лазерними системами та гарматами ближньої до бою дії, ці нововведення поки не поширені на масовій основі.
Паралельно існують і політичні складнощі. Європа досі сильно залежить від американських ресурсів та військової практики, а в умовах управління Трампом США можуть знизити зацікавленість у підтримці захисту континенту. Деякі держави НАТО висловлюють занепокоєння щодо можливої ескалації, насторожено мінімізуючи значущість атак. Польща, яка збила останній російський залп і не залишила питань у своїй заяві про навмисний напад, робить крок у бік від розумної політики.
На відміну від Ізраїлю, НАТО не має права збивати дрони над українськими чи білоруськими територіями без згоди всіх 32 країн-учасниць, що може натрапити на блокування з боку деяких держав. Таким чином, Альянс опинився в скрутному становищі: загроза зростає, а реакції залишаються обмеженими.
Ідеї щодо закриття неба над Україною
- Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський запропонував союзникам з НАТО розглянути можливість створення безпольотної зони над Україною, закликаючи до спільного перехоплення російських повітряних цілей в українському просторі.
- На Заході також виникла ініціатива “Небесний щит”, спрямована на захист неба над Україною. За оцінками видання Le Monde, для виконання цього завдання на початковому етапі знадобиться 120 літаків союзників.
- Розширення теми стало джерелом загроз з боку Росії. Заступник голови Ради Безпеки Дмитро Медведєв заявив, що створення безпольотної зони над Україною та дозвіл Альянсу перехоплювати російські дрони можна розглядати як підписання договору про війну з Росією.
