Удар російських терористів «Орешником»: чому Україна звертається до Радбезу ООН

Україна ініціює скликання засідання Ради Безпеки ООН після повторного застосування Росією балістичної ракети середньої дальності «Орешник». Приводом став нічний удар по українській території, який Москва представила як «відповідь» на нібито атаку безпілотників на резиденцію путіна — епізод, існування якого не підтверджено незалежними джерелами.

Саму ракету світу так і не показали.
Про її можливості судять виключно за заявами російської влади та за наслідками бойового застосування.

У ніч на 9 січня Росія завдала удару по Україні з використанням «Орешника». За наявними даними, ураження припало на Львівську область. Паралельно масованому обстрілу піддався Київ: загинули чотири особи, частина районів столиці залишилася без електроенергії, води та опалення.

Зафіксовано багато влучань по житлових будинках у різних районах. Українська сторона вказує, що удари могли бути спрямовані і по об’єктах теплоенергетики — у момент, коли в країні почалися сильні морози, які, за прогнозами, триватимуть щонайменше тиждень.

Що могло бути метою удару

Міністерство оборони РФ заявило, що ракета вразила об’єкти виробництва безпілотників, нібито використовуваних для атаки на резиденцію путіна.

Одночасно в провоєнному російському інформаційному полі з’явилася альтернативна версія: можливою метою називають Більче-Волицько-Угерське підземне сховище газу, найбільше в Європі. Це об’єкт надзвичайної складності — глибина окремих елементів інфраструктури досягає майже 900 метрів.

Жодна з версій не підтверджена об’єктивними даними.
Про результати удару — руйнування, ефективність або досягнення військових цілей — офіційно не повідомлялося.

Що відомо про ракету «Орешник»

Про існування комплексу публічно було оголошено в листопаді 2024 року — після удару по заводу «Південмаш» у Дніпрі. «Орешник» класифікується як балістична ракета середньої дальності з заявленим радіусом дії до 5 тисяч кілометрів.

Такі системи підпадали під заборону договору між Росією та США, що діяв з 1988 по 2019 рік. Після виходу Москви з угоди розробка та випробування ракет цього класу були відновлені.

Ракета може нести ядерний заряд. В ударах по Україні, за твердженням російської сторони, застосовувалися кінетичні бойові блоки — без вибухівки, що вражають ціль за рахунок маси та швидкості.

Технологія та реальна ефективність

За заявами путіна, бойові блоки «Орешника» розвивають швидкість 2,5–3 км/с, а сила удару нібито співставна з ядерним зарядом малої потужності.

Практичні дані цього не підтверджують. Після удару по «Південмашу» в 2024 році західні експерти не зафіксували критичних пошкоджень підприємства.

Кінетичний принцип давно використовується в системах протиракетної оборони США та Ізраїлю, проте там він застосовується для перехоплення цілей у повітрі. Використання чисто кінетичного удару по наземній інфраструктурі залишається спірним і слабо підтвердженим з точки зору військової ефективності.

Можливість перехоплення

Сучасні системи ПРО теоретично здатні перехоплювати бойові блоки балістичних ракет. Останні модифікації Patriot, що знаходяться на озброєнні США та Ізраїлю, раніше демонстрували здатність збивати російські аеробалістичні ракети, включаючи «Кинджали».

У випадку з «Орешником» перехоплення зафіксовано не було. Це може бути пов’язано як з відсутністю комплексів ПРО в районі удару, так і з особливостями траєкторії та швидкості нової ракети.

Скільки «Орешників» і де вони розміщені

За заявами путіна, серійне виробництво комплексу почалося в листопаді минулого року. Наприкінці грудня ракета була поставлена на бойове чергування в Білорусі.

Пускова установка «Орешника» досі не демонструвалася публічно. У відеоматеріалах Міноборони РФ з території Білорусі в кадр потрапляли тільки машини обслуговування.

Обидва зафіксовані бойові застосування ракети здійснювалися з полігону Капустін Яр в Астраханській області.

Чому Україна звертається до Радбезу ООН

Скликання Ради Безпеки ООН — це не тільки реакція на конкретний удар.

По-перше, застосування балістичної ракети середньої дальності відбулося в безпосередній близькості від кордонів Європейського союзу. Це не тільки атака на Україну, але й сигнал тиску, адресований європейським державам.

По-друге, за кілька годин до удару посольство США поширило попередження про «серйозну атаку». Як правило, пуски ракет такого класу заздалегідь доводяться до відома стратегічних противників по закритих каналах — щоб уникнути негайного відповідного удару.

Ключове питання залишається відкритим: чи буде міжнародна реакція — або застосування ракет середньої дальності в європейському регіоні поступово сприйматиметься як нова норма.

Історія з «Орешником» — це не тільки про одну ракету і один епізод. Це про розмивання меж допустимого у війні, яке зачіпає безпеку Європи та всього регіону. Саме тому звернення України до Радбезу ООН виглядає не формальністю, а спробою зафіксувати небезпечну ескалацію до того, як вона стане рутиною.

НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency