- 13 Червня, 2025
- 12:36 am
- В світі
11 червня 2025 року стало зрозуміло: Ізраїль більше не може розраховувати на безумовну підтримку США, як раніше. Дональд Трамп, у прагненні здобути міжнародне визнання, усе активніше просуває ідею перемовин з Тегераном і Москвою.
У спробі повторити успіх Джиммі Картера, лауреата Нобелівської премії миру, він знову грає з диктаторами — цього разу ціною безпеки єврейської держави.
Вашингтон за спиною Єрусалима: чим загрожує “миротворчий” курс Трампа
Навесні 2025 року команда Трампа в особі держсекретаря Марко Рубіо та колишнього радника з національної безпеки Майка Волца запросила російську делегацію до Ер-Ріяда. Прихована мета перемовин — не лише Україна, а й обіцянка Кремлю ролі в глобальних “іграх”: від Ірану до Африки.
Відтоді путін використовує цю тему як важіль. Навіть під час розмови про знищену стратегічну авіацію, зруйновану українськими дронами, він знову підняв питання Ірану — мовляв, “давайте поговоримо, але послухайте про Тегеран”.
Цинізм нового підходу: терористи — партнери?
Трамп відмовився засуджувати путіна за терор цивільного населення, заявивши, що російський лідер «пообіцяв поговорити з Іраном» і стримати його ядерні амбіції.
«Я сказав путіну, що Іран не повинен мати ядерну зброю, і, як я зрозумів, ми зійшлися в цьому. Він запропонував допомогти прискорити вирішення питання», — хизується Трамп.
Він вдає, що Тегеран дослухається до Кремля. Але Іран використовує Росію не як союзника, а як тимчасового донора: золото, технології, дрони в обмін на Shahed-и, якими бомблять Україну. Без них Росія не змогла б так інтенсивно тероризувати українські міста.
І все це — на тлі повідомлень, що іранські науковці регулярно літають до Росії, щоб переймати ядерні технології та прискорити створення боєголовок. За розвідданими, на це потрібно від року до півтора.
Трамп тисне на Ізраїль: не чіпати Іран, завершити війну в Газі
Нещодавно Трамп провів 40-хвилинну розмову з Біньяміном Нетаньяху. Він вимагав:
- завершити бойові дії в Газі;
- відмовитися від ударів по ядерних об’єктах Тегерана.
«Поки що слід зняти з порядку денного атаку на Іран», — цитують ізраїльські ЗМІ слова Трампа.
Це — не просто недалекоглядність, це пряма зрада союзника, виживання якого залежить від нейтралізації іранської загрози.
НАновини — Новини Ізраїлю вже писали, що саме Трамп спричинив цю кризу, коли у 2018 році вийшов з “ядерної угоди” Обами. Саме це дало Ірану свободу збагачувати уран і відкритий шлях до зброї.
Один на один з ворогами: Ізраїль повторює шлях України
Сьогодні Ізраїль — як Україна у 2022-му.
Обіцянки підтримки обертаються тиском “не провокувати” диктаторів.
Загроза полягає в тому, що замість удару по ядерній інфраструктурі знову буде потрібна точкова ліквідація, як у 2020 році, коли ізраїльські сили усунули фізика-ядерника Фахрізаде дистанційною зброєю.
Загроза настільки велика, що будь-яка пауза в діях може коштувати Ізраїлю майбутнього.
А Трамп, замість захисту союзників, йде шляхом путіна — «домовлятись» з тиранами.
Хто насправді вирішує долю регіону — не путін і не Трамп
Хоча Москва намагається грати роль посередника, ключовий партнер Ірану — це Китай. Саме Пекін забезпечує нафту, логістику, політичне прикриття та впевненість Тегерана. Саме тому аятола Хаменеї дозволяє собі заявляти, що США не мають права вказувати Ірану на його політику.
Більше того, вимоги Ірану до США — дзеркальні до путінських: зняття санкцій, визнання ролі Росії та Китаю в перемовинах. Це — вісь зла, що діє злагоджено та відкрито.
Висновок від НАновини
В Ізраїлю такі ж проблеми, як і в України. Поки президент США женеться за нагородами, Ізраїль стикається з екзистенційною загрозою. Він, як і Україна, не може покладатися на союзників, які вагаються перед обличчям диктаторів.
Наближається момент, коли Ізраїль зобов’язаний діяти самостійно — у Газі, в Тегерані чи на міжнародній арені.
«Хочеш миру — вбивай ворога власними руками», — цей урок Україна засвоїла у 2022-му. Схоже, тепер черга Ізраїлю.
Стежте за розвитком подій на сайті НАновини — Новини Ізраїлю, де ми й надалі висвітлюємо ключові виклики та загрози для єврейського й українського народів. Тільки в нас — глибока аналітика і точка зору, що базується на фактах, а не на ілюзіях.
