- 4 Грудня, 2025
- 12:05 pm
- Україна
Міхаль Стамоваперекладачка «Агади» єврейських молитов на українську та фахівець з історії та культури єврейської громади, у своєму інтерв'ю для Громадське Радіопише «Проект Кешер», обговорює музичні традиції євреїв у контексті багатовікової взаємодії з українською культурою. Вона представляє погляд на єврейську музику, як важливу частину духовного життя та культурної спадщини, з особливим акцентом на клезмерську музику, що формувалася у Східній Європі, включаючи Україну.
Міхаль – спеціаліст з історії, культури та традицій єврейської спільноти, консультант з єврейської освіти «Проекту Кешер», магістер єврейських студій, член Української асоціації юдаїки.
Єврейська музика та традиції
Стамова зазначає, що єврейська музика має тисячолітню історію. Ще в Єрусалимському храмі поклоніння супроводжувалося музикою, іудаїзм позитивно ставиться до музичної творчості, розглядаючи її як спосіб прославлення Бога. Музика посідає важливе місце у Торі, а єврейської традиції людина сприймається як творець, створений на образ Всевишнього, тому вираження музичних талантів є частиною релігійного ритуалу.
Вона також говорить про Давида, одного з головних персонажів єврейської релігійної традиції, який був не лише царем, а й музикантом. Його пісні та мелодії, записані в Танаху, є частиною світової музичної культури, незважаючи на те, що оригінальні мелодії до нас не дійшли.
Клезмерська музика як елемент культурної взаємодії
Міхаль пояснює, що клезмерська музика зародилася в Україні та інших східноєвропейських країнах, таких як Білорусь, Молдова та Польща. Клезмерська традиція – це унікальне єврейське явище, що тісно пов'язане з українськими музичними традиціями. Одним із найважливіших дослідників клезмерської музики був Мойсей Берегівський, який зумів зберегти значну кількість українського клезмера, незважаючи на радянські заборони. Він збирав музичні записи в єврейських гетто та невеликих містах, фіксуючи клезмерські традиції, що існували у різних регіонах України.
Клезмерські ансамблі, за словами Михаль, часто були багатонаціональними, оскільки музиканти грали як на єврейських, так і на українських, молдовських та русинських весіллях, створюючи культурну взаємодію. Особливо на західній Україні, де різні народи мешкали поряд, музичні колективи могли адаптувати свій репертуар під будь-яке свято. Таким чином, клезмерська музика стала важливою частиною мультикультурної взаємодії на території України.
Нігун та духовна музика
Окрему увагу Стамова приділяє нігуну – особливому жанру єврейської музики, який є молитовним співом без слів. Нігун вважається духовною музикою, яка є способом спілкування з Богом. Багато єврейських композиторів створювали на основі нігуна складні вокальні та інструментальні твори. Ці мелодії відігравали важливу роль у хасидизмі – релігійному русі, який також виник в Україні та став значною частиною єврейського духовного життя.
Вона згадує такі характерні елементи єврейської музики, як «крехт» – особливі вокальні прийоми, коли мелодія раптово змінюється залежно від емоційної інтонації. Цей прийом використовується як у вокальних творах, так і на інструментах, таких як кларнет чи скрипка. Ці специфічні риси єврейської музики формують її впізнаваність та унікальність.
Вплив єврейської музики на світову культуру
Міхаль наголошує на впливі єврейської музики на світову культуру, зазначаючи, що такі відомі музиканти, як Джордж Гершвін і Боб Ділан, черпали натхнення в єврейських музичних традиціях, особливо в клезмерській музиці. Гершвін, наприклад, адаптував клезмерські прийоми, такі як характерні для кларнета переходи у свої фортепіанні твори.
Євреї та музичний образ скрипаля
Стамова говорить про образ «єврея зі скрипкою», який став символом єврейської культури у масовій свідомості, особливо завдяки творам Шолом-Алейхема. Цей образ знайшов свій відбиток у музиці та літературі. Вона згадує відому фразу, що євреї винайшли стендап, щоб сміятися з себе, і цей гумор відбитий музикою. Скрипаль на даху став метафорою складного життя єврейського народу, де скрипка символізувала прагнення радості, незважаючи на труднощі.
Мультикультурність клезмерської музики та проблеми сучасності
Клезмерська музика, як зазначає Михаль, за останні десятиліття почала відроджуватися в Україні, особливо у 1990-х та 2000-х роках, коли з'явилися фестивалі клезмерської музики у різних частинах країни. Однак повномасштабне вторгнення Росії у 2022 році сильно загальмувало цей процес, оскільки багато єврейських та українських музикантів виявилися втягнутими у військові дії або були змушені емігрувати.
Вона також згадує про те, що одеський шансон іноді помилково вважають за клезмерську музику, хоча це різні жанри. Однак подібні помилки виникають через загальне культурне тло, сформоване століттями спільного проживання євреїв та українців.
Взаємодія українців та євреїв через музику
Міхаль наголошує, що єврейська та українська музичні традиції тісно переплетені протягом століть, особливо у таких регіонах, як Поділля та Західна Україна. Українці та євреї обмінювалися музичними традиціями, що призвело до створення унікальних змішаних ансамблів, які грали на різних святах та церемоніях.
Сучасні українські музиканти, такі як Андрій Левченко, активно досліджують взаємодію єврейської та української музики, у тому числі й у історичному контексті. Левченко, за словами Михаль, надає особливої уваги дослідженню музичних традицій Поділля, регіону, де українська та єврейська культури особливо тісно перетиналися.
Таким чином, через музику відкриваються нові шляхи взаєморозуміння та культурного діалогу між українцями та євреями, що важливо як в історичній, так і в сучасній перспективі, особливо у світлі складної політичної та соціальної ситуації в обох країнах.
Що послухати з єврейської музики?
«З української єврейської музики я б порекомендувала послухати Геннадія Фоміна. Він, до речі, зараз у Збройних Силах. Ми маємо Наталю Касянчик. На жаль, вона зараз у Польщі. Але вона пише свої сучасні нігуни. Це, мабуть, єдина домбристка у Європі, яка виросла на традиціях українських клезмерів. Не знаю, чи є записи. Можливо, є її записи із лондонськими клезмерами ще на початку 2000-х.
Зі світових клезмерів, звичайно, Даніель Канн. У нас є багато різних груп. Той же Amsterdam Klezmer Band. З українців – Лев Фельдман. У Чернівцях він мав чудовий ансамбль. І навіть, здається, зараз. Називається він Feldman Band.
Є досить цікава єврейська клезмерська музика від Барона Коена. Сашко Барон Коен – його рідний брат. Вони робили досить цікавий альбом клезмерської музики. Це техно-клезмер.
Є клезмер-джаз, клезмер-рок навіть. Є Barcelona Gipsy balKan Orchestra, їх також можна послухати.
Хочу ще сказати, що у нас є Андрій Левченко, наш український барабанщик. Він робив цікаві концерти. Ми з ними познайомилися, мабуть, років із п'ять тому. Він ще грав і клезмерську музику, і українську. Він робив своє дослідження про причетність української та єврейської музики на Поділлі».
