Український клуб Металіст 1925 направив офіційний запит до Маккабі Хайфа з пропозицією обговорити можливий трансфер воротаря Георгій Єрмаков. Відповідь ізраїльської сторони виявилася жорсткою і недвозначною: відхід гравця виключено.

За даними джерел, харківський клуб дійсно розглядав Єрмакова як реальну ціль. Його прізвище знаходилося в шорт-листі, а інтерес був не ознайомчим, а предметним. Тим не менш, у Хайфі відразу дали зрозуміти: навіть у теорії обговорення переходу в середині сезону неможливе.

У керівництві «Маккабі» підкреслюють, що Єрмаков — частина діючої конструкції команди. Воротарська позиція розглядається як критично важлива для боротьби за титули і стабільності в єврокубках, а будь-які кадрові зміни на цій ділянці вважаються невиправданим ризиком.

Офіційних заяв сторони поки не публікували, однак у футбольному середовищі відмова «Маккабі Хайфа» вже сприймається як фінальна точка в цьому трансферному епізоді.

Хто такий «Металіст 1925» і чому клуб шукає підсилення

«Металіст 1925» — харківський клуб нового покоління, заснований у 2016 році після краху історичного «Металіста». Проєкт спочатку будувався як вболівальницький та ідентифікаційний — з акцентом на українських гравців, локальну підтримку і поступове зростання.

Команда пройшла шлях від нижчих дивізіонів до УПЛ і в останні сезони намагається закріпитися на стабільному рівні. Пошук досвідченого воротаря — частина цієї стратегії, особливо на тлі високої конкуренції та щільного календаря.

З цієї точки зору інтерес до Єрмакова виглядає логічним. Голкіпер з українським бекграундом, міжнародним досвідом і стабільною практикою в Ізраїлі ідеально вписувався в профіль, який шукав харківський клуб.

Не тільки футбол: принципова позиція Єрмакова

Ім’я Єрмакова відоме не тільки з спортивних причин. 31 липня 2025 року він публічно відмовився потиснути руку гравцям білоруського клубу «Торпедо-БелАЗ» перед матчем єврокубків.

Жест був усвідомленим. Білорусь в українському суспільстві розглядається як співагресор у війні проти України, і відмова від формального рукостискання стала продовженням лінії, якої українські спортсмени дотримуються з 2022 року.

Епізод потрапив в об’єктиви камер і викликав резонанс відразу в кількох країнах — в Україні, Ізраїлі та Білорусі. Для української та єврейської діаспори в Ізраїлі цей вчинок став символом мовчазного протесту, особистого вибору і внутрішньої послідовності.

Особистий зв’язок з Ізраїлем

В одному з перших інтерв’ю вже в статусі гравця «Маккабі Хайфа» Єрмаков підкреслював: у Києві він навчався в єврейській школі. Цей факт він називає важливою частиною своєї біографії і особистого становлення.

Саме в цьому освітньому середовищі у нього сформувалося почуття спільності і поваги до традицій. Навесні 2022 року його батьки, рятуючись від війни, переїхали в Ізраїль і оселилися в Холоні. Сам Єрмаков регулярно приїжджав до сім’ї, поступово адаптувався до життя в країні і почав вивчати іврит.

Тому перехід в ізраїльський клуб став для нього не тільки професійним кроком, але й особистим рішенням — можливістю грати в середовищі, де його позиція зрозуміла і не викликає тиску або двозначних очікувань.

На цьому тлі відмова «Маккабі Хайфа» від переговорів виглядає не просто спортивним, а ціннісним рішенням. Єрмаков залишається в команді, де його внесок сприймають комплексно — як на полі, так і за його межами. Саме такі історії і контексти послідовно фіксує НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency.