Іран і Росія намагаються використати французькі протести для посилення політичної кризи. До такого висновку дійшли журналісти британської The Times, які опублікували 21 жовтня 2026 року розслідування з посиланнями на дослідників та джерела в розвідувальних структурах. Але сама хвиля демонстрацій почалася з внутрішніх причин: французів вивели на вулиці шкільні проблеми, дорожнеча життя та невдоволення урядом.
Автор: Вікторія Кацман
Протести почалися у вересні з виступів школярів проти нестачі вчителів та поганих умов навчання. Потім вимоги розширилися: зростання витрат на життя, ціни на паливо, соціальна нерівність. 17 жовтня на вулиці вийшли сотні тисяч людей. МВС Франції оцінило кількість учасників приблизно в 550 тисяч, профспілкове об’єднання CGT — в 800 тисяч. Більшість демонстрацій пройшли мирно, але в Парижі, Марселі, Ліоні та Ліможі сталися підпали та напади на громадські будівлі. Reuters повідомляє, що влада оголосила про понад 1200 затриманих.
Серед учасників з’явилися і «жовті жилети» — рух, що почав протести проти паливних податків ще у 2018 році. 20 жовтня прем’єр-міністр Себастьєн Лекорню визнав прорахунки в діях влади під час безладів. Уряд готує додаткові заходи безпеки перед наступними акціями.
Що Франція пред’явила Ірану
7 жовтня французьке МЗС викликало іранського посла. У опублікованій заяві відомство прямо звинуватило Тегеран у поширенні неправдивих повідомлень про шкільні протести через офіційні акаунти іранського МЗС. Напередодні Іран сам викликав французького посла. Це вже не анонімні відомості розвідки, а відкрите дипломатичне звинувачення. При цьому сам текст заяви не розкриває конкретних прикладів неправдивих повідомлень.
The Times наводить і більш важкі звинувачення. Франко-іранський журналіст Еммануель Разаві стверджує, що пов’язані з іранським режимом люди могли платити окремим безробітним молодим людям за участь у насильницьких діях. Дослідники також говорять про спроби проникнення в радикальні політичні групи та просування матеріалів через Telegram і блогерів. Серед ймовірних організаторів таких операцій називають «Аль-Кудс» — підрозділ Корпусу вартових ісламської революції, відповідальний за закордонні операції Ірану.
Однак ні платежів учасникам безладів, ні наказів з Тегерана журналісти публічно не пред’явили. Наявність іранської пропаганди не означає, що іранські спецслужби керували протестувальниками.
Доповідь, яку не показали суспільству
16 жовтня французьке видання La Lettre повідомило, що SGDSN, структура при уряді з питань національної безпеки, і служба Viginum, що відстежує іноземне цифрове втручання, підготували доповідь про іранську активність в інтернеті. За відомостями видання, фахівці та дипломати виступали за публікацію матеріалів, але адміністрація президента Еммануеля Макрона воліла обмежити публічну реакцію.
Сама доповідь не опублікована. Перевірити її висновки неможливо, як і остаточно встановити причини рішення Єлисейського палацу — адміністрації президента Франції — не оприлюднювати матеріали.
З Росією ситуація теж вимагає точності. Financial Times повідомляє про перевірку ймовірних дезінформаційних кампаній навколо французьких безладів, у тому числі активності прокремлівських мереж Matryoshka і Storm-1516. Раніше ці мережі поширювали підроблені публікації і видавали маніпуляції за повідомлення справжніх ЗМІ. Але наявність таких операторів ще не доводить їх причетність до конкретних підпалів або погромів 17 жовтня.
Чому за цим стежать в Ізраїлі та Україні
Припущення про іранську участь у безладах заслуговують на увагу і в Ізраїлі. НАновости — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency вже писали про попередження MI5, британської контррозвідки: за її оцінкою, пов’язані з Іраном злочинні мережі загрожують єврейським громадам та ізраїльським об’єктам у Європі. Це інший сюжет, і прямого зв’язку тих загроз з французькими протестами поки не встановлено.
Іранські інформаційні операції Ізраїль вже відчув на собі. У лютому 2024 року Microsoft описала, як пов’язані з Тегераном групи розсилали ізраїльтянам неправдиві повідомлення про загрози, використовували підставні акаунти і намагалися впливати на сприйняття війни. Схожість методів не доводить участь тих самих виконавців у нинішніх французьких подіях.
Для України значення має стійкість французької підтримки на тлі російської агресії. У 2027 році у Франції мають відбутися президентські вибори. Політична криза дає російській пропаганді можливість навіювати європейцям, нібито їхні власні проблеми важливіші за допомогу Києву. Але говорити, що ці спроби вже змінили політику Парижа, підстав немає.
Французьким слідчим тепер потрібно встановити, чи існувала зв’язок між іноземними інформаційними мережами та людьми, які брали участь у насильстві. Поки публічних доказів такої зв’язку немає, хоча дипломатичний конфлікт з Іраном вже відбувся.