20 жовтня 2026 року українське видання UA.NEWS опублікувало репортаж журналістки Христини Ломенко, підготовлений після поїздки на північний кордон Ізраїлю. Головний висновок матеріалу стосується і України: противник здатний спустошити цілий регіон, навіть не захопивши його територію.
Автор: Павло Швейко | НАновини
Прес-тур організували Міністерство закордонних справ Ізраїлю та посольство Ізраїлю в Україні. НАновини вже розповідали про цю поїздку: українські журналісти зустрічалися з представниками МЗС, відвідали єрусалимську лікарню «Хадасса» та меморіал жертвам Голодомору.
Тепер з’явився репортаж про найболючішу сторону ізраїльського досвіду — життя на кордоні, звідки люди змушені виїжджати через постійну загрозу нападів.
60 тисяч евакуйованих і 43 спустошені громади
У Верхній Галілеї українські журналісти зустрілися з Саріт Зехаві, підполковником запасу та засновницею дослідницького центру ALMA, що вивчає загрози безпеці Ізраїлю з боку Лівану та Сирії.
За наведеними нею даними, через обстріли та загрозу вторгнення «Хезболли» понад 60 тисяч жителів північного Ізраїлю покинули домівки. Були евакуйовані 43 прикордонні громади. Приблизно півтора року там не могли нормально працювати школи, підприємства, сільське господарство та туристичний бізнес.
У районі проведення брифінгу, приблизно за десять кілометрів від Лівану, після сирени залишається близько 15 секунд на укриття. Ближче до кордону попередження іноді надходить практично одночасно з ударом.
Зехаві показала журналістам відеоматеріали «Хезболли» 2014 року з планом нападу на Шломі та Нагарію силами п’яти тисяч бойовиків елітного підрозділу «Радван». Повномасштабного вторгнення тоді не відбулося, але ракет і постійної загрози виявилося достатньо, щоб люди залишили свої міста та селища.
Дослідниця також нагадала про резолюцію Радбезу ООН №1701, що передбачала обмеження на присутність озброєних груп на південь від ліванської річки Літані. За її оцінкою, ці обмеження не забезпечили безпеку північного кордону.
Чому навіть «Залізного купола» недостатньо
Ізраїльська протиракетна система успішно перехоплює багато ракет, але протитанкові засоби та невеликі FPV-дрони на коротких відстанях створюють іншу проблему.
У репортажі описані атаки по автомобілях на відкритих дорогах, застосування безпілотників проти житлових будинків та придушення GPS. Дешеве озброєння здатне зробити повсякденне життя небезпечним навіть без масштабного наступу.
НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency
Є і важливий український аспект. За словами Зехаві, ізраїльські фахівці вивчають український досвід боротьби з невеликими безпілотниками. Раніше ми писали про отримання Ізраїлем зразків російського озброєння з України для вивчення.
Це вже не односторонній обмін знаннями: Україна може вивчати захист ізраїльського прикордоння, а Ізраїль — українські способи протидії безпілотникам.
Чому знищення зброї ще не означає усунення загрози
Значна частина брифінгу була присвячена устрою самої «Хезболли». За підтримки Ірану угруповання створило в шиїтських районах Лівану власну мережу шкіл, медичних та соціальних установ, зміцнюючи залежність населення від організації.
За оцінкою Зехаві, ідеологія та така система впливу допомагають «Хезболлі» зберігатися навіть після серйозних військових втрат. Тому знищення ракетних установок недостатньо, щоб загроза зникла.
Наслідки продовжують відчуватися і в Ізраїлі. Навіть після військових операцій та угод про припинення вогню в деякі північні громади повернулися лише 40–60% колишніх жителів. Люди побоюються повторення нападів, подібних до терористичної атаки ХАМАС 7 жовтня 2023 року.
Що цей досвід означає для України: висновки Христини Ломенко
За підсумками поїздки в Ізраїль журналістка Христина Ломенко робить висновок: для перемоги недостатньо утримати або звільнити територію, якщо люди не можуть на ній безпечно жити.
Вона проводить пряму паралель з Україною, де російська армія ракетними ударами, безпілотниками та постійними обстрілами робить життя цивільного населення неможливим навіть у населених пунктах, які залишаються під українським контролем.
На думку Ломенко, досвід північного Ізраїлю показує і іншу небезпеку: навіть військові успіхи, сучасна ППО та припинення активних бойових дій не гарантують повернення евакуйованих жителів. Поки противник здатний завдавати ударів по цивільних об’єктах, цілі райони ризикують на роки залишитися напівпорожніми.
Головний урок для України, який журналістка виносить з побаченого в Ізраїлі, — необхідно не тільки захищати і повертати території, але й створювати умови, за яких люди зможуть знову жити, працювати і ростити дітей без постійного страху.
Саме відновлення безпеки і довіри жителів до неї Ломенко вважає однією з найважливіших завдань повоєнного відновлення України.