- 30 Листопада, 2025
- 11:41 am
- Близький Схід
30 листопада Ізраїль та єврейський світ згадують про долю більш ніж 850 тисяч євреїв, які були змушені залишити арабські країни та Іран протягом минулого ХХ століття – трагічну хвилю еміграції євреїв з арабських та мусульманських країн.
З 1948 року, після створення Держави Ізраїль, близько 850 тисяч євреїв були змушені залишити свої рідні землі, ставши біженцями. Ця подія стала катастрофою для єврейських громад Близького Сходу та Північної Африки, члени яких стикалися з переслідуваннями, насильством і втратою майна.
Більшість євреїв еміграція означала як фізичне переміщення, а й втрату всього майна.
Сьогодні нащадки цих біженців становлять значну частину населення Ізраїлю, і їхній внесок у розвиток країни неоціненний. Саме завдяки цим людям Ізраїль зміг відновити та розвинути інфраструктуру, економіку та культуру, незважаючи на багаторічні труднощі.
Коріння трагедії
Еміграція євреїв з арабських країн почалася ще наприкінці XIX століття, коли євреї почали масово репатріюватися до Ізраїлю, який з 1920-х років отримав статус британського мандата. різко погіршилася. Відповіддю арабських країн стали масові погроми та політика маргіналізації єврейських громад.
Найтрагічнішими стали події 1947–1948 років. У 1947 році у відповідь на резолюцію ООН про створення єврейської держави відбулися погроми у низці арабських країн. Наприклад, у Ємені стався Аденський погром, у Сирії – Алеппський погром. У наступні роки, після утворення Ізраїлю, хвиля насильства захлеснула Єгипет, Ірак, Лівію, Алжир, Ліван та інші арабські країни.
Число біженців та втрачене майно
У період з 1948 до початку 1970-х років з арабських країн емігрувало від 800 тисяч до 1 мільйона євреїв. Із них близько 260 тисяч перебралися до Ізраїлю у 1948–1951 роках. До 1972 до Ізраїлю іммігрували ще близько 600 тисяч євреїв з арабських країн. Серед них була хвиля еміграції з Іраку, Лівії, Сирії, Ємену та інших країн.
В результаті цього результату євреї втрачали не лише свої будинки та робочі місця, а й значне майно, яке оцінювалося у мільярди доларів. Всесвітня організація євреїв з арабських країн оцінює вартість втраченого майна в 100–300 мільярдів доларів, а площа залишених єврейських земель сягає 100 тисяч квадратних кілометрів, що вчетверо більше, ніж площа Ізраїлю.
Програма репатріації та її наслідки
Ізраїль організував кілька великих операцій з евакуації євреїв із арабських країн. Однією з таких операцій була «Чарівний килим», проведена з 1949 по 1950 рік, під час якої 50 тисяч євреїв вивезли з Ємену. У 1950–1952 роках з Іраку було репатрійовано 130 тисяч євреїв. Загалом лише в 1948–1951 роках до Ізраїлю прибуло близько 260 тисяч євреїв, а в наступні десятиліття ще 600 тисяч.
Більшість євреїв еміграція означала як фізичне переміщення, а й втрату всього майна. В Іраку, наприклад, євреям конфіскували землю, а в Лівії їм не дозволяли вивозити майно. В Іраку та інших країнах, де євреї становили значну меншість, розпочалася політика дискримінації та насильства, щоб змусити їх залишити рідні землі.
«Єврейська накба»: визнання трагедії
На відміну від «палестинської накби» історія виходу євреїв з арабських країн довго залишалася на периферії уваги світової громадськості. Проте з 2000-х років організації єврейських біженців розпочали активну кампанію за визнання своїх прав на компенсацію втраченого майна. 2002 року Ізраїль офіційно почав просувати тему «єврейської накби» на міжнародній арені, а з 2012 року питання компенсацій за втрачені майна було порушено в ООН та інших міжнародних організаціях.
Висновок
Трагедія єврейського результату з арабських країн – це важлива сторінка в історії Близького Сходу, яка має бути визнана та усвідомлена.
Залишити коментар в Telegram – каналі НАновини ↓ — Новини Ізраїлю
