- 21 Грудня, 2025
- 4:05 pm
- В світі
Коли ми говоримо про єврейську музику, найчастіше згадуємо зворушливі скрипкові мелодії, клезмерські ансамблі, звучання кларнета і хасидські наспіви, які вміють і плакати, і радіти одночасно. Але за цією традицією ховається величезний культурний пласт, тісно пов’язаний з історією України. Саме тут формувалися унікальні музичні способи вираження, збереглися давні наспіви, тут же багато елементів єврейської музики переплелися з українською народною культурою, створивши зовсім особливий звуковий ландшафт.
На сайті «Українсько-Єврейської Зустрічі» у листопаді 2025 року вийшла велика бесіда з Михаль Стамовою — дослідницею єврейської культури, спеціалісткою з історії івритської молитви, консультанткою проєктів з єврейської освіти. Її відповіді допомагають поглянути на єврейську музику інакше: як на живий організм, що розвивався на українських землях поруч з місцевими традиціями, переживав війни, міграції, культурні вибухові моменти і сьогодні знову набуває популярності.
Нижче — великий огляд цієї теми спеціально для НАновини – новини Ізраїлю.
Музика як частина юдаїзму
У юдаїзмі музика ніколи не була чимось забороненим або підозрілим. Навпаки — вона з самого початку була способом прославлення Всевишнього. Ще в Єрусалимському Храмі існували музичні інструменти, звучали псалми, а цар Давид поєднував ролі правителя, воїна і поета-музиканта.
Михаль Стамова підкреслює: у Танаху безліч музичних фрагментів — пісень, балад, молитовних текстів, які, на жаль, дійшли до нас без нот, але стали основою для сучасних композиторів. І єврейських, і неєврейських. У цьому сенсі музика — не просто мистецтво, а сакральний зв’язок між традицією і творцем.
Людина, створена «за образом і подобою», виражає свій внутрішній стан через звук. І в єврейській традиції це завжди було природним, дозволеним і навіть необхідним способом духовної практики.
Що вважається єврейською народною музикою
У єврейській культурі жорстке авторське право існувало задовго до появи сучасних законодавств. Якщо мелодія була записана в синагозі певної традиції, вона підписувалася. Якщо автор був відомий — його ім’я передавалося усно і письмово. Але коли походження втрачалося, мелодія ставала «народною».
За словами Стамової, особливість єврейської музичної традиції в тому, що вона фіксувалася не тільки текстами, але й системою знаків, що описують мелодичний рух. Іноді в таких записах можна знайти коментарі, звідки взята мелодія, або вказівки, до якої хасидської групи вона належала.
Важлива деталь: хасидська музика — один з найбільш близьких українцям аспектів єврейської музичної традиції. Адже хасидизм зародився саме тут, на території України, і багато його наспівів сформувалися в містечках Волині, Поділля, Галичини.
Клезмер як явище: чому Україна в центрі картини
Коли говорять «єврейська музика», найчастіше мають на увазі саме клезмер — інструментальні ансамблі, які грали на весіллях, ярмарках, народних святах. І тут вплив України величезний.
Головні факти:
• клезмер — це явище східноєвропейського єврейства, і Україна займає в ньому ключове місце
• капели формувалися з музикантів різних національностей: українців, молдаван, русинів, білорусів
• репертуар був адаптивним: єврейські весілля, українські, молдавські — капела грала всюди
• саме на українських землях сформувалися найважливіші музичні стилі клезмера
Стамова підкреслює: клезмер був такою ж частиною українських міст і сіл, як троїсті музики. Різниця лише в тому, що єврейські колективи частіше передавали мелодії через особливі духовні інтонації.
Інструменталісти вчилися у вокалістів. Звідси — головна феноменальна особливість клезмера: інструмент «співає».
Що робить єврейську музику впізнаваною
Для тих, хто слухає музику не професійно, єврейська мелодія впізнається миттєво. Чому?
Ось ключові ознаки:
• кре́хт — інтонаційний «зітх», «стогін», який роблять на кларнеті, скрипці і навіть на духових
• подвійний гармонічний мінор — його нерідко називають «єврейським ладом»
• вокальне походження інструментальної техніки
Кларнет в єврейській музиці буквально розмовляє, зітхає, плаче. Скрипка — продовження людського голосу. Тому образ «єврея зі скрипкою» виникає не випадково.
І тут ми знову повертаємося до України: саме на українській землі цей стиль інструментальної емоційності оформився в стійку традицію.
Нігун: голос душі без слів
Окрім клезмера існує й інша важлива гілка єврейської музики — нігун. Це духовний наспів, молитва без слів. Нігун може бути повільним, плачучим або, навпаки, танцювальним. Його сенс — створити внутрішній діалог з Всевишнім.
Стамова підкреслює: нігун — винахід хасидизму, який народився на українській землі. А отже, Україна — одне з ключових місць народження сучасної духовної єврейської музики.
Нігуни виконують і як вокальні медитації, і як інструментальні імпровізації. На їх основі пишуть сучасні пісні, додають слова з Тори, висловлювання ребе і філософські тексти.
Україна як центр клезмерської пам’яті
Якби не дослідник Мойсей Береговський, величезна частина єврейської музики могла б зникнути назавжди. У ХХ столітті, особливо після Катастрофи, музичні традиції були знищені разом з громадами. Береговський, ризикуючи життям, їздив по гетто і містечках, записував старі мелодії, збирав фольклор, систематизував архіви.
Завдяки його роботі:
• ми знаємо подільський клезмер
• збереглися мелодії Київської губернії
• зафіксовані старовинні хасидські наспіви
• відновлена структура єврейських весільних мелодій
Україна стала не тільки колискою клезмера, але й місцем його порятунку.
Єврейська музика сьогодні: новий ренесанс
Незважаючи на війну і міграції, єврейська музика знову переживає сплеск. За словами Стамової, молоді українські музиканти активно повертаються до коренів.
Кого варто послухати:
• Геннадій Фомін — український музикант і боєць ЗСУ, творець сучасних єврейських композицій
• Наталія Касянчик — домбристка, яка виросла на українських клезмерських традиціях
• Feldman Band з Чернівців
• техно-клезмер від Саші Барона Коена і його брата
• Barcelona Gipsy Balkan Orchestra, які беруть корені на Балканах, але використовують східноєвропейські мотиви
Також продовжують розвиватися фестивалі, літні школи, міжнародні програми, куди приїжджають музиканти з усього світу.
Образ єврея зі скрипкою: стереотип чи філософія
Цей образ — не випадковість і не кліше. Він виріс з єврейського гумору і одночасно з трагічного досвіду. Шолом-Алейхем називав життя єврея «скрипалем на даху» — баланс, при якому людина утримується над прірвою, але продовжує грати.
Скрипка — інструмент, який може плакати, стогнати, сміятися. Вона передає емоції, вбудовані в історію єврейського народу: вигнання, радості, очікування змін, віра в краще.
Тому цей образ став культурним кодом, а не карикатурою.
Чому єврейська музика неможлива без України
Україна — це:
• територія, де народився клезмер
• місце, де сформувалися хасидські наспіви
• простір, де різні культури жили поруч
• джерело музичних тем, які пішли на Бродвей і в світову поп-культуру
• колиска музикантів, які створили основу сучасної єврейської музики
Звідси — і глобальність впливу української землі на світову єврейську традицію.
Висновки
Єврейська музика — це не музейний експонат. Це живе дихання громади, її пам’ять і енергія. Вона ввібрала українську багатокультурність, місцеву ритміку, меланхолію подільських мелодій, темперамент молдавських весіль, ліричність гуцульських наспівів.
І сьогодні, коли культура знову стає важливим інструментом діалогу між народами, єврейська музика нагадує: у України і єврейського народу спільна історія — складна, багатошарова, але дивовижно співзвучна.
