Балта — невелике, але історично насичене місто на півночі Одеської області. Тут перепліталися українська, єврейська, молдавська культури, а довоєнна єврейська громада відігравала помітну роль у житті міста. Саме тому рішення, прийняте наприкінці 2025 року, виявилося для Балти не формальністю, а усвідомленим жестом пам’яті.
Балтська міська рада затвердила нову назву для скверу, розташованого на розі вулиць Ярослава Мудрого та Кузнечної. Тепер це сквер Праведників народів світу — офіційно внесений до переліку топонімів Балтської міської територіальної громади.
Рішення не приймалося «кабінетно». Перед голосуванням пройшли громадські слухання, під час яких обговорювалася не лише сама назва, але й її значення для міста. Після цього депутати підтримали ініціативу, закріпивши її на рівні муніципального рішення.

Ініціатором перейменування виступила громадська організація Одеський центр дослідження Голокосту — структура, яка багато років працює з архівами, локальною історією та освітніми проектами, пов’язаними з Голокостом на півдні України. Для них Балта — не абстрактна точка на карті, а конкретне місце трагедії та людського вибору.
Назва «Праведники народів світу» має чітке міжнародне значення. Так називають неєвреїв, які під час нацистської окупації рятували євреїв, ризикуючи власним життям і безпекою своїх родин. Для України, де Голокост проходив не в таборах «десь далеко», а у дворах, на околицях міст і в балках, подібні символічні рішення особливо чутливі.
Важливе і саме місце. Сквер у Балті — це не меморіал за парканом і не «пам’ятна точка для дат». Це живий міський простір, через який проходять щодня. Нова назва робить пам’ять частиною повсякденності — без гасел, але з постійним нагадуванням про людську гідність.
Для ізраїльської аудиторії такі новини мають окреме значення. Вони показують, як в українських містах, навіть невеликих і не найвідоміших, історія Голокосту та єврейсько-українського співіснування поступово повертається в публічний простір — через рішення громад, а не лише через державні декларації.
Балта в цьому сенсі стає прикладом того, як локальна пам’ять може бути точною, негучною і стійкою. Саме такі історії — про міста, назви та людей — формують живий зв’язок між минулим і теперішнім, про який сьогодні все частіше пише НАновости — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency.