17 січня 2025 року путін і президент Ірану Масуд Пезешкіан збираються підписати в Москві «Договір про всеосяжне партнерство»який стане основою двосторонніх відносин на найближчі 20 років
Однак у цьому документі, що включає 47 статей про співпрацю, Тегеран відмовився визнавати тимчасово окуповані Крим, Донецьку та Луганську області «частиною Росії».
Про це 14 січня 2025 року повідомляє Middle East Eye.
Ця позиція Тегерана пояснюється не принциповістю, яке власними геополітичними інтересами. Для Ірану питання територіальної цілісності критично важливі через суперечку з Об’єднаними Арабськими Еміратами про три острови в Перській затоці, які під контролем Тегерана з 1971 року.
Для путіна це серйозний дипломатичний удар, який показує, що навіть найближчі союзники не готові підтримувати Росію у всьому.
Що в угоді
Одним із ключових положень договору є пункт про територіальну цілісність, що особливо важливо для Ірану в контексті його суперечки з Об’єднаними Арабськими Еміратами щодо трьох островів у Перській затоці, які знаходяться під контролем Тегерана з 1971 року.
Угода включає 47 статей, що охоплюють різноманітні галузі співробітництва: технології та кібербезпека; мирна ядерна енергетика; боротьба з тероризмом та організованою злочинністю; екологічні питання; боротьба з відмиванням грошей. Документ також торкається оборонних питань, включаючи навчання військових фахівців та реалізацію спільних ініціатив. Однак конкретні деталі таких проектів вимагатимуть подальшого узгодження, зазначило джерело видання в іранському уряді.
Окремий пункт забороняє обом сторонам: підтримувати агресорів один проти одного;
Іран та Росія домовилися спільно протистояти «незаконним екстериторіальним санкціям», включаючи вторинні санкції США, а також підтримувати один одного на міжнародних майданчиках. Проте, іранський аналітик із зовнішньої політики у розмові з MEE вказав на можливі складнощі з цим пунктом, якщо Рада безпеки ООН, членом якої є Росія, відновить санкції проти Ірану. Це може статися, якщо європейські країни вирішать відновити обмеження в рамках Спільного всеосяжного плану дій (СВПД – ядерна угода 2015 року між Іраном та світовими державами) до жовтня 2025 року, коли закінчиться термін дії положення.
Як розповів один із високопоставлених іранських чиновників у розмові з Middle East Eye, проект договору було завершено після «20–30 раундів переговорів», які тривали «чотири-п’ять років». Документ вимагає затвердження парламенту Ірану.
Як Іран захищає свої інтереси?
Іран використовує свої геополітичні конфлікти просування своїх позицій. Незважаючи на підтримку тероризму та конфліктів у регіоні, у питаннях територій Тегеран демонструє жорстку позицію, підкреслюючи свою відданість міжнародному праву.
З 1971 року Іран контролює три острови в Перській затоці. Великий та Малий Томб і Абу-Муса– На які претендують ОАЕ. Ця тема залишається однією з головних болючих точок у відносинах між країнами. Для Тегерана важливо відстоювати територіальну цілісність, щоб уникнути тиску з боку арабських країн.
Як це вплине на Росію та путіна?
Для путіна відмова Ірану визнати Крим та інші анексовані території стала серйозним ударом. Навіть союзники Москви не готові відкрито підтримувати її територіальні претензії.
Чому це важливо?
- Втрата міжнародної легітимності. Відмова Ірану вказує, що Росія залишається в ізоляції навіть серед своїх партнерів.
- Політична слабість. Кремль втрачає здатність впливати на ключових союзників, що підриває його амбіції у міжнародній політиці.
- Загроза санкцій. Якщо Росія підтримає Іран у його суперечках із ОАЕ, це може посилити тиск на Кремль з боку країн Близького Сходу.
Для України та Ізраїлю
Для України:
Відмова Ірану визнати анексію Криму та інших територій є сигналом, що навіть найближчі партнери Москви не готові ігнорувати міжнародне право. Цей прецедент посилює позиції Києва на дипломатичній арені та підтверджує, що територіальна цілісність України залишається важливим питанням для міжнародної спільноти.
Для Ізраїлю:
Для Ізраїлю дії Ірану завжди були двоїстими. З одного боку, Тегеран підтримує терористичні групи, такі як «Хезболла», з іншого — його відмова визнати анексію Криму показує, що Іран вміє діяти у своїх інтересах, не ставлячи на карту відносини із ключовими міжнародними гравцями.
Таблиця: Політичні інтереси Ірану у договорі з Росією
| Пункт інтересу | Іранська позиція | Пояснення |
|---|---|---|
| Визнання Криму | Відмова | Зміцнення своєї позиції щодо островам. |
| Територіальна цілісність | Підтримка | Уникнення прецедентів, які загрожують Ірану. |
| Санкції | Спільний опір | Боротьба із екстериторіальними обмеженнями. |
Висновок
Глава МЗС Ірану Хосейн Амір Абдоллахіян раніше в інтерв’ю турецькому телеканалу TRT World заявивщо Тегеран не визнає Крим, а також Донецьку та Луганську області «частиною Росії»
«Ми виступаємо за дотримання міжнародного права та територіальної цілісності всіх країн. Незважаючи на добрі відносини між Тегераном та Москвою, Іран не визнає анексію Криму та інших територій України», – зазначив міністр.
«Іран засуджує війни та військові конфлікти, включаючи події в Іраку, Сирії, Ємені, Палестині та Афганістані», додав Абдоллахіян: «Так само ми виступаємо проти війни та переміщення людей в Україні».
Іран продовжує використати міжнародні кризи для просування власних інтересів. Його відмова визнавати анексію Криму в угоді з Росією зумовлена не відданістю справедливості, а прагненням захистити власні територіальні амбіції.
Для путіна це серйозний дипломатичний удар, який показує, що навіть найближчі союзники не готові підтримувати Росію у всьому.
Наш сайт НАНовини Новини Ізраїлю продовжує стежити за подіями, які показують, як змінюються баланси сил на міжнародній арені.
…
Читати у WhatsApp – каналі НАновини ↓ — Новини Ізраїлю
Читати у Telegram – каналі НАновини ↓ — Новини Ізраїлю
