Після Тель-Авіва та Єрусалиму консульський відділ України відкривається і в Хайфі – історія питання

Україна офіційно повертається до Хайфи: після 11 років відсутності тут знову з’явиться консульське представництво. НАновини– Новини Ізраїлю розповідають, як змінювалася мережа українських дипмісій в Ізраїлі від 1991 року до сьогоднішнього дня.

Про що ми розповімо в цьому матеріалі:

• Дипломатичні відносини між Україною та Ізраїлем встановлені 26 грудня 1991 року, а вже в жовтні 1992 року відкрилося Посольство України в Тель-Авіві.
• У 1998 році Арон Майберг отримав статус почесного консула України в Хайфі, що стало першим кроком до розвитку консульської мережі в країні, його мандат кілька разів продовжувався МЗС України.
• У 2008–2014 роках у Хайфі діяло Генеральне консульство під керівництвом Ігоря Віталійовича Турчина.
• З 2013 року в Єрусалимі працює Почесне консульство на чолі з Офером Керцнером.
• У 2025 році розпочався процес відкриття нового почесного консульства України в Хайфі, очолити яке має Алекс Зернопольський.

Після Тель-Авіва та Єрусалима — Україна повертається до Хайфи

Вперше за більш ніж десятиліття на півночі Ізраїлю знову з’явиться український консульський представник. 14 серпня 2025 року посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук заявив в ефірі «Найкращого радіо Ізраїлю», що адвокат Алекс Зернопольський стане почесним консулом України в Хайфі. За його словами, процес затвердження кандидатури тривав близько десяти місяців, і тепер залишається дочекатися фінального погодження в МЗС Ізраїлю.

Консульська приймальня працюватиме саме в Хайфі — третьому за величиною місті Ізраїлю та центрі північного регіону. Це рішення продиктоване як зростаючими потребами української діаспори, так і стратегічним значенням міста в економіці країни.

Від дипломатичних відносин до перших консульств

Дипломатичні відносини між Україною та Ізраїлем були встановлені 26 грудня 1991 року. Уже в жовтні 1992-го в Тель-Авіві відкрилося Посольство України. Першим послом став Юрій Щербак, який обіймав посаду з 29 жовтня 1992 по жовтень 1994 року. З початку 2000-х років Україна поступово розширювала мережу дипломатичних установ, щоб обслуговувати не лише столичний регіон, а й великі центри, де проживає значна частина вихідців з України.

Посольство України в Тель-Авіві: історичний огляд, функції та культурна діяльність

Посольство України розташоване у північній частині Тель-Авіва за адресою: 6259440, м.Тель-Авів, вул. Їрміягу, 50. Сайт посольства – https://israel.mfa.gov.ua/

Основні завдання та структура

Посольство України в Ізраїлі представляє інтереси української держави, розвиває двосторонні зв’язки та захищає права громадян України за кордоном. У структурі дипмісії діє консульський відділ, що обслуговує як українців, так і іноземних громадян.

• Паспортно-візові послуги
• Нотаріальні та юридичні дії
• Консульська допомога
• Питання громадянства та реєстраційні послуги
• Інші послуги.

Всі послуги надаються за попереднім записом, окрім екстрених випадків. Актуальна інформація про прийом розміщується на сайті посольства.

Культурна та громадська місія

Посольство активно розвиває культурне співробітництво та взаємодіє з українською діаспорою Ізраїлю, чисельність якої оцінюється приблизно у 500 тисяч осіб. З 2012 року за сприяння посольства діє Український культурний центр, спочатку відкритий у Бат-Ямі, а потім переведений до Тель-Авіва (Yirmeyahu St 22, Tel Aviv-Yafo). Центр став майданчиком для концертів, виставок, літературних вечорів і лекцій.

Для діаспори це простір спілкування та збереження культурної ідентичності, а для ізраїльтян — можливість ознайомитися з українськими традиціями та мистецтвом. Під час кризових подій, пов’язаних з Україною, центр і посольство організовують збір гуманітарної допомоги, акції підтримки українських військових та допомогу переселенцям.

Дипломати беруть участь у святкуванні Дня незалежності України, пам’ятних заходах та спільних проєктах з ізраїльськими партнерами.

Будівля посольства

Посольство України в Ізраїлі (в Тель-Авіві) розміщується у сучасній будівлі за адресою: вул. Йєрміягу, 50, у північній частині міста. Це шестиповерхова споруда, що межує з парком Яркон і знаходиться неподалік від центральної вулиці Дізенгоф, що підкреслює її вигідне розташування.
Будівля не будувалася спеціально як дипломатична – спочатку це був елітний житловий будинок, що включав 10 комфортабельних квартир. Завдяки вдалому розташуванню споруда привертала увагу різних іноземних представництв і врешті була орендована для розміщення українського посольства.

Фасад будівлі виконаний у сучасному стилі, на даху майорить державний прапор України. Перший поверх переобладнаний під приймальну зону для відвідувачів консульського відділу – тут знаходяться вхід із системою безпеки, інформаційні стенди та вікно реєстрації. На решті поверхів розташовані кабінети посла та співробітників, зали для переговорів і адміністративні приміщення. Навколо будівлі встановлені необхідні заходи безпеки, як і належить дипломатичному об’єкту.

Історія самої будівлі примітна тим, що з моменту відкриття посольства у 1992 році вона слугує головною резиденцією української дипломатичної місії в Ізраїлі. Протягом минулих років будівля неодноразово ставала місцем проведення офіційних прийомів та культурних заходів, організованих посольством.

Таким чином, архітектура та розташування посольства створюють зручні умови для виконання ним своїх дипломатичних і консульських функцій, а сама будівля вже вписалася в міський ландшафт як символ присутності України в Ізраїлі.

Почесне консульство України у м. Єрусалим

Витоки створення

На початку 2010-х років у рамках зусиль зі зміцнення українсько-ізраїльських відносин з’явилася ідея відкрити почесне консульство України в Єрусалимі. До того моменту дипломатична присутність України в Ізраїлі обмежувалася посольством у Тель-Авіві (відкритим у 1992 році) та консульством у Хайфі, яке діяло з 2008 по 2014 роки.

У 2013 році українське керівництво ухвалило рішення заснувати почесне консульство в Єрусалимі — крок, що мав символічне значення. Він дозволяв Україні мати представництво в місті з особливим статусом, не переносячи при цьому посольство з Тель-Авіва. Ініціативу активно просувало посольство України, заручившись підтримкою ізраїльської сторони. Серед прихильників проєкту був заступник міністра закордонних справ Ізраїлю, уродженець України, Зеев Елькін.

Влітку 2013 року Надзвичайний і Повноважний Посол України Геннадій Надоленко офіційно оголосив про призначення першого почесного консула — ізраїльського бізнесмена Офера Керцнера. Україна видала консульський патент, а Ізраїль надав екзекватуру.

Урочисте відкриття

16 травня 2013 року в Міністерстві закордонних справ Ізраїлю відбулася офіційна церемонія відкриття консульства. У ній взяли участь Зеев Елькін, Геннадій Надоленко, представники ізраїльських ділових кіл та дипломати.

Сам Офер Керцнер, отримавши консульський патент і підписавши угоду про функції та обов’язки, подякував керівництву України за надану довіру. Він зазначив, що «за останні роки Україна раз за разом показувала себе справжнім другом держави Ізраїль. У непростій дипломатичній реальності Україна довела свою непохитність у підтримці Ізраїлю як у сфері державної політики, так і в сфері безпеки».

Посол Надоленко підкреслив, що відкриття консульства посилить дружні зв’язки між державами.

Адреса почесного консульства

Почесне консульство України в Єрусалимі 📍 94187, Держава Ізраїль, м. Єрусалим, вул. Джорджа Вашингтона, буд. 1

Політичний контекст

Відкриття почесного консульства України в Єрусалимі у 2013 році мало важливий політичний контекст, пов’язаний зі статусом Єрусалима та розвитком українсько-ізраїльських відносин. Формально цей крок не означав зміни офіційної позиції України щодо статусу міста, однак сприймався як жест доброї волі стосовно Ізраїлю.

До 2017 року більшість країн, включно з Україною, утримувалися від визнання Єрусалима столицею Ізраїлю, зберігаючи посольства в Тель-Авіві (що було наслідком резолюцій ООН і невизнання анексії Східного Єрусалима). Тим не менш, Ізраїль високо оцінив відкриття українського консульства у своєму столичному місті. Це дозволяло частково посилити дипломатичну присутність України в Єрусалимі без формального перенесення посольства.

Після того як США у 2018 році першими перенесли своє посольство до Єрусалима, ізраїльський уряд почав закликати й інші країни наслідувати цей приклад. У грудні 2018 року посол Ізраїлю в Україні Джоель Ліон відкрито заявив, що Ізраїль сподівається на перенесення посольства України з Тель-Авіва до Єрусалима, і підтвердив, що ізраїльська сторона регулярно порушує це питання в діалозі з українською владою.
Більше того, у жовтні 2018 року у Верховній Раді України був зареєстрований проєкт (9107 від 20.09.2018) постанови про визнання Єрусалима столицею Ізраїлю та перенесення українського посольства до Єрусалима.

У травні 2019 року до Верховної Ради подали проєкт постанови про перенесення посольства України в Ізраїлі до Єрусалима. Проєкт №10325 подала група депутатів з різних фракцій. Назва документа звучить як «Проєкт Постанови про Звернення Верховної Ради України до Президента України, Кабінету Міністрів України щодо перенесення Посольства України в Державі Ізраїль до його столиці – міста Єрусалим».

Хоча тоді ці ініціативи не були реалізовані, тенденція до перегляду позиції набирала сили.

У грудні 2021 року, на заході до 30-річчя дипвідносин, посол України Євген Корнійчук заявив про визнання Єрусалима «єдиною столицею Ізраїлю» та плани відкрити там філію посольства.
Ця заява пролунала у присутності міністра у справах Єрусалима Зеєва Елькіна та інших високопосадовців і стала результатом домовленостей на найвищому рівні. За словами посла, українська сторона сподівалася відкрити дипломатичне представництво в Єрусалимі протягом наступного року, під час візиту президента Володимира Зеленського до Ізраїлю.

Примітно, що Корнійчук підкреслив: визнання Єрусалима залежить від розширення співпраці з Ізраїлем у сфері безпеки та оборони – фактично, Київ пов’язував цей дипломатичний крок із посиленням ізраїльсько-української військово-технічної взаємодії. Таким чином, Україна сигналізувала готовність піти назустріч давньому побажанню Ізраїлю, розраховуючи взамін на підтримку своїх пріоритетів.

Ізраїль привітав слова українського посла; як знак особливого значення події Зеєв Елькін подарував Корнійчуку стародавній 2700-річний артефакт з написом «Єрусалим» івритом. Реалізувати ініціативу завадила війна, що почалася у лютому 2022 року. В умовах війни дипломатичні пріоритети змістилися – запланований візит Зеленського та відкриття філії посольства в Єрусалимі були відкладені.

Втім, заява України про визнання Єрусалима столицею Ізраїлю не була відкликана і залишається знаковим жестом.

Офер Керцнер: біографія та дипломатична місія

Офер Керцнер народився в Ізраїлі у 1957 році, служив у ВПС ЦАХАЛ, після чого зайнявся бізнесом. У 1998 році переїхав до Києва, де став одним із провідних девелоперів, реалізувавши проєкти торговельних центрів, готелів і житлових комплексів.

Призначення Керцнера почесним консулом стало логічним кроком: він уже багато років сприяв розвитку українсько-ізраїльських контактів. Окрім дипломатичної місії, він підтримує культурні та освітні проєкти, виступає спонсором театру «Гешер», програм Taglit і Garin Tzabar.

Роль під час війни

З початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році Керцнер перетворив консульство на центр гуманітарної допомоги. Він організував логістичні хаби, передав понад 100 тонн вантажів, закупив 1500 комплектів бронежилетів і шоломів, безпілотники, прожектори для ППО.

У Києві в його ТЦ «Даринок» створено укритий «Пункт незламності» площею 68 тис. кв. м. Керцнер організував евакуацію тяжкохворих дітей до Ізраїлю, допомагав мешканцям деокупованих територій, виступав за надання Україні оборонних систем.

Значення консульства сьогодні

Почесне консульство України в Єрусалимі стало важливим елементом двосторонніх відносин. Під керівництвом Офера Керцнера воно виконує не лише консульські, але й стратегічні завдання — від допомоги громадянам до зміцнення партнерства України та Ізраїлю в найскладніші періоди новітньої історії.

Консульство України в Хайфі (2008–2014) та українські консули: історія і факти

Відкриття консульства в Хайфі (2008): цілі та діяльність

Офіційне Генеральне консульство України у місті Хайфа відкрилося 16 грудня 2008 року. Його створення було зумовлене великою українською діаспорою на півночі Ізраїлю та необхідністю полегшити їй доступ до консульських послуг.

За оцінками мерії Хайфи, лише у цьому місті проживало понад 40 тисяч вихідців з України, а в північному регіоні Ізраїлю – до 200 тисяч осіб. Нове консульство отримало завдання оперативно вирішувати паспортні, візові та інші питання українських громадян і вихідців з України, що проживають у Хайфі та околицях.
Адреса та режим роботи: Консул — Ігор Віталійович Турчин. Консульство розміщувалося в центрі Хайфи, у т.зв. будівлі «Орен» на вулиці Паль-Ям, буд. 2 (4-й поверх). Консульський округ охоплював увесь північ Ізраїлю — від міста Хадера і північніше по шосе №65.

На цій території на консульському обліку в Хайфі перебувало близько 27 000 осіб, з них близько 5 000 — мешканці самої Хайфи. Консульство надавало повний спектр послуг згідно з консульським статутом: оформлення закордонних паспортів, нотаріальні дії, видача довідок, консульський облік, а також сприяння українським громадянам у надзвичайних випадках.

Крім того, генконсульство займалося розвитком двосторонніх зв’язків — наприклад, брало участь у програмах міст-побратимів Хайфи та Одеси та організовувало культурно-інформаційні заходи для діаспори. Так, у 2014 році за участю консульства пройшла міжнародна фотовиставка «Місто біля моря», що об’єднала три міста-побратими: Марсель, Одесу та Хайфу.
Відкриття цієї виставки в Хайфі відбулося в жовтні 2014 року за участі представників України та Франції, а ініціатором проєкту виступила консул України в Хайфі Людмила Іродовська – співробітник генконсульства, що курувала культурні зв’язки.

Варто зазначити, що рішення про відкриття консульства в Хайфі було ухвалене на найвищому рівні влітку 2008 року, на тлі активізації українсько-ізраїльських відносин. Незадовго до цього, у листопаді 2008-го, президент України Віктор Ющенко здійснив державний візит до Ізраїлю, під час якого обговорювалося розширення дипломатичної присутності України.

До речі, тоді 4 липня 2008 року флагман військово-морських сил України фрегат «Гетьман Сагайдачний» зайшов у хайфський порт. Зупинка в ізраїльському порту збіглася з днем народження українського фрегата, який у цей день відсвяткував своє 15-річчя. Після цього він вийшов у Середземне море для участі в операції НАТО «Активні зусилля». У порту екіпаж корабля привітав посол України в Ізраїлі Ігор Тимофєєв. На борт фрегата були допущені ізраїльські журналісти.
(Під час російського вторгнення в Україну у 2022 році фрегат перебував на ремонті в порту Миколаєва і 3 березня 2022 року був частково затоплений, щоб уникнути захоплення.)

Хайфа, яку іноді називають «північною столицею» Ізраїлю, стала другим містом після Тель-Авіва з українською консульською установою. Відкриття генконсульства відбулося за підтримки місцевої влади: тодішній посол України в Ізраїлі Ігор Тимофєєв і мер Хайфи Йона Яхав брали участь у церемонії.

Генеральні консули України в Хайфі (2008–2014)

Ігор Віталійович Турчин – перший і єдиний офіційний Генеральний консул України в Хайфі за час роботи установи. Він очолив генконсульство з моменту відкриття (кінець 2008 року) і керував ним до закриття у 2014 році.

Турчин – кар’єрний дипломат-сходознавець, який уже мав великий досвід роботи в Ізраїлі. У 1995–2005 рр. він працював у посольстві України в Тель-Авіві та очолював Торговельно-економічну місію України в Ізраїлі.
У 2005 році Турчин повернувся до МЗС України (працював начальником відділу з питань РФ), а в листопаді 2008 року знову прибув до Ізраїлю для організаційного запуску нового консульства в Хайфі. Фактично, протягом місяця він підготував відкриття дипустанови «з нуля».

За словами очевидців, Ігор Турчин – стримана та ділова людина, історик за освітою. Завдяки його зусиллям консульство швидко налагодило роботу з місцевою громадою. За роки служби в Хайфі генконсул Турчин неодноразово виступав публічно з питань захисту громадян.

Наприклад, у грудні 2009 року, коли біля берегів Ізраїлю затонуло вантажне судно з українським екіпажем, генконсул Ігор Турчин координував допомогу врятованим морякам. У коментарях ЗМІ він пояснив позицію України, зазначивши, що українська влада не вестиме переговорів із судновласником, оскільки це виходить за межі їхньої компетенції.
Консульство приділяло увагу і ветеранам: дипломати брали участь у “Парадах Перемоги” в Хайфі, меморіальних церемоніях, співпрацювали з ізраїльськими організаціями ветеранів. Також генконсул підтримував побратимські зв’язки Хайфи та Одеси.

Зокрема, у 2010–2011 рр. за сприяння українського консульства в Хайфі відбулися виставки одеських і хайфських карикатуристів (проєкти «Сміхохідний перехід» до 1 квітня), що підкреслювали культурну спорідненість портових міст.

Окрім Ігоря Турчина, у генконсульстві працювали й інші українські дипломати, які виконували функції консулів. Особливо відома Людмила Іванівна Іродовська, яка обіймала посаду консула і, по суті, заступника генконсула. Іродовська курувала питання культури та зв’язків з громадою.
Саме вона стала ініціатором згаданої фотовиставки «Місто біля моря» та стояла біля витоків її організації. Місцеві російськомовні видання Хайфи називали Людмилу Іродовську однією з найбільш відкритих для діаспори дипломатів – вона регулярно зустрічалася з активом громади, відповідала на нагальні питання репатріантів (наприклад, щодо угод про пенсійне забезпечення).

В останні місяці перед закриттям консульства (друга половина 2014 р.), коли штат уже скорочувався, Іродовська фактично виконувала обов’язки керівника установи на місці. Таким чином, офіційно Генеральним консулом усі роки був Ігор Турчин, однак внесок його колеги – консула Іродовської – теж помітний в історії консульства.

Політичний контекст роботи консульства (2008–2014) полягав у прагненні України розширити присутність на Близькому Сході в період проєвропейського курсу (президента Ющенка). Консульство пережило зміну влади на батьківщині та початок кризи 2014 року.
Після Євромайдану та в умовах фінансових труднощів нового українського уряду були переглянуті витрати на дипслужбу – це безпосередньо вплинуло на долю генконсульства в Хайфі.

Закриття консульства (2014) та перехід до почесного консула

Офіційна діяльність Генконсульства України в Хайфі завершилася в кінці 2014 року. У рамках оптимізації бюджету МЗС України оголосив про ліквідацію дев’яти закордонних установ, включно з Хайфою.

Як повідомив 6 листопада 2014 р. прессекретар МЗС Євген Перебийніс, закриття консульства в Хайфі стало частиною заходів зі скорочення державних витрат. При виборі консульств до закриття враховувалися різні чинники – навантаження, кількість операцій, близькість інших українських диппредставництв та число громадян на обліку.
У випадку Хайфи вирішили, що її функцію зможе взяти на себе консульський відділ посольства в Тель-Авіві (відстань ~90 км).

З початку листопада 2014 року генконсульство Хайфи припинило прийом громадян, тривали процедури згортання роботи. Українські виборчі дільниці, що діяли там на парламентських виборах жовтня 2014, також були закриті. МЗС України офіційно повідомило ізраїльську сторону про ліквідацію консульства.

Українським громадянам та ізраїльтянам було роз’яснено, що після закриття генконсульства в Хайфі всі звернення слід надсилати до посольства України в Тель-Авіві (вул. Йєрміягу, 50).

Закриття консульства викликало жаль української діаспори в Хайфі та на півночі Ізраїлю. Багато репатріантів, звиклих вирішувати питання на місці, тепер були змушені звертатися до Тель-Авіва або користуватися послугами почесного консула України.
Уряд України, розуміючи важливість регіону, зберіг інститут почесного консульства в Хайфі.

З листопада 2014 року офіційним представником України в північному окрузі Ізраїлю залишився почесний консул, хоча повноцінне генконсульство перестало існувати.

Ізраїльська преса зазначала, що Україна не перша країна, яка закрила дипмісію в Хайфі: з подібних причин раніше закривали консульства США та деякі інші держави, зосереджуючи ресурси в Тель-Авіві або Єрусалимі.

Почесні консули України в Хайфі

Роль почесного консула України в Хайфі з моменту закриття генконсульства (та й задовго до його відкриття — з 1998 року) виконує Арон (Аарон) Сергійович Майберг.
Це відомий ізраїльський бізнесмен українського походження, співзасновник і багаторічний співвласник авіакомпанії «Міжнародні Авіалінії України» (МАУ). Майберг народився 1956 року в Тюмені (РСФСР), виріс в українському місті Чернівці, а в 1990 році переїхав до Ізраїлю.

Отримавши ізраїльське громадянство, він активно сприяв розвитку прямого авіасполучення між Україною та Ізраїлем у 1990-х роках. Зокрема, Майберг брав участь в організації першого прямого рейсу Київ–Тель-Авів (серпень 1992 р.) і тривалий час очолював авіакомпанію «Аеросвіт», пізніше став головою наглядової ради МАУ.

Статус почесного консула України в Хайфі Арон Майберг отримав ще у 1998 році — тобто задовго до відкриття офіційного генконсульства. Фактично, Україна заснувала почесне консульство в Хайфі з метою підтримувати зв’язок з громадою північного Ізраїлю, коли власних кадрових дипломатів там не було.
Після 2008 року, з появою генконсульства, діяльність почесного консула відійшла на другий план, однак з 2015 року Майберг знову є представником України в Хайфі на громадських засадах. Його ім’я офіційно значиться у списку почесних консулів України за кордоном. Почесне консульство України в Хайфі охоплює місто Хайфа та весь Північний округ Ізраїлю.

Адреса для зв’язку з почесним консулом – офіс компанії «Caspi Aviation» в районі Кфар-Шмар’ягу (центральний Ізраїль). Хоча офіс розташований не в Хайфі, а поблизу Тель-Авіва, Арон Майберг курує саме почесне консульство в Хайфі, регулярно виїжджаючи до північних міст у справах діаспори.
Біографія та діяльність Арона Майберга як почесного консула: Маючи великий досвід роботи з авіасполученням, Майберг з 1990-х років виступає сполучною ланкою між Україною та Ізраїлем. Він підтримує численні гуманітарні та культурні ініціативи.

По-перше, Майберг зробив значний внесок у збереження єврейсько-української культурної спадщини: за його фінансової підтримки була відреставрована історична синагога у місті Чернівці (Буковина). У 2011 році після реставрації цю синагогу урочисто відкрили і назвали на честь батьків мецената – Ізраеля та Зельди Майберг, завдяки якому передача будівлі громаді стала можливою. Сьогодні це головний храм чернівецької громади Хабаду.
По-друге, уже в статусі почесного консула, Арон Майберг ініціював програми допомоги тяжкохворим українським дітям і пораненим бійцям, яких направляли на лікування до Ізраїлю. Так, з липня 2015 року за його ініціативи на кожному рейсі МАУ почали резервувати кілька місць у спеціальному «гуманітарному блоці» – для безкоштовного перевезення пацієнтів, чиє життя залежить від термінової операції за кордоном.

За перший рік дії цієї програми було перевезено близько 800 українських пацієнтів і понад 30 тонн гуманітарних вантажів (у тому числі з Ізраїлю – для постраждалих східних регіонів України).

По-третє, Майберг активно долучився до волонтерських проєктів після початку повномасштабної війни в Україні (2022). Його компанія Caspi Aviation навесні 2022 року брала участь у відправленні з Ізраїлю до Польщі літака з гуманітарною допомогою для українських біженців.
Сам Майберг в ізраїльській пресі емоційно відгукувався про війну, називаючи те, що відбувається, «болем, який пече все тіло» – адже страждає і його рідна країна.

У громадській ролі почесного консула Арон Майберг також сприяє розвитку двосторонніх ділових контактів і культурного обміну. Він входить до оргкомітету щорічного Українсько-ізраїльського саміту (Global Israeli Ukrainian Summit) і підтримує проєкти освіти та мистецтва, спрямовані на зближення двох країн.

Український уряд високо оцінив заслуги Майберга: ще у 1999 та 2004 роках він був нагороджений орденами «За заслуги» III та II ступенів за внесок у розвиток співпраці України та Ізраїлю.
З 2014 року Арон Майберг залишався єдиним почесним консулом України в Хайфі, його мандат кілька разів продовжувався МЗС України.

Роль нового почесного консульства в Хайфі

Посилення консульського представництва в Хайфі у 2025 році — важливий крок для української дипломатії. Очікується, що офіс Алекса Зернопольського працюватиме за моделлю почесного консульства, доповнюючи діяльність посольства в Тель-Авіві та почесного консульства в Єрусалимі.

Приймальня в Хайфі зможе:

• Забезпечувати консультації та допомогу українським громадянам на півночі Ізраїлю.
• Підтримувати культурні проєкти та бізнес-співпрацю.
• Сприяти у вирішенні екстрених питань (у тому числі пов’язаних із воєнними обставинами та евакуацією).

Рішення відкрити консульську приймальню саме в Хайфі зумовлене одразу кількома чинниками. Це третє за величиною місто Ізраїлю, ключовий центр північного регіону та місце проживання значної частини української діаспори. Новий офіс дозволить жителям півночі отримувати консульські послуги ближче до дому.

Хто такий Алекс Зернопольський

Алекс Зернопольський — відомий адвокат, що практикує в Ізраїлі. Він вільно володіє івритом, російською, українською та англійською мовами, що робить його максимально доступним для спілкування з різними групами населення в Ізраїлі.

Сайт Алекса Зернопольського – https://pravoisrael.com/

Алекс Зернопольський — відомий ізраїльський адвокат, випускник Єврейського університету в Єрусалимі, понад 20 років практикує у сфері права.
Він очолює Комісію з алії при Палаті адвокатів Ізраїлю, яка займається питаннями репатріації та правової допомоги новим іммігрантам. За роки роботи Зернопольський брав участь у резонансних судових процесах, багато з яких створили важливі правові прецеденти в ізраїльській судовій системі.

Він також є одним із засновників Інституту IISLS, що розробив стратегію захисту Ізраїлю на міжнародній арені та домігся офіційного визнання теракту 7 жовтня актом геноциду.

Його адвокатський офіс — один із провідних юридичних брендів Ізраїлю, що надає послуги у сфері імміграційного, сімейного, комерційного та трудового права, угод з нерухомістю, а також нотаріату.
Окрім професійної діяльності, Зернопольський активно бере участь у правозахисних та громадських ініціативах, підтримує громаду реформістського юдаїзму і залишається одним із найавторитетніших фахівців у сфері імміграційного права.

В українській діаспорі Зернопольського називають одним із провідних спеціалістів з прав українців, тимчасово перебуваючих в Ізраїлі без статусу за Законом про повернення. Його призначення почесним консулом відкриває додаткові можливості для захисту інтересів українців у північних регіонах країни.

Рішення про посилення консульської роботи в Хайфі — це не просто відновлення зручності для українців півночі Ізраїлю, але й стратегічний сигнал про те, що дипломатична мережа України в Ізраїлі знову розширюється.

Посли та тимчасові повірені України в Ізраїлі

З моменту встановлення дипломатичних відносин 26 грудня 1991 року Україну в Ізраїлі представляли кілька послів, кожен з яких робив свій внесок у розвиток двосторонніх відносин, зміцнення політичних і культурних зв’язків, а також підтримку української діаспори.

1. Юрій Миколайович Щербак — 29.10.1992 – 22.10.1994
Перший Надзвичайний і Повноважний Посол України в Державі Ізраїль. Запустив роботу посольства в Тель-Авіві, налагодив дипломатичні та економічні контакти, активно взаємодіяв з українською діаспорою.

2. Олександр Іванович Майданник — 22.10.1994 – 19.01.1996 (тимчасовий повірений у справах); 19.01.1996 – 03.01.1998 (посол)
До офіційного призначення виконував обов’язки голови місії після від’їзду Щербака. З 1996 року — Надзвичайний і Повноважний Посол.
3. Дмитро Юхимович Марков — 17.03.1998 – 12.07.2002
Розвивав двосторонні політичні та економічні відносини, працював над спрощенням візових процедур.

4. Олександр Сергійович Сліпченко — 14.11.2002 – 24.07.2004
Зосередив увагу на торговельно-економічному співробітництві та взаємодії з ізраїльською українською громадою.

5. Олександр Хом’як — 01.2005 – 11.2005 (тимчасовий повірений у справах)
Радник з консульських питань з 02.2002 по 08.2006. На період з січня по листопад 2005 року очолював посольство як тимчасовий повірений у справах.

6. Ігор Володимирович Тимофєєв — 24.11.2005 – 11.05.2010
Просував проєкти у сфері освіти, науки та міжпарламентських зв’язків.
7. Геннадій Олексійович Надоленко — 17.07.2010 – 22.09.2020
Один із найвідоміших українських дипломатів в Ізраїлі. Активно брав участь у культурних та економічних проєктах, підтримував діаспору.

8. Євген Корнійчук — з 2021 по теперішній час
Чинний Надзвичайний і Повноважний Посол України в Ізраїлі. Активно працює в умовах війни, розширює консульську мережу.

Історія українських дипломатичних представництв в Ізраїлі — це не просто низка офіційних дат, а відображення постійного пошуку нових форм співпраці та підтримки діаспори. Кожне відкриття і кожне призначення, від перших послів до почесних консулів, було кроком назустріч українцям, які живуть у різних куточках країни.

Сьогодні, коли Хайфа знову готується прийняти консульську місію, це стає символом зміцнення зв’язків між Україною та Ізраїлем, а також визнанням важливості північного регіону в цій спільній історії.