«Завтра (12 вересня 2024 року, ред) у Центральній синагозі (Київ, Україна) відбудеться прощання з моїм сином Матітьягу (Антоном), який загинув на фронті, захищаючи Україну» — написав Моше Асман.
…..
Раніше Моше Реувен Асман, головний рабин України та Києва, поділився особистою історією у День Пам'яті загиблих захисників України 29 серпня 2024 року.
Він розповів, що з початку повномасштабної війни РФ проти України лихо постукало до будинку майже кожного українця — хто втратив близьку людину, хто бореться з пораненнями, і цей біль не оминув і його родину теж.
2002 року рабин Асман із дружиною всиновили 11-річного хлопчика, який залишився сиротою. Його звали Антон Самбірський, але вони дали йому єврейське ім'я Мататьягу (Мотя) на честь героїчного лідера повстання Маккавєєв проти імперії загарбників понад 2200 років тому події, що лягли в основу свята Ханукі.
Мотя жив у родині рабина близько 10 років, а коли став дорослим, вирішив жити самостійно. Він одружився, і в травні цього року в нього народилася дочка. Але за тиждень після народження дитини Мотю призвали до армії. Після швидкого курсу молодого бійця одразу направили на передову.
Востаннє рабин Асман спілкувався з Мотею 17 липня. А вже 24 липня під час бою він зник безвісти. Його дружина отримала офіційний документ.
«Цього дня Пам'яті загиблих захисників України я молюся за всіх героїв, які віддали своє життя за свободу своєї країни. Їхня мужність і самопожертва ніколи не будуть забуті.
Вічна слава Героям, котрі захищали свою Батьківщину!» — Рабин Моше Реувен Ассман
Цей текст наголошує на трагедії та глибині людської втрати, викликаної війною в Україні. Особиста історія рабина Асмана демонструє, як лиха війни стосуються всіх, включаючи духовних лідерів, і ілюструє, що навіть сім'ї, присвячені служінню, не застраховані від трагедій.
Це важливо, тому що воно нагадує про те, що війна зачіпає кожного, незалежно від його ролі чи становища в суспільстві, і показує, що пам'ять про тих, хто віддав своє життя за свободу, має бути збережена та вшанована.
Історія рабина Моше Реувена Асмана також важлива у контексті відносин між євреями та українцями, оскільки вона демонструє тісні зв'язки та спільні страждання цих двох народів в умовах війни.
Усиновлення єврейською родиною українського хлопчика, який згодом став захисником України, символізує єдність та солідарність між єврейською та українською громадами. Цей приклад наголошує, що, незважаючи на різну культурну та релігійну спадщину, євреїв та українців об'єднує спільна боротьба за свободу та незалежність країни.
Пам'ять про загиблих героїв, таких як Мотя, важлива не лише для українців, а й для єврейської громади, оскільки вона посилює взаєморозуміння та підтримує тісні зв'язки між цими народами.
Читайте нас у каналах Новини Ізраїлю Nikk.Agency Новини Ізраїлю в – Telegram– Facebook, – Google News
