- 11 Грудня, 2025
- 7:31 pm
- В світі
9–10 грудня 2025 року Москва знову показала, що вміє влаштовувати великі релігійні шоу.
В MTS Live Hall — величезному залі, де регулярно проходять заходи, фінансовані структурами, близькими до російської влади, — відбулося свято Йуд-Тес Кіслев, Новий рік хасидизму.
Це головне свято руху Хабад-Любавич. Саме Хабад повністю контролює російську єврейську інфраструктуру (ФЄОР) — і саме він організував подію.
Але цього року святкування отримало скандальний міжнародний відтінок:
до Москви прилетів головний сефардський рабин Ізраїлю Давид Йосеф, один з двох офіційних головних рабинів Ізраїлю.
Так, у той час як:
- Росія бомбить Харків, Дніпро, Одесу, Київ;
- гинуть мирні люди, в тому числі євреї,
- по людям летять ракети, шахеди, балістика;
- в Україні хабадські рабини рятують своїх громадян з-під завалів і з-під вогню…
У цей момент на сцені московського залу стоїть високопоставлений релігійний лідер Ізраїлю, усміхається, отримує оплески і бере участь у церемонії.
Хто брав участь у московському святі
Склад гостей був показовий:
✔ Головний рабин Росії Берл Лазар
Фактично релігійний представник кремля. Повністю лояльний владі РФ.
✔ Головний сефардський рабин Ізраїлю Давид Йосеф
Один з двох офіційних головних рабинів Ізраїлю.
✔ Президент ФЄОР Олександр Борода
Людина, яка десятиліттями формує «офіційний» образ єврейства в РФ — строго під контролем влади.
✔ Делегації Хабаду з Росії, СНД, Ізраїлю та США
Незважаючи на війну, на санкції, на міжнародну ізоляцію москви.
✔ Представники гірсько-єврейських та бухарсько-єврейських громад
✔ І головний момент — брит-міла Максима Харкіна, колишнього заручника ХАМАС
Важливою частиною вечора стала церемонія брит-міла для колишнього заручника ХАМАС Максима Харкіна, який був звільнений у рамках обміну (ізраїльського обміну). У Москві йому дали єврейське ім’я Залман-Зеліг. Рабин Йосеф брав участь у цій церемонії, що було подано російськими ЗМІ як «знак міжнародної єврейської солідарності».
Москва використала цю історію, щоб пов’язати свою «місію» з драмою, що відбувається на Близькому Сході.
Присутність Давида Йосефа на брит-мілі підкреслювало:
Ізраїльський рабинат ніби стоїть поруч з російським єврейством — прямо в столиці агресора.
Факт його присутності став шоком не тільки для української єврейської громади, але й для багатьох ізраїльтян, особливо тих, хто стежить за війною Росії проти України і знає реальні масштаби руйнувань, жертв і гуманітарних катастроф, які відбуваються щодня.
На тлі російського вторгнення, постійних ударів по українських містах і загибелі в цих атаках євреїв — причому не абстрактних, а тих же хабадників, тих же прихожан, тих же сімей, з якими Хабад в Україні працював десятиліттями, — приїзд ізраїльського релігійного лідера до Москви виглядає як питання, на яке немає раціонального пояснення.
Але саме тому він вимагає чесного розбору.
Що відбувається в Україні в цей же період
Щоб зрозуміти масштаб абсурду, важливо описати українську сторону.
Під час російської агресії загинуло значне число людей єврейського походження. Хабад в Україні пережив прямі удари по своїх об’єктах, обстріли районів з великою кількістю єврейських сімей, руйнування будівель, де жили прихожани громади.
Головний рабин України (ХАБАД) Моше Реувен Асман працював під обстрілами, вивозив людей з зруйнованих міст, організовував гуманітарні склади, забезпечував притулки. Його робота стала прикладом того, як релігійний лідер повинен діяти в умовах, коли на громаду падають ракети.
Головний рабин Києва (ХАБАД) Йонатан Маркович пішов ще далі: він направив офіційне звернення прем’єр-міністру Ізраїлю Біньяміну Нетаньягу і двом головним рабинам Ізраїлю, в якому просив використати вплив Ізраїлю, щоб зупинити руйнування єврейських святинь і районів. Його лист став актом відчаю: він описував, як російські ракети руйнують будівлі, де живуть євреї, і підкреслював, що це вже не поодинокі випадки, а системний процес.
На тлі всіх цих подій рабини України очікували від Ізраїлю хоча б моральної підтримки.
Замість цього один з головних рабинів Ізраїлю опинився на сцені в Москві.
Чому до Москви поїхав саме сефардський головний рабин Ізраїлю
Щоб зрозуміти цей факт, необхідно пояснити структуру ізраїльського рабинату.
В Ізраїлі два головних рабини:
– головний ашкеназький рабин (Калман Бар-Мор)
– головний сефардський рабин (Давид Йосеф)
Це не два рівні однієї системи — це два рівних релігійних лідери, кожен представляє свою традицію.
Однак у міжнародному і політичному сенсі ці позиції різняться.
Головний ашкеназький рабин — це традиційно фігура, максимально пов’язана з державною владою Ізраїлю, протоколом, зовнішньою політикою і представленням Ізраїлю на міжнародній арені. Від нього очікується політична обережність, повна відповідність позиції держави і виключення будь-яких дій, які можуть зашкодити зовнішньополітичним інтересам.
Головний сефардський рабин набагато менш політично обмежений. Історично сефардські рабини виконували міжнародні релігійні місії, працювали з діаспорами, підтримували контакти з східними громадами. Їхні поїздки рідко сприймалися як політичні дії Ізраїлю. Це дозволяє їм діяти більш вільно.
Сім’я Йосефів — одна з найвпливовіших сефардських сімей Ізраїлю, заснована на спадщині легендарного рабина Овад’ї Йосефа, духовного лідера партії ШАС. Давид Йосеф наслідує цю традицію і має репутацію людини, яка може вести незалежну зовнішню релігійну діяльність.
Саме тому для Москви, для ФЄОР і для російської Хабад-структури було ідеально отримати саме сефардського рабина Ізраїлю — достатньо високого рівня, щоб показати «міжнародну підтримку», але при цьому не настільки політично значущого, щоб викликати міжнародний скандал.
З точки зору ізраїльського МЗС, візит рабина, який не зустрічається з російськими чиновниками і виступає тільки на релігійному заході, можна вважати «несанкціонованим, але і не забороненим».
Але з точки зору Києва, Одеси, Львова, Дніпра – це виглядає інакше: рабин Ізраїлю приїхав у країну, яка вбиває євреїв.
Євреї Росії: хто вони і чому це важливо для розуміння візиту
Російська єврейська громада історично є ашкеназькою.
Згідно з демографічними оцінками:
– 85–90% російських євреїв — ашкенази
– 10–15% — сефарди, бухарські і гірські євреї, грузинські євреї і близькосхідні громади
Однак на практиці майже вся релігійна структура російського єврейства знаходиться під контролем Хабаду.
ФЄОР і майже всі синагоги у великих містах Росії управляються Хабадом. Їхнім лідером є Берл Лазар, який де-факто став державною фігурою в релігійній вертикалі Росії, відомою своєю безумовною лояльністю Кремлю.
Для російської влади приїзд головного рабина Ізраїлю — це величезний символічний капітал. Він показує, що незважаючи на війну, незважаючи на міжнародну ізоляцію, незважаючи на руйнування українських єврейських громад, релігійні зв’язки з Ізраїлем продовжують працювати.
Це зручний сигнал для кремля:
«навіть ізраїльські головні рабини до нас приїжджають; значить, Росія не ізольована».
Це політична експлуатація релігійної присутності.
Сефарди і ашкенази в Ізраїлі: відмінності, конфлікти і роль у сьогоднішній історії
Щоб зрозуміти, чому візит рабина Йосефа став таким чутливим, треба пояснити внутрішній устрій Ізраїлю.
Ашкенази історично представляли еліту релігійного і світського істеблішменту. Вони контролювали рабинські суди, державні рабинські інститути, освіту і більшу частину релігійних повноважень.
Сефардські громади, які прибули до Ізраїлю в 1950–1970-х роках з країн Близького Сходу і Північної Африки, стикалися з дискримінацією, а в політиці поступово створили свою силу — перш за все через партію ШАС.
Давид Йосеф належить до цієї традиції.
Він представляє громаду, у якої є своє розуміння релігійної дипломатії, своя історія відносин з діаспорами і свій підхід до того, що Ізраїль може дозволити собі в міжнародному плані.
Проблема в тому, що цей підхід погано поєднується з чутливістю воєнного часу.
Коли рабини України ховаються від російських обстрілів, а рабин Ізраїлю летить до Москви святкувати релігійне свято — відмінності між ашкеназькою обережністю і сефардською автономністю стають болісно очевидними.
Чи дивно це, що головний сефардський рабин бере участь у по суті своїй ашкеназькому святі?
Візит головного сефардського рабина Ізраїлю на святкування 19 кислева в Москву — це подія, яка не може не викликати питань. Це свято, яке організовує Хабад, має глибокі корені в ашкеназькій традиції, і святкування звільнення раббі Шнеура-Залмана з Ляд (Алтер Ребе) завжди було важливим тільки для ашкеназьких хасидів.
Так чому ж головний сефардський рабин Ізраїлю присутній на святі, яке по своїй суті ближче до ашкеназької традиції?
Чи санкціонував Ізраїль цю поїздку
Офіційно МЗС Ізраїлю не коментував візит.
Але в Ізраїлі неможливо, щоб рабин рівня Давида Йосефа покинув країну і виступив у Москві, не поставивши до відома державні структури.
Формулювання зазвичай таке:
«МЗС не схвалює, але не забороняє релігійні поїздки, якщо вони не включають політичних зустрічей».
Але для української сторони це не має значення.
Для людей, які ховають убитих ракетами родичів, важливо інше:
чому головний рабин Ізраїлю з’явився на сцені країни, яка несе відповідальність за їхню смерть.
Як візит рабина до Москви може бути пов’язаний із заявою Нетаньягу про «постійні контакти» з путіним
За добу до московського святкування 19 кислева Біньямін Нетаньягу, до речі представник ашкеназької політичної еліти Ізраїлю, виступив у Кнесеті і заявив, що підтримує «постійні контакти» з путіним і регулярно розмовляє з ним. Ця фраза не була випадковою: прем’єр фактично визнав, що стратегічний канал зв’язку з Москвою залишається робочим і, за його словами, “необхідним для ізраїльської безпеки, особливо на північному напрямку”.
Однак сам Нетаньягу не може дозволити собі жодного публічного кроку в бік Росії: прямий візит або офіційний жест призвів би до політичних наслідків у відносинах зі США і західними партнерами. Ашкеназький центр влади діє через закриті дипломатичні механізми, і прем’єр підкреслює саме цю лінію — контакти існують, але вони не повинні бути видимими.
На цьому тлі поява в Москві головного сефардського рабина Ізраїлю — ідеальний «обхідний маршрут». Формально це релігійний візит, не пов’язаний з державою і не порушує зовнішньополітичний баланс. Фактично він виконує роль м’якого каналу, який дозволяє зберегти контакт там, де політик з’явитися не може.
І в цій комбінації — ашкеназький прем’єр, що приховує офіційний канал, і сефардський рабин, здатний з’явитися публічно — проглядається структура паралельної комунікації, про яку Нетаньягу сказав прямим текстом.
Підсумок
Поки українські євреї ховаються в підвалах під обстрілами;
поки рабин Асман рятує людей;
поки рабин Маркович пише Нетаньягу лист про руйнування єврейських святинь;
поки російські ракети вбивають євреїв у Харкові, Києві та Одесі —
в цей час один з головних рабинів Ізраїлю стоїть на сцені московського залу і бере участь у святкуванні.
Це не просто конфлікт сприйняття.
Це — глибокий моральний розрив, який не можна пояснити ні протоколом, ні традицією релігійних поїздок, ні дипломатичною логікою Ізраїлю.
Це питання, яке буде звучати все голосніше:
як таке можливо — і що ізраїльтяни, українці і світове єврейство повинні винести з цього уроку.
І саме тому сьогодні, коли питання моралі, відповідальності і єврейської солідарності знову стають центральними, ми в НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency вважаємо за необхідне піднімати такі теми відкрито і чесно.
