Україна пропонує США та ЄС «унікальне партнерство»: доступ до багатств країни в обмін на допомогу у війні з Росією. Йдеться про трильйони доларів та критичні ресурси, включаючи літій, уран та чорноземи.

Литий, чорноземи, титан, уран, кобальт, нікель та інші ресурси ціною трильйони доларів в обмін на підтримку України проти путіна — один із пунктів Плану Перемоги Президента України Зеленського.

Йдеться про те, що Україна пропонує США разом із певними партнерами, зокрема Євросоюз, «укласти спеціальну угоду про спільний захист наявних у державі критичних ресурсів, спільне інвестування та використання відповідного економічного потенціалу».

Чому ці ресурси стають ключовими у геополітичній боротьбі?

Україна знаходиться у центрі глобальної геополітичної гри. Її ресурси – це не просто економічний актив, а й потужний важіль впливу протистояння з Росією. Президент Володимир Зеленський, представляючи свій «План Перемоги»Відкрито заявив: Україна готова до «глибокої співпраці» зі США та Європою в обмін на підтримку.

Але що насправді стоїть за цією пропозицією?

Чи може йтися про угоду, де Україна фактично «продає» свої ресурси за політичну та військову допомогу?

Літій, уран, чорноземи – ключ до майбутнього

Україна має унікальні природні ресурси, які викликають інтерес світових держав. Ось лише кілька прикладів:

«Ми пропонуємо спілку»: що сказав Зеленський?

На одному із засідань Верховної Ради Володимир Зеленський наголосив, що природні ресурси України — це ключ до економічного зростання та зміцнення альянсу із Заходом.

«Україна пропонує США та ЄС договір про спільне інвестування у наші критичні ресурси. Це буде вигідно всім сторонам — і нам, і нашим партнерам», – Заявив президент.

Він також наголосив, що ці ресурси, вартість яких оцінюється у трильйони доларів, можуть зміцнити позиції демократії у світі або, навпаки, посилити диктатуру Росії та її союзників.

Роль Заходу: інтерес до багатств України

Західні країни, особливо США, бачать в Україні не лише союзника у боротьбі з Росією, а й потужне джерело стратегічних матеріалів. Особливий інтерес виявляють американські республіканці. Наприклад, сенатор Ліндсі Грем заявив:

«Україна – це найбагатша країна Європи із запасів рідкісноземельних елементів. У наших інтересах переконатись, що Росія не захопить ці ресурси».

Водночас екс-президент США Дональд Трамп у рамках зустрічі із Зеленським висловив готовність підтримувати Україну, але з акцентом на взаємні економічні вигоди.

Що справді хоче Путін?

На думку експертів, однією з головних цілей Росії у війні проти України є контроль за її ресурсами. Зокрема, йдеться про південні та східні регіони, багаті літієм, кобальтом, нікелем та вугіллям.

Російський президент Володимир Путін прагне створити економічний коридор, який би дозволив контролювати не лише українські порти, а й основні родовища критичних ресурсів.

«Літій, кобальт та нікель – це «біле золото» майбутнього. Захопивши ці ресурси, Росія отримає стратегічну перевагу на десятиліття вперед», – Зазначають аналітики.

Літій як «перлина» української економіки

Літій – один із ключових ресурсів XXI століття, попит на який стрімко зростає. Передбачається, що до 2025 року світовий попит зросте на 250%.

Україна, маючи одним із найбільших у світі родовищ літію, може стати світовим лідером у цій галузі. Родовища у Донецькій та Запорізькій областях, зокрема, стають ключовими у цій боротьбі.

Чи продає Україна свої ресурси?

Питання залишається відкритим: чи є стратегія Зеленського шансом на зміцнення України чи угодою, де країна фактично поступається своїм багатством в обмін на підтримку?

Як наголошують критики, така «торгівля» ресурсами може призвести до залежності від Заходу. З іншого боку, без цієї підтримки Україні важко протистояти російській агресії.

«Ми не продаємо ресурси, а пропонуємо стратегічне партнерство», — наголошують представники українського уряду.

Але наскільки це партнерство буде вигідним для України у довгостроковій перспективі?

Чому це важливо для Ізраїлю?

Для єврейської держави ці події мають важливе значення. Ізраїль як країна, яка залежить від імпорту стратегічних ресурсів, бачить в Україні не лише союзника, а й потенційного постачальника.

Крім того, багато українських ресурсів, таких як уран, можуть бути корисними для ізраїльської енергетичної та технологічної промисловості.

Підсумок: угода чи стратегічний розрахунок?

Взаємини України, США та ЄС — це складна гра, де на кону не лише політичні та економічні вигоди, а й національна безпека. Україна робить ставку на свої багатства як інструмент зміцнення партнерства із Заходом.

Але відкривається інше питання: чи може це партнерство стати для країни «золотою клітиною», де економічна вигода виявиться дорожчою за суверенітет?

Як думаєте ви, дорогі читачі НАНовини? Чи продає Україна свої ресурси, чи робить стратегічно правильний крок? Поділіться своєю думкою в коментарях!

НАНовини Новини Ізраїлю: стежте за найважливішими подіями у світі, які впливають на єврейський народ та Державу Ізраїль!