- 1 Серпня, 2025
- 5:29 pm
- Ізраїль, Відео
31 липня 2025 року воротар «Маккабі» Георгій Єрмаков публічно відмовився від рукостискання з білоруськими гравцями, підтримавши традицію українських спортсменів не тиснути руки представникам країн-агресорів. Його вчинок став черговим прикладом солідарності, мужності та громадського протесту.
Історія його вчинку — не випадковість, а частина свідомого спротиву й солідарності українських спортсменів.
Жест, який помітили всі: український воротар «Маккабі» проти рукостискань із білорусами
Новий матч — нові межі: чому цей епізод не залишився непоміченим
Футбол — це більше, ніж гра. Особливо якщо йдеться про команди й людей, долі яких пов’язані з великими подіями.
31 липня 2025 року у Кішварді (Угорщина) відбувся матч-відповідь другого раунду кваліфікації Ліги конференцій між ізраїльським «Маккабі» (Хайфа) та білоруським «Торпедо-БелАЗ» (Жодіно). У цей вечір на полі зустрілися не лише спортсмени — тут перетнулися політичні погляди, особисті історії та колективна пам’ять мільйонів.
Перед стартовим свистком сталося більше, ніж формальний жест: український воротар «Маккабі» Георгій Єрмаков відмовився тиснути руку гравцям білоруської команди. Цей момент потрапив у фокус камер, став предметом обговорення у спортивних новинах Білорусі, України й Ізраїлю, а також викликав хвилю підтримки серед української та єврейської діаспор.
Коли рукостискання — більше, ніж традиція
Раніше такі жести рідко викликали суперечки. Але з 2022 року рукостискання для українців, особливо на очах у білорусів, стало чимось принципово іншим.
Білорусь — найближчий союзник і співагресор Росії у війні проти України.
Саме з території Білорусі почався наступ на Київ, а режим Лукашенка не раз підтверджував свою підтримку російської агресії. Для мільйонів українців і тих, хто їх підтримує, рукостискання з білоруськими спортсменами тепер — символічна дія, за якою стоїть моральний вибір.
Лукашенко, Білорусь і війна: без ілюзій
Роль режиму Лукашенка в цій війні не викликає питань у міжнародної спільноти.
- Саме через Білорусь Росія перекидала війська й запускала ракети по українських містах у 2022–2023 роках.
- Військові бази, аеродроми й склади білоруської армії були відкриті для російських військ.
- Лукашенко надавав Росії політичну підтримку на всіх міжнародних майданчиках, не раз повторюючи риторику Кремля.
Не дивно, що на Білорусь накладені жорсткі санкції, а її спортсмени опинилися в міжнародній ізоляції. Спортивні федерації багатьох країн розірвали контакти з білорусами, а українці відкрито ігнорують будь-які прояви формального «дружелюбства» на полі та за його межами.
Не поодинокий випадок: традиція принципу
Вчинок Єрмакова — не виняток, а частина нової української традиції.
- Відома тенісистка Марта Костюк не раз публічно відмовлялася тиснути руки білорускам Вікторії Азаренко, Олександрі Саснович, Арині Соболенко.
- Українські спортсмени, зустрічаючись із білоруськими суперниками на світових аренах, використовують можливість підкреслити своє ставлення до режиму та агресії.
Це не прояв неповаги, а тверда громадянська позиція, за яку іноді доводиться платити — не всі розуміють і приймають такий протест. Але для самих українців і для багатьох у єврейській громаді Ізраїлю це символ сили, чесності та поваги до своєї країни.
Хто такий Георгій Єрмаков?
Георгій Єрмаков — 23 роки, уродженець України, вихованець місцевих футбольних шкіл, донедавна — основний воротар «Олександрії» в українській Прем’єр-лізі.
У «Маккабі» він опинився буквально за місяць до історичного матчу з «Торпедо», уже встиг проявити себе на тренуваннях та в грі — в обох матчах із білоруським клубом не раз виручав команду й зберіг ворота «на нуль» у Кішварді.
Переїзд до Ізраїлю став для нього не просто професійним кроком, а й можливістю відкрито висловлювати свою позицію, не боячись тиску чи репресій. Для тисяч українців, які опинилися в Ізраїлі, приклад Єрмакова — це приклад моральної мужності й чесності, який говорить більше, ніж будь-які інтерв’ю.
Деталі гри: цифри та моменти
Перший матч між «Маккабі» й «Торпедо-БелАЗ» завершився з рахунком 1:1. Матч-відповідь 31 липня в Угорщині проходив під диктовку ізраїльської команди:
- 14-та хвилина: Діа Саба майстерно відправляє м’яч у дев’ятку — 1:0.
- 22-га хвилина: Долев Хазіща подвоює перевагу.
- 78-ма хвилина: Тріванте Стюарт ставить крапку в протистоянні — 3:0.
Загальний рахунок за підсумком двох зустрічей — 4:1. Білоруська команда вилетіла з єврокубків, а «Маккабі» (Хайфа) пройшов далі й тепер зустрінеться з польським «Ракувом».
Символ для діаспори: солідарність без слів
Все частіше українці в Ізраїлі — і не лише вони — обговорюють, що навіть маленький жест на полі може стати величезним символом для цілого народу.
В єврейських громадах звикли до думки, що збереження гідності — не менш важливе, ніж перемога в спорті чи політиці. Саме тому такі вчинки, як у Єрмакова, стають прикладом для молодих ізраїльських і українських спортсменів, нагадуючи: іноді залишитися вірним собі — це вже перемога.
Мовчазний протест — нова мова спорту
Коли рукостискання стає неможливим, слово бере вчинок. Для України це не жест конфлікту, а мова правди й підтримки.
Навіть якщо хтось вирішить не помічати цей епізод — в історії футболу, в пам’яті євреїв і українців в Ізраїлі він уже залишився. Не всі протести потребують гучних гасел — іноді просто відмова від формальності говорить більше, ніж довгі промови.
Сайт НАновини — Новини Ізраїлю завжди розповідає про героїв нашого часу — як великих, так і скромних, чиї вчинки об’єднують народи й нагадують: гідність і солідарність — поза часом і кордонами.
Читайте більше історій, де спорт стає частиною боротьби за справедливість і честь, на НАновини — Новини Ізраїлю.
