- 18 Грудня, 2025
- 8:56 pm
- Ізраїль
Увійшовши на церковний двір Базиліки Благовіщення у Назареті (נצרת) відразу звертаєш увагу на красиву мозаїку, що зображає українську Зарваницьку Богородицю розташовану прямо навпроти головного входу до храму.
Дивно, що цей образ опинився в такому важливому місці, серед мозаїк інших країн — начебто Богородиця, яку вшановує Україна, раптом опинилася серед усіх великих ікон світу.
Що вона тут робить як з’явилася?
Базиліка Благовіщення – (івр. כנסיית הבשורה, араб. كنيسة البشارة, грец. Εκκλησία του Ευαγγελισμού της Θεοτόκου) — цей католицький храм збудований над місцем «Благовіщення». християнська традиція (римо-католицька) стверджує, що саме в цьому місці (будинок Йосипа) Архангел Гавриїл повідомив Діві Марії, що вона має «зачати в утробі і народити Ісуса Христа».
Не плутати з Церква Благовіщення над джерелом Пресвятої Богородиці у Назареті, відомої також як «грецька православна церква Архангела Гавриїла над джерелом Пресвятої Богородиці».
Найбільша християнська церква на Близькому Сході. Має почесний статус «малої базиліки», наданий їй у 1964 році папою Павлом VI. Місце християнського паломництва. У базиліці служать ченці ордена францисканців.
Перша згадка про церкву на цьому місці датована 570 роком, і будівля була вівтарем у Гроті Благовіщення. Детальніше про довгу історію церкви (кому цікаво) у Вікіпедії.
Будівництво нової будівлі базиліки, яка є і зараз, було завершено у 1969 році та Базиліка освячена 23 березня 1969 року.
Ініціатива виникла після того, як Базиліка Благовіщення, побудована у сучасному стилі у 1969 році, відчинила свої двері для мозаїчних зображень-ікон з усього світу.
Стіни головної зали верхньої частини храму прикрашають зображення найважливіших храмів Діви Марії у світі. А тому, що внутрішній простір базиліки, очевидно, обмежений, там бачимо лише 17 образів, що ілюструють читання Пресвятої Богородиці у світі.
Інші (понад 50) образи різних народів і країн створюють чудовий вінок у зовнішній галереї, що півколом оточує назаретський храм.
Привертає увагу особливість передачі образу Діви Марії так, як його відчувають художники різних народів і рас.
Ідея створити мозаїку-ікону Зарваницької Богородиці належить представникам української греко-католицької церкви (УГКЦ).
Кожній країні (Католицькі церкви – ред.) запропоновано було представити свій унікальний образ Діви Маріїі Україна (УГКЦ), обрала саме Зарваницьку Богородицю яка є однією з найшанованіших святинь українського народу (з греко-католикиків -ред).
Внаслідок псевдособору у Львові у березні 1946 року Українську греко-католицьку церкву було ліквідовано на території СРСР. Значну частину її майна передано Руській православній церкві, а віруючих та духовенство насильно змушували зрікатися своєї церкви. Легалізовано УГКЦ в Україні 1989 року.
Входячи на церковне подвір’я до головного входу в Базиліку, в очі, праворуч від входу, одразу впадає чудова мозаїка української Зарваницької Божої Матері.
Бачимо копію Зарваницької Богородиці обрамлену дбайливо підібраними українськими пейзажами, серед образів двох найбільших українських церков: київської Святої Софії та львівського Святого Юра.
Ікона Зарваницької Богородиці Про яку йдеться, є важливим релігійним символом для України. Вона знаходиться у Зарваниці (Тернопільська область), на території однойменного святого комплексу, який є одним із головних християнських паломницьких місць України. Датується серединою XVII ст. За легендою, існував ще образ XIII ст.
По обидва боки ікони дві пари прочан у полтавському та гуцульському народному одязі – представників Східних та Західних земель України у поклоні Пресвятої Зарваницькій Богородиці.
Над мозаїчною картиною читаємо напис: «Бо ублажатимуть мене всі роди» (Лк 1,48), а під образом – благаючий заклик: «Пресвята Богородиця, молись за Твій український народ». Нижче латинською мовою з’ясовується походження ікони: «Чудотворна Мати Божа – Зарваниця – Україна».
Цей чудовий образ Зарваницької Божої Матері належить творчості сестри (релігійний інститут – ред.) Василії Чикало (Василія Чикало — укр) (пом. 2012), «Служниці Непорочної Діви Марії» (пом. авт), уродженці Поділля (Україна), яка жила тоді у Польщі.
Ініціатором та спонсором цього проекту, який було завершено влітку 1976 року коли Василія Чикало перебувала у Головному домі «Сестер Служебниць» у Римі, був святий пам’яті отець (релігійний інститут – ред.) Василь Турковід, священик української католицької церкви у Новому Ульмі у Німеччині.
Він разом із тодішнім «Протоархімандритом Василіянського Чину о. Ісідор Патріл«, ЧСВВ (Чин святого Василія Великого (лат. Ordo Sancti Basilii Magni), також ЧСВВ, Василіанський Чин святого Йосафата, Отці Василіани – один з основних чернечих орденів Української греко-католицької церкви.), доклав великих зусиль, щоб отримати це почесне місце для Зарваницької Божої Матері у Назареті.
За їхніми вказівками Сестра Служебниця Василія Чикало намалювала образ, а саму мозаїку виконала спеціалізована італійська фірма в Мілані під дбайливим наглядом о. Ісідора Патріла.
Ось така історія!
….
Читати в WhatsApp – каналі НАновини ↓ — Новини Ізраїлю
Читати у Telegram – каналі НАновини ↓ — Новини Ізраїлю
