- 17 Січня, 2026
- 2:31 pm
- В світі, Відео
Заяви Дональда Трампа про «затягування війни» Україною викликали рідкісну за жорсткістю реакцію в американському істеблішменті. Голова комітету Сенату США з питань збройних сил Роджер Уікер, республіканець і один з ключових голосів з питань безпеки, публічно виступив на захист Києва — і зробив це без дипломатичних застережень.
Його промова стала не просто відповіддю Трампу, а системним нагадуванням про те, з ким Захід має справу і чому українська війна давно вийшла за рамки регіонального конфлікту.
Уікер почав з широкої рамки. Світ, за його словами, увійшов у небезпечну фазу: спалахи нестабільності відбуваються одночасно в Європі, в Індо-Тихоокеанському регіоні, на Близькому Сході. Але навіть на цьому фоні він виділяє один фактор як найбільш руйнівний — війну, розв’язану путіним проти України, свободи і всього західного порядку.
Сенатор підкреслив: протягом останнього року кремль демонстративно висміював будь-які спроби мирного врегулювання. Формально москва бере участь у розмовах про мир, але на практиці лише нарощує удари і ескалацію. Це, за висловом Уікера, «мир на словах» — послуга, надана губами, а не діями.
Ключовий тезис звучить жорстко: Україна не повинна бути примушена до відмови від суверенних територій, які вона контролює. Переговори не можуть дати путіну того, чого він не зміг досягти на полі бою. Будь-яка інша логіка, на думку сенатора, означатиме заохочення агресії.
Окремий акцент зроблено на ролі США. Уікер наполягає: Вашингтон зобов’язаний брати участь у довгострокових гарантіях безпеки України. Якщо такі гарантії будуть узгоджені, Сенат повинен їх ратифікувати, а не обмежуватися тимчасовими політичними обіцянками. Допомога Україні — це не благодійність, а інвестиція у власну безпеку Заходу.
Далі риторика стає максимально персоналізованою. Сенатор пропонує «пам’ятати, з ким ми маємо справу». Його характеристика путіна вкрай прямолінійна: людина без каяття, колишній агент КДБ, диктатор з десятиліттями крові на руках, найбільший злодій у сучасній історії, військовий злочинець і хронічний брехун. За словами Уікера, немає жодних підстав ставитися до нього інакше, ніж з максимальною обережністю і презирством.
Особливу увагу він приділив ілюзії «дружнього переговорника». Коли путін усміхається американським представникам, він поводиться так, ніби очікує довіри. Але, підкреслює сенатор, у США немає причин усміхатися у відповідь. Соціологія підтверджує це: близько 70% американців не вірять, що путін буде дотримуватися будь-якої угоди з Україною.
Важливий блок виступу стосується зв’язку росії з глобальним терором. Уікер прямо проводить паралелі між ударами по українських цивільних і атаками ХАМАС на ізраїльські громади 7 жовтня 2023 року. У цій логіці путін не виняток, а частина одного поля — його союзники і партнери знаходяться серед терористичних режимів і рухів.
Сенатор нагадав і про викрадення десятків тисяч українських дітей, підданих примусовій «перевиховній» політиці. Він порівняв ці практики з таборами для уйгурів у Китаї, вказавши на схожість авторитарних підходів. Репресії проти дисидентів всередині росії — ще один елемент тієї ж моделі.
Окрема частина промови присвячена «клубу вигнанців», для яких москва стала притулком. Башар Асад знайшов захист саме там. У разі втечі Ніколаса Мадуро його маршрут, за словами Уікера, також очевидний — у росію. Те ж стосується історичної підтримки кубинського режиму і потенційних сценаріїв для іранського керівництва. Це і є компанія, яку збирає навколо себе кремль.
Найбільш резонансне порівняння сенатор залишив наостанок. У риториці путіна про «звільнення російськомовних» він чує прямі відголоски аргументів Адольфа Гітлера, використаних для вторгнень у сусідні країни під приводом захисту «своїх». Історична паралель, на думку Уікера, занадто очевидна, щоб її ігнорувати.
Фінальний висновок простий і похмурий. Українці продовжують боротися не тому, що ненавидять мир. А тому, що альтернатива для них — зникнення власної країни. І саме це, а не дипломатичні фантазії, повинно лежати в основі рішень США та їх союзників.
Для Ізраїлю і регіону в цілому ця логіка має пряме значення. Росія давно перестала бути зовнішнім спостерігачем і активно вбудована в вісь режимів і рухів, що загрожують регіональній стабільності. Розуміння цього — частина загальної картини безпеки, про яку все частіше говорять і у Вашингтоні.
Саме тому подібні заяви звучать сьогодні не як емоція, а як холодний розрахунок. Про це і пише НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency, фіксуючи зсув в американському політичному дискурсі від ілюзій до жорсткої реальності.
